Рекомендована література:

Цивільно-правові засоби захисту прав споживачів (покупців): Моногра­фія. — К.: Юмана, 1998. — С. 224.

Іваненко Л. М„ Дзєра О. В. Особливості відшкодування моральних збитків, завданих покупцеві внаслідок придбання товару низької якос­ті //Академія правових наук України. Інститут приватного права і під­приємництва. Мале підприємництво і менеджмент в Україні: Збірник наукових праць. — К., 1997. — С. 195-202.

Глава 38 Відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок злочину

Важливу роль у боротьбі зі злочинністю відіграють ефективні способи цивільно-правового відшкодування шкоди, заподіяної внас­лідок злочину. Виконання цього завдання можливе завдяки ство­ренню майнових перешкод незаконному використанню об'єктів власності, забезпечення повернення майна потерпілому або відшко­дування йому шкоди, що заподіюється як майну, так і життю або здоров'ю потерпілого.

384

Глава 38. Відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок злочину

Д оцільність окремого розгляду цього питання викликана не ли­ше тим, що при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином, наявна ціла низка особливостей, але й доволі великою питомою вагою ци­вільно-правових норм, які в чинному ЦК України врегульовують це питання.

Насамперед шкода, заподіяна внаслідок злочину, так званий кримінально-правовий або злочинний делікт, має суттєву специ­фіку в умовах настання цивільно-правової відповідальності.

Протиправне діяння цього деліктного зобов'язання має бути не просто діянням, що порушує норми права чи суперечить їм, а саме злочином, тобто передбаченим Кримінальним кодексом України (далі — КК України) суспільно небезпечним винним діянням (дією або бездіяльністю), яке вчинене суб'єктом злочину (п. 1 ст. 11 КК України).

Для того щоб встановити чи є конкретне протиправне діяння зло­чином, потрібна наявність обвинувального вироку суду, який всту­пив у силу. В іншому випадку (адміністративне чи інше правопору­шення), а також коли дія або бездіяльність через малозначність не становлять суспільної небезпеки (п. 2 ст. 11 КК України), немає до­статніх підстав вважати, що це протиправне діяння буде умовою кримінально-правового делікту.

При злочинному діянні може заподіюватися шкода як майну фізичної чи юридичної особи, держави або територіальної громади, так і здоров'ю та життю фізичної особи. Причинно-наслідковий зв'язок між протиправним діянням (злочином) та завданою шкодою може бути як простим, наприклад у разі, коли шкода завдається майну, так і складним, коли шкода завдається життю та здоров'ю фізичної особи.

Що стосується вини як суб'єктивної умови кримінально-право­вого делікту, то слід відмежовувати її від вини як елементу складу злочину. Відмінність між ними полягає у тому, що для криміналь­но-правового делікту важливим є психічне відношення заподіювача до кримінального і водночас цивільно протиправного діяння, а та­кож до завданої ним майнової чи немайнової шкоди. Вина, як суб'єктивна сторона злочинного діяння, що доводиться у кри­мінальному судочинстві, ширша за змістом. Для отримання права на відшкодування шкоди внаслідок вчинення злочину обов'язково слід окремо доводити, що завдання шкоди було наслідком винної, саме злочинної поведінки особи. Важливе значення має те, що у кримінальному праві існує презумпція невинуватості, тоді як у ци­вільному праві навпаки, особа є винною, допоки не доведе свою не­винність. Іншими є форми вини у кримінальному та цивільному

385

Розділ III. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ