Глава 35. Відповідальність за шкоду, заподіяну малолітніми ...

тягнення до відповідальності за шкоду, завдану такими особами, ін­ших осіб, наприклад піклувальників.

Інколи фізичні особи, які є повністю деліктоздатними, або пов­ністю, неповністю та обмежено дієздатні особи можуть завдати шко­ди в стані, коли вони не усвідомлювали значення своїх дій та (або) не могли керувати ними (адіездатна особа). Цей стан може бути наслідком тимчасової втрати свідомості, афекту, психічної чи іншої хвороби, сп'яніння тощо. У зв'язку з тим, що у зазначених діях осо­би, як правило, немає вини, то за загальним правилом шкода, за­вдана фізичною особою, яка у момент її заподіяння не усвідомлюва­ла значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодо­вується (ч. 1 ст. 1186 ЦК України). Однак за певних обставин ця шкода все ж таки може підлягати відшкодуванню.

По-перше, суд може, враховуючи матеріальне становище потер­пілого та особи, яка завдала шкоди, постановити рішення про від­шкодування фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, завданої шкоди частково або у повному обсязі (ч. 1 ст. 1186 ЦК України).

Такий «жест справедливості* з боку законодавця, на нашу думку, не лише глибоко суперечить принципу рівності всіх перед законом (ст. 24 Конституції України), але може обернутися певним зловживанням з бо­ку заінтересованих осіб, оскільки чітко не визначає, як має враховува­тися та яким є матеріальний стан зазначених осіб, а також чи на всі ви­ди заподіяння шкоди поширюється це правило. Для прикладу, в ЦК Російської Федерації діє подібна норма, однак вона поширюється лише на випадки, коли шкода заподіяна життю та здоров'ю.

По-друге, варто взяти до уваги те, яким чином особа опинилась у такому стані. Якщо такий стан не залежав від її волі, то відпо­відальність до даної особи не застосовується, але коли фізична осо­ба, яка завдала шкоди, сама довела себе до стану¹, в якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними внаслідок вживання нею спиртних напоїв, наркотичних засобів, токсичних речовин тощо, шкода, завдана нею, відшкодовується на загальних підставах (абз. 2 ч. 1 ст. 1186 ЦК України).

По-третє, важливе значення має те, що стало підставою стану, в якому фізична особа не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Якщо такий стан наступив внаслідок

ї V ' : ; . . . ,. . .

. * цьому разі слід прислухатися до думки науковців, які виділяють фізіологічний стан (звичайний) та патологічний {неадекватна реакція організму на мінімальну дозу алкоголю, якщо воно мало місце вперше), коли немає підстав вважати, що особа сама довела себе до такого стану (Див.: Белякова А. М. Имущественная ответственность за причинение вреда. — М.: Юрид. лит., 1979. — С. 64).

367

Розділ III. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

психічного розладу або недоумства особи, то відповідальність за за­вдану в такому стані шкоду згідно з ч. 2 ст. 1186 ЦК України може покладатися на чоловіка (дружину), батьків, повнолітніх дітей, але лише за таких умов:

1. вони знали про психічний розлад або недоумство особи;

1. вони проживали разом з особою;

1. вони не вжили заходів щодо запобігання шкоді. Рішення про відшкодування цієї шкоди чоловіком (дружиною)

батьками, повнолітніми дітьми постановляється судом.