Глава 1. Договір купівлі-продажу

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО.

ОКРЕМІ ВИДИ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Глава 1 Договір купівлі-продажу

§ 1. Поняття та зміст договору купівлі-продажу

Одним з найбільш розповсюджених договорів, що укладається як громадянами, так і юридичними особами, є договір щодо відчу­ження майна — договір купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу — це угода, за якою одна сторона (прода­вець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правове регулювання договору купівлі-продажу майна встанов­люється главою 54 ЦК України та іншими нормативними актами. Так, порядок продажу майна у процесі приватизації державного і комунального майна регулюється законами України «Про привати­зацію державного майна» та «Про приватизацію невеликих держав­них підприємств (малу приватизацію)». Особливості проведення аукціонів з продажу заставленого майна регулюються Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. № 1448.

ЦК України виділяє такі види договорів купівлі-продажу: звичай­ний договір купівлі-продажу, договір купівлі-продажу у роздрібній тор­гівлі, поставку, контрактацію сільськогосподарської продукції, поста­чання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, двостороннім і консенсу-альним. Сторонами (суб'єктами) договору купівлі-продажу є прода­вець і покупець.

Суттєвими умовами договору купівлі-продажу є предмет і ціна. Відповідно до ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-про­дажу можуть бути: товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у май­бутньому, майнові права та право вимоги, якщо вимога не має осо­бистого характеру.

Предметом договору купівлі-продажу може бути окрема інди­відуально визначена річ (квартира, будинок, земля, меблі тощо), а також певна сукупність прав і обов'язків (частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, підприємство, цілісний майновий комплекс державних підприємств, знак для то­варів і послуг тощо). Тобто предметами договору купівлі-продажу можуть бути ті об'єкти права власності, що відповідно до Закону України «Про власність» можуть належати юридичним або фізич­ним особам на праві власності.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Так, відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» упов­новажені банки зобов'язані купувати Іноземну валюту на міжбан-ківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок ре­зидентів з метою забезпечення виконання зобов'язань резидентів, що випливають з таких зобов'язань:

65535. платежів в іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерези­ дентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сер­ тифікатами) страхування життя;

65535. платежів в іноземній валюті за межі України у вигляді від­ сотків за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;

65535. вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, у разі припинення інвестиційної діяльності.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»¹ відчуження військового майна здійснюєть­ся Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом

¹ ВВР. — 1999. — № 48. — Ст. 407.

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...