Глава 21. Зобов'язання щодо здійснення фінансових послуг

3. до банку подане платіжне доручення, після виписки якого минуло десять днів, або подане платіжне доручення, в якому да­ тою валютування зазначена дата пізніше десяти днів після його складання;

3. реквізити розрахункового документа заповнені неправильно або взагалі не заповнений один із реквізитів розрахункового доку­ мента, заповнення якого є обов'язковим;

3. клієнтом не надані супровідні документи, подання яких разом із розрахунковим документом до банку є обов'язковим, або закінчи­ вся строк цих документів (наприклад, не надана індивідуальна ва­ лютна ліцензія Національного банку України на здійснення валют­ ної операції, що потребує такої ліцензії);

6) клієнтом-резидентом подане доручення на перерахування коштів на користь нерезидента за зовнішньоекономічною угодою при застосуванні до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності — резидента відповідно до ст. 37 Закону України «Про зовнішньоеко­ номічну діяльність» спеціальної санкції — тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності (п. 1 постанови Кабінету Мініст­ рів України і Національного банку України від 12 грудня 1998 р. № 1968 «Про посилення контролю за проведенням розрахунків ре­ зидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями»)¹;

7) в інших випадках, встановлених законодавством та банківсь­ кими правилами.

У разі відмови банку від виконання розпорядження клієнта на списання коштів банк повертає останньому документи, якими ініціювалося таке списання. Порядок повернення банком клієнту таких документів визначається сторонами у договорі банківського рахунка. Разом з тим зазначена умова для договору банківського рахунка не є суттєвою, оскільки, якщо такий порядок у договорі не визначено, то документи повертаються клієнту не пізніше наступ­ного операційного дня банку із зазначенням причин повернення (ч. 22.7 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»).

За загальним правилом банк має виконати розпорядження клієнта виключно у межах залишку грошей на рахунку платника (ч. 1 ст. 1072 ЦК України, ч. 22.9 ст. 22 Закону України «Про пла­тіжні системи та переказ грошей в Україні»).

Однак договір банківського рахунка може передбачати і можли­вість здійснення клієнтом платежів за умови відсутності коштів на його рахунку. Отже, якщо банк згідно з договором банківського ра-

Офіційний вісник України. — 1998. — № 50. — Ст. 1848.

хунка здійснить платежі клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк буде вважа­тися таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін у цьому ви­падку будуть визначатися положеннями про позику та кредит, як­що інше не встановлено законом або договором (ст. 1069 ЦК Украї­ни), а сам договір банківського рахунка за наявності таких умов бу­де мати змішаний характер (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

За договором банківського рахунка банк здійснює списання кош­тів з рахунка клієнта на підставі його розпорядження (ст. 1071 ЦК України).

Клієнт може надати розпорядження на списання коштів зі свого рахунка таким чином:

1. подання клієнтом до банку розрахункового документа;

1. подання клієнтом до банку документа на переказ готівки і від­ повідної суми грошей у готівковій формі;

1. використання клієнтом спеціального платіжного засобу (імен­ ного або корпоративного) для оплати вартості товарів і послуг або для отримання грошей у готівковій формі;

1. надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чи­ ном оформленого доручення на договірне списання (ст. 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»).

До розрахункових документів, якими клієнт може ініціювати списання грошових коштів, належать:

1. платіжне доручення;

1. платіжна вимога-доручення;

1. розрахунковий чек;

1. платіжна вимога.

Національним банком України можуть бути встановлені й інші види розрахункових документів (зокрема акредитив, банківська платіжна картка, вексель). Право на обрання виду розрахункового документа (крім платіжної вимоги) має клієнт (ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»). Відповідно до вимог банківських правил розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується у кількості при­мірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків (але не менше двох).

Порядок оформлення, заповнення та підписання клієнтом розра­хункових документів в Україні визначається:

— Для розрахункових документів у гривнях — Інструкцією На­ціонального банку України «Про безготівкові розрахунки в Україні ^в національній валюті»;

226

15-4-149

227

_г

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

— для розрахункових документів в іноземній валюті — Поло­женням про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 5 березня 2003 р. № 82^і.

Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься у документі на переказ, відповідно до реквізитів цього документа.

Приймаючи розрахунковий документ клієнта, банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та його коду (ідентифікаційного номера за його наявності) та прийняти цей доку­мент до виконання лише у випадку їх збігу. Крім цього, банк також має перевірити повноту, цілісність і достовірність розрахункового до­кумента в порядку, визначеному Національним банком України, та забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання (ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та пере­каз грошей в Україні»).

Виходячи з технічних можливостей клієнта та банку, розрахун­кові документи можуть подаватися клієнтом особисто до банку як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів. Останні можуть надаватися клієнтом до банку як осо­бисто на носіях інформації, так і за допомогою наданих йому бан­ком програмно-технічних засобів, що забезпечують зв'язок з про­грамно-технічними засобами цього банку та відповідають вимогам Національного банку України.

Зазначені електронні розрахункові документи мають в Україні однакову юридичну силу з паперовими документами за умови, що вони засвідчені електронним цифровим підписом (ст. 18 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»).

Особливості використання зазначених програмно-технічних за­собів типу «Клієнт—Банк» регулюються в Україні Інструкцією На­ціонального банку України «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

Подавши до банку розрахунковий документ, клієнт має право від­кликати його у будь-який час до списання коштів зі свого рахунка (ст. 23 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»). Зазначене відкликання здійснюється у порядку, визначе­ному внутрішніми правилами банку. При цьому розрахунковий до­кумент може бути відкликаний клієнтом лише у повній сумі (п. 27 розділу II Інструкції Національного банку України «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» та п. 7.1 «По-