Глава 12. Спеціальні види договорів підряду

Правилами визначено, що вартість проектно-пошукувальних ро­біт ■— це сума коштів, необхідних для відшкодування прямих та на­кладних витрат, понесених проектною організацією при виконанні зазначених робіт, з урахуванням нормативних витрат матеріально-технічних ресурсів, вільних цін, податків, зборів та обов'язкових платежів, а також економічно обґрунтованого кошторисного при­бутку. При цьому кошторисна вартість проектно-пошукувальних робіт визначається як вартість, визначена на підставі діючих норм з урахуванням усереднених показників вартості складових цих робіт. Правила передбачають визначення кошторисної вартості проектно-пошукувальних робіт за двома методами: 1) на підставі діючих в Україні збірників цін на проектно-пошукувальні роботи із застосу­ванням відповідних коефіцієнтів та індексів для будівництва об'єк­тів усіх галузей і підгалузей народного господарства України; 2) за­стосуванням усереднених відсоткових показників вартості проект­них робіт до вартості будівельно-монтажних робіт для будівництва об'єктів житла і соціальної сфери.

§ 3. Підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт

Поняття підряду на виконання НДР і ДКТР. У сучасних умо­вах науково-технічного прогресу однією з важливих цивільно-пра­вових форм організації як створення, так і використання науково-технічних результатів є договори на виконання науково-дослідних (НДР), дослідно-конструкторських та технологічних робіт (ДКТР).

ЦК України зазначеним видам договорів присвячує стат­ті 892-900. Сутність договору на виконання НДР або ДКТР полягає у тому, що підрядник (виконавець) зобов'язується провести за за­вданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та опла­тити її (ст. 892 ЦК України). Як правило, даний договір охоплює весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготов­лення зразків або його окремі етапи.

Сторони договорена виконання НДР і ДКТР називаються, подіб­но до сторін у підрядних договорах, виконавцем і замовником. За­мовником може бути будь-яка дієздатна фізична особа, як громадя­нин України, так і іноземний громадянин, особа без громадянства, а також будь-яка юридична особа незалежно від її постійного місце­знаходження.

Виконавцем НДР і ДКТР можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Фізичні особи або групи осіб виконують переважно невеликі

116

за обсягом науково-дослідні роботи. Щодо юридичних осіб, то це, як правило, підприємства будь-якої форми власності — науково-дослід­ні, проектно-конструкторські, технологічні організації, академічні наукові установи, навчальні заклади або наукові центри тощо.

Специфіка наукових досліджень вимагає, щоб виконавець прово­див їх особисто. Він має право залучати співвиконавців НДР лише за згодою замовника. Так само, беручи до уваги сутність ДКТР, їх твор­чий характер, наявність певних специфічних знань та досвіду, вико­навець, якщо бачить доцільність цього, має право залучати інших осіб — субвиконавців до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Однак можливість залучення інших осіб до ви­конання даного виду договорів має бути зазначена у договорі.

Предметом договору на виконання НДР є проведення наукового по­шуку, а договору на виконання ДКТР — розробка конструктивного рішення виробу, створення зразка виробу, що втілює це рішення, або нових прийомів, операцій і методів роботи, тобто нової технології.

У рамках договорів на виконання НДР ведуться фундаментальні і пошукові теоретичні дослідження, виявляється принципова можли­вість постановки і рішення практичних завдань. Прикладні НДР близькі до робіт конструкторського і технологічного характеру, але не збігаються з ними. ДКТР, на відміну від НДР, мають на меті рішення суто утилітарних питань. Особливістю предмета договорів на виконання НДР і ДКТР є їх обумовленість технічним завданням замовника, яке водночас може розроблятися самим виконавцем. Тех­нічне завдання є документом, що визначає напрямок науково-дослід­ної чи конструкторської розробки. Нечіткість або необґрунтованість цього завдання може призвести до негативних наслідків для роботи в цілому або до виконання марної роботи. Тому замовник доручає роз­робку технічного завдання, як правило, більш досвідченому у відпо­відній галузі виконавцю, а потім погоджує його як основу проведен­ня НДР та ДКТР. Оскільки замовник часто зацікавлений у кінцево­му результаті цілого комплексу робіт, договір з виконавцем може охоплювати повний цикл розробки від проведення досліджень до дослідно-конструкторських розробок і виготовлення зразка виробу.

Інші істотні умови договорів на виконання НДР і ДКТР є або тра­диційними, властивими й іншим договорам (найменування і місце перебування сторін, термін дії І т. п.), або характерні лише для да­ного типу договорів (визначення рівня майбутніх досліджень і роз­робок, ціни договорів, порядку здачі і приймання результатів робіт, розрахунків за них у цілому чи по етапах). Формулювання кожної з цих умов вимагає погодженої роботи багатьох служб виконавця і за­мовника. Треба враховувати технологічний режим конкретної роз­робки, кліматичні чинники роботи майбутніх виробів, терміни при-

117

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

Глава І 2. Спеціальні види договорів підряду

дбання наукового устаткування, приладів і реактивів, створення спеціальних іспитових установок і стендів тощо.

Важливою умовою будь-якого договору є рівень майбутнього до­слідження чи розробки. Він конкретизується шляхом узгодження сторонами технічного завдання, наукових та економічних вимог за­мовника. Оскільки показники рівня результатів майбутніх НДР і ДКТР у силу самої їхньої природи мають елемент невизначеності, сторони при їх узгодженні керуються не стільки певними технічни­ми умовами, зразками, як, наприклад, у договорі постачання това­рів, скільки досягнутими у тій чи іншій галузі техніки параметра­ми виробів — потужністю, надійністю, швидкістю або запасом від­повідних наукових знань.

Висока імовірність одержання у ході виконання НДР і ДКТР но­вих і комерційно корисних знань визначає включення в договір умови про забезпечення конфіденційності відомостей, що стосують­ся як предмета договору і ходу його виконання, так і отриманих ре­зультатів. У договорі повинен бути визначений обсяг відомостей, визнаних конфіденційними. Правовий режим такої інформації ви­значається нормами ЦК України.

Зміст і виконання договорів на виконання НДР і ДКТР. Зміст договору на виконання НДР і ДКТР складають права й обов'язки виконавця і замовника. Відповідно до ст. 897 ЦК України виконав­ця наділено певними обов'язками, які він має здійснювати у проце­сі виконання НДР або ДКТР:

1. виконання роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і пере­ дача замовникові результатів у строк, встановлений договором;

1. додержання вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуаль­ ної власності;

3. утримування від публікації без згоди замовника науково- технічних результатів, одержаних при виконанні робіт;

3. вживання заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформу­ вання про це замовника;

5. усунення своїми силами та за свій рахунок допущених з йо­ го вини недоліків у технічній документації, які можуть спричи­ нити відступи від техніко-економічних показників, передбаче­ них у технічному завданні замовника або в договорі;

5. негайне інформування замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.

118

ЦК України (ст. 898) визначає також обов'язки замовника НДР або ДКТР, до яких належать:

1. видача виконавцеві технічного завдання та погодження з ним програми (йдеться про техніко-економічні показники) або те­ матики робіт;

1. передача виконавцеві необхідної для виконання робіт інфор­ мації;

В) прийняття виконаної роботи та її оплата.

Умови договорів НДР і ДКТР мають відповідати законам та під-законним актам у сфері інтелектуальної власності. Тому викона­вець зобов'язаний погоджувати із замовником питання щодо вико­ристання охоронюваних результатів інтелектуальної діяльності, права на які належать третім особам, а також питання придбання прав на їх використання. Виконавець зобов'язаний гарантувати за­мовнику, що передача отриманих за договором результатів не пору­шить виключні права інших осіб.

Непередбачуваність договорів НДР і ДКТР полягає у покладенні на замовника ризику випадкової неможливості їх виконання. Від­повідно до ст. 899 ЦК України, якщо у ході науково-дослідних робіт виявиться неможливість досягнення результатів з незалежних від виконавця обставин, на замовника покладається обов'язок оплати­ти роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передба­чені договором результати, але не вище відповідної частини ціни ро­біт, визначеної договором.

Якщо у ході виконання ДКТР виявляється неможливість досяг­нення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини вико­навця, замовник зобов'язаний відшкодувати витрати виконавця.

Процес продовження НДР може бути зупинений не з вини вико­навця неможливістю чи недоцільністю продовження робіт. У цьому разі замовник зобов'язаний оплатити витрати виконавця на дослід­но-конструкторські чи технологічні роботи.

ЦК України передбачено певні гарантії прав сторін на результа­ти зазначених робіт. Так, згідно зі ст. 896 ЦК України замовник за договором на виконання НДР або ДКТР має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором.

Виконавець також має право використати одержаний ним ре­зультат робіт у своїх інтересах, якщо інше не встановлено догово­ром. Одночасно у договорі може бути передбачено право виконавця передавати результати робіт іншим особам.

На практиці найбільш гострою є проблема прав сторін на охоро-ноздатні результати робіт, які є об'єктами прав інтелектуальної

119

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...