Глава 23. Договір комерційної концесії

Належне виконання користувачем його обов'язків не лише го­ловна мета, а й характерна вимога договору. Насамперед це стосу­ється обов'язків щодо забезпечення якості наданих споживачам то­варів і послуг. Безумовно, у цьому також зацікавлений правоволо­ділець. Якщо користувач виступає під його фірмовим найменуван­ням, недоліки у діяльності користувача безпосередньо позначають­ся на діловій репутації правоволодільця. Адже у багатьох випадках споживачі впевнені, що купують товар чи отримують послугу у са­мого правоволодільця.

Комерційна субконцесія. В умовах конкуренції правоволо­ділець, як правило, намагається розширити свій вплив і сферу при­сутності на відповідній ділянці ринку. Тому надання правоволо-дільцем дозволу користувачу на передачу деяких своїх прав іншим підприємцям сприймається у сфері підприємництва позитивно. Йдеться про можливість використання переваг комерційної субкон-цесії. Відповідно до ст. 1119 ЦК України користувач може укласти договір комерційної субконцесії, за яким він надає іншій особі (суб-користувачеві) право користування наданим йому правоволоділь-цем комплексом прав або частиною комплексу прав на умовах, по­годжених із правоволодільцем або визначених договором комерцій­ної концесії. До такого договору застосовуються аналогічні положення, що й до договору комерційної концесії.

Як уже зазначалося, правоволоділець, як правило, є зацікавле­ним у видачі субконцесій. За умовами будь-якого конкретного дого­вору надання субконцесії є не обов'язком для користувача, а лише його правом. Це пов'язано з тим, що використання субконцесії по­кладає на користувача певні додаткові навантаження, які стосують­ся самих субконцесіонерів, а також мають організаційний та управ­лінський характер.

При укладенні субконцесійного договору норми основного дого­вору комерційної концесії є домінуючими. У концесійному договорі можуть бути передбачені норми щодо змісту, обов'язкових умов і реєстрації договору субконцесії. Договір субконцесії є залежним від основного концесійного договору, тому термін дії субконцесії не мо­же перевищувати терміну дії основного договору. Визнання недійс­ним договору комерційної концесії має наслідком недійсність дого­вору комерційної субконцесії.

При цьому у разі дострокового припинення основного концесій-^Ного договору основний правоволоділець може зберегти субконце-сіиний договір, замінивши користувача за основним договором. Це пов'язано з тим, що правоволоділець та субконцесійний користувач зацікавлені у збереженні концесійних відносин. Звичайно, ця за­міна виключається у разі, коли сам правоволоділець відмовляється

285

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

Глава 23. Договір комерційної концесії

від взятих на себе прав і обов'язків сторони за таким договором або у разі заборони такої заміни основним концесійним договором.

Слід звернути увагу, що за шкоду, заподіяну правоволодільцю діями вторинних користувачів, його контрагент-користувач за ос­новним концесійним договором відповідає солідарно із субконцесіо-нерами (ст. 1119 ЦК України). Це положення мотивується тим, що предметом концесійних договорів є виключні права інтелектуальної власності, неналежне здійснення яких у багатьох випадках може заподіяти шкоду безпосередньо первісному правоволодільцю, що за­лишається незмінним суб'єктом цих прав. Прикладом можуть бути ситуації, коли внаслідок діяльності зазначених користувачів запо­діюється шкода діловій репутації правоволодільця, скорочується попит на його товари або послуги та ін.

Обмеження прав сторін за договором комерційної концесії. Договір комерційної концесії може передбачати конкретний обсяі або межі використання виключних прав і комерційної інформації, отриманих користувачем від правоволодільця. Це стосується яі вартості, так і кількості вироблених товарів чи наданих послуг, а також умов використання їх на одному чи на визначеній кількості підприємств. Концесійним договором можуть бути обмежені правг користувача із вказівкою території їх використання. Прикладом та­кого обмеження прав користувача може бути обмеження торгівлі визначеним видом товарів на конкретній території — регіоні, облас­ті, місті, районі тощо. Також обмеження може стосуватися наданні відповідних послуг лише у спеціально визначеному регіоні. Одш зазначені обмеження не можуть порушувати заборони антимонопо-льного законодавства і не можуть монополізувати визначений ри­нок або обмежувати доступ визначених споживачів до певних това­рів і послуг.

Відповідно до ст. 1122 ЦК України концесійним договором мо­жуть бути передбачені особливі умови, які також є обмеженнями прав сторін. Ці умови стосуються запобігання конкуренції між правоволодільцем та користувачем або між різними користувачами. Зокрема, правоволоділець може взяти на себе зобов'язання не нада­вати аналогічні комплекси виключних прав для використання тре­тім особам на закріпленій за користувачем території або утримувати­ся від власної аналогічної діяльності на цій території. Водночас кори­стувач може взяти на себе зобов'язання про відмову від конкуренції з правоволодільцем на тій території, де діє концесійний договір. Він також може відмовитися від одержання аналогічних прав у конку­рентів правоволодільця. Це гарантує правоволодільцю можливість самостійно виступати на ринку. Зрозуміло, що ці умови не повинні порушувати встановлених законом антимонопольних заборон.

286

Як обмеження прав користувача можна розглядати також мож­ливий його обов'язок погоджувати з правоволодільцем питання, по­в'язані з розташуванням приміщень для продажу товарів (виконан­ня робіт, надання послуг), питання їх внутрішнього та зовнішнього оформлення, використання наданих правоволодільцем виключних прав.

Однак окремі обмеження прав користувача, визначені законом, є нікчемними. Зокрема, ЦК України передбачає нікчемність умови, відповідно до якої правоволоділець має право визначати ціну товару (робіт, послуг), передбаченого договором, або встановлювати верх­ню чи нижню межу цієї ціни. У міжнародній практиці нікчемною вважається також умова договору, коли користувач має право про­давати товари (виконувати роботи, надавати послуги) виключно певній категорії покупців (замовників), які проживають чи мають місцезнаходження на території, визначеній у договорі. Однак ця умова як особлива визначена лише у ст. 1122 ЦК України, без за­значення жодних напрямів її застосування.

Зміна і припинення договору комерційної концесії. Концесій­ний договір може бути змінений сторонами протягом терміну його дії за загальними правилами про зміну цивільно-правових догово­рів. Однак будь-які зміни цього договору підлягають обов'язковій державній реєстрації. Лише з моменту такої реєстрації відповідні зміни набувають силу для третіх осіб, у тому числі для споживачів користувача, якщо зазначені особи раніше не знали і не могли зна­ти про такі зміни.

У разі зміни торговельної марки чи іншого позначення право­володільця, права на використання яких входять до комплексу прав, наданих користувачеві за договором комерційної концесії, та­кий договір зберігає чинність щодо нового позначення правоволо­дільця, якщо користувач не вимагає розірвання договору і відшко­дування збитків. Йдеться про перетворення або зміну основного профілю діяльності правоволодільця. Договір зберігає чинність що­до нового найменування (зазначення), але лише за умови згоди на Це користувача. При цьому договір має бути відповідним чином змінений і перереєстрований. Це правило стосується також викори­стання нового комерційного (фірмового) найменування.

Якщо в період дії договору комерційної концесії припинилося право, користування яким надано за таким договором, то дія дого-^В0РУ не припиняється, крім тих його положень, що стосуються при­пиненого права. Користувач при цьому має право вимагати відпо­відного зменшення належної правоволодільцеві плати. Перехід ви­ключного права на об'єкт права інтелектуальної власності,

287

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

визначений у договорі комерційної концесії, від правоволодільця до іншої особи не є підставою для зміни або розірвання договору ко­мерційної концесії.

Під час дії договору правоволоділець, який залишається суб'єк­том комплексу виключних прав, може передати ці права чи їх час­тину іншій особі. У такому разі концесійний договір зберігається однак його учасником стає новий правоволоділець (у частині ви­ключних прав і обов'язків, що перейшли до нього). При цьому мож­лива поява більшого кола осіб на стороні правоволодільця, якщо ви­ключні права, що належали первісному правоволодільцю, частково відчужені. Таке саме положення складається у разі смерті право­володільця — фізичної особи, права якого переходять його спадко­ємцям. При цьому необхідна реєстрація спадкоємця як індивіду­ального підприємця протягом терміну для прийняття спадщини або передача його прав та обов'язків особі, яка має право займатися під­приємницькою діяльністю. Правонаступником юридичної особи має бути підприємницька організація.

Концесійний договір, укладений без вказівки терміну його дії, припиняється за заявою однієї зі сторін за умови повідомлення про це контрагента не менш як за шість місяців, якщо більш тривалий строк не встановлено договором. Концесійний договір, укладений на певний термін, припиняється на загальних підставах припинен­ня договірних зобов'язань. При цьому дострокове припинення дого­вору, як і його розірвання, укладеного без вказівки терміну, підля­гає обов'язковій державній реєстрації.

У ст. 1126 ЦК України визначено умови, за наявності яких дого­вір комерційної концесії припиняється. Такими умовами є:

1. припинення права правоволодільця на торговельну марку чі інше позначення, визначене у договорі, без заміни їх новими анало­ гічними правами;

1. оголошення одного з учасників договору неплатоспроможнш (банкрутом).

Користувач, який належним чином виконував свої обов'язки, має право на укладення договору комерційної концесії на новиї термін на тих самих умовах. Це правило захищає інтереси користу­вача як більш слабкої сторони договору. Після припинення догово­ру комерційної концесії користувач залишається у невигідної становищі, йому треба продовжувати підприємницьку діяльністі без можливості користування фірмою і комерційним досвідом правоволодільця. Водночас місце користувача у комерційній систе­мі правоволодільця може зайняти новий підприємець, отримавши переваги від створеного колишнім користувачем положення, не

288