Глава 25 Право комунальної власності

З прийняттям у 1991 році Закону України «Про власність» ви­никла така форма власності, як комунальна. Тому в постанові Вер­ховної Ради УРСР «Про введення в дію Закону УРСР «Про влас­ність» на Раду Міністрів УРСР було покладено забезпечення з учас­тю Уряду Кримської АРСР, а також виконавчих комітетів обласних, Київської міської Рад народних депутатів розмежування майна між власністю Української РСР і власністю Кримської АРСР, областей, міста Києва. При цьому було встановлено, що у власність Кримської АРСР, областей, міста Києва, крім майна підприємств, установ та організацій республіканського (АРСР), обласного (місь­кого) підпорядкування, має входити також майно підприємств,

331

Розділ НІ. РЕЧОВІ ПРАВА І ПРАВО ВЛАСНОСТІ

у станов та організацій загальносоюзного і республіканського (Укра­їнської РСР) підпорядкування, що передаються у власність Кримсь­кої АРСР, областей, міста Києва.

У зв'язку з цим була прийнята постанова Ради Міністрів Украї­ни від 5 листопада 1991 р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) влас­ністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (кому­нальною) власністю», яка затвердила перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно-терито­ріальних одиниць (комунальної власності). Крім цього, постанова встановила, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпо­рядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться обл­виконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів; розме­жування майна між власністю районів, міст обласного підпорядку­вання та власністю інших адміністративно-територіальних оди­ниць провадиться виконкомами районних і міських Рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських район­ного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депута­тів.

Суб'єктами комунальної власності є територіальні громади, які здійснюють свої повноваження через відповідні органи управління. Стаття 142 Конституції України встановлює, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ре­сурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, ра­йонів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що пере­бувають в управлінні районних і обласних рад.

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінан­сування (утримання) комунальних підприємств, організацій і уста­нов, створювати для цього відповідні органи і служби.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Ви­трати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядуван­ня» первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним но­сієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, се­лища, міста. У містах з районним поділом територіальні громади районів діють як суб'єкти права власності. Рішення про наділення

332