Глава 16. Договір страхування

У разі, якщо до закінчення строку проживання особа не пред'явила свої вимоги до готелю чи іншої організації, то законо­давець презюмує, що її речі не були втрачені чи пошкоджені (ч. З ст. 975 ЦК України).

Зберігання речей, що є предметом спору (секвестр)

Цей вид договору був відомий ще з часів римського права, але до законодавства України введений вперше. Його специфікою є те, що об'єктом зберігання в порядку секвестру є річ, що становить пред­мет спору. Хоча законодавець на це чітко не вказує, аналіз відповід­них статей дає всі підстави вважати, що об'єктом договору секвест­ру може бути як рухома, так і нерухома річ.

Закон виділяє два види секвестрів: договірний та судовий.

За договірним секвестром дві або більше осіб, між якими виник спір про право на річ, можуть передати цю річ третій особі, яка зобов'язується після розв'язання спору повернути річ особі, якій во­на буде присуджена судом або вирішена її доля за погодженням усіх осіб, між якими є спір (ч. 1 ст. 976 ЦК України).

За судовим секвестром річ, що є предметом спору, може бути пе­редана за рішенням суду на зберігання особі, призначеній судом, або особі, визначеній за домовленістю осіб, між якими є спір {ч. 2 ст. 976 ЦК України). При цьому особа, якій передається річ на збе­рігання за судовим секвестром, має висловити свою згоду, якщо ін­ше не встановлено судом. Слід зазначити, що судовий секвестр пре-зюмується платним. Плата встановлюється за рахунок сторін, між якими виник спір.

Зберігання автотранспортних засобів

Новий вид зберігання, передбачений в ЦК України, — це збе­рігання автотранспортних засобів. Специфікою цього договору є його публічність у разі, коли зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності (ч. 1 ст. 977 ЦК України).

Форма укладення цього договору письмова. Укладення договору та факт прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвід-чується квитанцією (номером, жетоном).

Певною специфікою наділяє законодавець зберігання транспорт­ного засобу у разі, коли це зберігання здійснюється боксом та гара­жем на спеціальних стоянках (ч. 2 ст. 977 ЦК України). У цьому разі зберігач зобов'язується не допускати проникнення у них сто­ронніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою покла-жодавця.

148

Договір зберігання транспортного засобу поширюється також на відносини між гаражно-будівельними і гаражними кооперативами та їх членами, якщо в законі чи статуті цих кооперативів не вста­новлюється інше.

Договір охорони

Спеціальним різновидом договору зберігання, який виділяє ЦК України, є договір охорони (ст. 978 ЦК України). Специфікою цього договору є те, що його суб'єктом є не зберігач, а охоронець, яким може бути суб'єкт підприємницької діяльності. Об'єктом даного права є майно або недоторканність особи. Договір охорони має оплатний характер.

Даний договір поділяється на два основних підвиди: договір охо­рони майна (як правило, нерухомого) та договір охорони особи (сек'юріті).

При цьому охоронець зобов'язується, на відміну від договору збе­рігання, де зберігач забезпечує схоронність майна, забезпечити не­доторканність особи чи майна, які охороняються. Певними особли­востями наділяються також і обов'язки володільця майна або особи, які охороняються. Вони наділяються двома основними обов'язка­ми: 1) виконувати передбачені договором правила особистої та май­нової безпеки; 2) щомісяця сплачувати охоронцю встановлену пла­ту.

Рекомендована література:

Брагинский М. И. Договор хранения. — М.: Статут, 1999. Цьібуленко 3. И. Обязательства хранения в советском гражданском праве. — Саратов, 1980.