Рекомендована література:

Никулин Е. С. Возмещение ущерба, причиненного преступлением госу-дарственной и общественной организаций. — М.: Юрид. лит., 1974. Поляков И. Н. Имущественньш вред, причиненими преступлением: по-нятие, проблеми возмещения // Советское государство и право. — 1989. — № 6.

Понарин В., Бондаренко О. Возмещение материального ущерба, причи­ненного преступлением // Социалистическая юстиция. — 1986. — № 10.

Глава 39 Відшкодування моральної шкоди

§ 1. Право на відшкодування моральної шкоди

Відповідно до положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62, і чинного законодавства фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їхніх прав і свобод та законних інтересів.

Відшкодування моральної шкоди є одним з найбільш дієвих спо­собів захисту особистих немайнових прав, що використовується для відновлення порушеного права. При стягненні моральної шкоди фактично збігаються міри захисту і відповідальності. Додаткові об­тяження і застосування мір відповідальності свідчать про те, що за­стосування лише мір захисту (наприклад, спростування відомостей) виявилося неефективним¹.

Алексеев С. С. Общая теория права. — М., 1981. — Т. 1. — С. 281.

387

Розділ III. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

—■«4 ,Ч№ЦЦ.ЧН ЩІ'И • • п

Незважаючи на те, що відшкодування моральної шкоди може випливати не лише з цивільно-правових, а й кримінально-правових, трудових, адміністративно-правових правовідносин, воно все ж таки залишається мірою цивільно-правової відповідальності. Відшкоду­вання моральної шкоди відбувається виключно у рамках позадого­вірної цивільно-правової відповідальності. Заподіяння моральної шкоди може бути правовим наслідком порушення зобов'язання (зо­крема порушення банківської таємниці, ст. 1076 ЦК України), ви­знання правочинів недійсними (статті 215-236 ЦК України). Догово­ром також може бути передбачене право кредитора вимагати відшко­дування моральної шкоди й обов'язок кредитора здійснити таке відшкодування. Розмір відшкодування встановлюється судом і не може визначатися умовами договору (ст. 23 ЦК України).

Слід зауважити, що до прийняття нового ЦК України виникало багато спірних питань щодо застосування норм закону про відшко­дування моральної шкоди. Зокрема, відповідно до судової практи­ки, що склалася протягом значного періоду часу, відшкодування моральної шкоди допускалося лише у разі, коли така можливість передбачалася спеціальними нормативними актами (закони Украї­ни «Про інформацію*, «Про авторське право і суміжні права», «Про захист прав споживачів» чи інші закони, що прямо передбачали право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди). Відповідно до нового ЦК України нормою загальної дії є ст. 23, що застосову­ється у всіх випадках заподіяння моральної шкоди.

Підставою для відшкодування моральної шкоди є факт запо­діяння особі фізичного болю та страждань або душевних страждань, або приниження честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна (немайнова) шкода — це такі наслідки правопору­шення, що не мають економічного змісту і вартісної форми і можуть полягати:

1. у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

1. у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'яз­ ку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

1. у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'яз­ ку зі знищенням чи пошкодженням її майна;

1. у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізич­ ної або юридичної особи (ст. 23 ЦК України).

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може по­лягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової

388