Глава 21. Зобов'язання щодо здійснення фінансових послуг

ним банком України на день здійснення операції, за наявності доку­ментів, передбачених нормативно-правовими актами Національно­го банку України¹.

У деяких випадках закон встановлює форму розрахунків залеж­но від виду розрахунків, наприклад, платіж за векселем на терито­рії України може здійснюватися лише у безготівковій формі (ст. 6 Закону України «Про обіг векселів в Україні»)².

Особливістю розрахунків в Україні на сучасному етапі є можли­вість використання платниками при здійсненні розрахунків дати валютування, тобто зазначеної платником у розрахунковому доку­менті або в документі на переказ готівки дати, починаючи з якої гроші, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача (ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та пере­каз грошей в Україні»)³.

Використання дати валютування значно підвищує ступінь захис­ту майнових інтересів платника та свідчить про поступове приве­дення законодавства України з питань розрахунків відповідно до правових норм, що діють у країнах з розвинутою ринковою еконо­мікою.

Відповідно до вимог закону розрахунки за участю суб'єктів під­приємницької діяльності в Україні у готівковій та (або) безготівко­вій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгів­лі, громадського харчування та послуг здійснюються через зареєст­ровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіс­кальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»)⁴.

Види безготівкових розрахунків. Під видами безготівкових розрахунків слід розуміти визначені законодавством, банківською практикою та звичаями ділового обороту способи виконання грошо­вих зобов'язань через установи банків або інші платіжні системи.

Відповідно до вимог законодавства безготівкові розрахунки здій­снюються через банки, інші фінансові установи, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумов­лене видом безготівкових розрахунків.

Закон визначає, що при здійсненні безготівкових розрахунків в Україні допускаються розрахунки із застосуванням платіжних до-

Офіційний вісник України. — 1998. — № 15. — Ст, 574. ² ВВР. — 2001. — № 24. — Ст. 128.

ВВР. — 2001. ~- № 29. — Ст. 137. ⁴ ВВР. — 1995. — № 28. — Ст. 205.

253

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

ручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунків за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськи­ми правилами та звичаями ділового обороту (ст. 1088 ЦК України). Серед останніх можна, зокрема, зазначити розрахунки із викорис­танням векселів, розрахунки в порядку договірного списання, роз­рахунки із застосуванням спеціального платіжного засобу (платіж­ної картки), розрахунки із застосуванням платіжних вимог-дору-чень, платіжних вимог, клірингові розрахунки (розрахунки клірин­говими вимогами), розрахунки через підприємства поштового зв'яз­ку та ін. Зазначені види безготівкових розрахунків розрізняються порядком їх здійснення, документообігом за ними, видами розра­хункових документів тощо. Порядок здійснення безготівкових роз­рахунків в Україні крім ЦК України, регулюється законами та бан­ківськими правилами. Під останніми слід розуміти правила, вста­новлені нормативно-правовими актами Національного банку України (ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяль­ність»)¹, оскільки саме до компетенції цього державного органу за­кон (ст. 40 Закону України «Про Національний банк України*)² відносить встановлення правил, форм і стандартів розрахунків бан­ків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу Укра­їни із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки.

Конкретний вид безготівкових розрахунків, що застосовується сторонами у договорі, останні мають право обирати на свій розсуд. Винятком Із цього є використання платіжної вимоги, що застосову­ється виключно у випадках, коли ініціювачем переказу є взискувач або він здійснюється за договірним списанням (ст. 22 Закону Украї­ни «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні»).

Від форм розрахунків слід відрізняти розрахункові документи, тобто документи на переказ грошей, що використовуються для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача коштів (ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ гро­шей в Україні»), перелік яких визначений у ст. 22 вказаного Зако­ну. Останні можуть мати таку саму назву, як і види розрахунків (наприклад платіжне доручення, чек та ін.), але виконують інфор­маційну, обліково-бухгалтерську функцію та використовуються для ініціювання переказу коштів, що здійснюється їх оформленням від­повідно до вимог банківських правил та надання до банку.

Зміст та форма розрахункових документів у національній валюті в Україні докладно визначені Інструкцією про безготівкові розра-

БВР. ВВР.

2001. — № 5-6. — Ст. ЗО. 1999. — № 29. — Ст. 238.