Глава 18. Договір комісії

Ч^-^^Ч^И^^"- Ш** ■■'■■■ ■■■..*-*■">""■

тора (фахівця з продажу нерухомості), біржового брокера (при про­дажу цінних паперів, сільськогосподарської продукції тощо). Крім того, іноді покупець або продавець не мають наміру здійснювати угоду від власного імені. Так, при продажу антикваріату, як прави­ло, сторони бажають залишитися невідомими. Від їх імені діють по­середники, які є комісіонерами у договорах комісії, що мають місце у вищеназваних випадках.

Як зазначав Г. Ф. Шершеневич, пояснюючи причини широкого розповсюдження договору комісії у дореволюційному майновому обігу, прагнення до розширення регіону діяльності, що характерне для торгових підприємств, надало особливого економічного значен­ня договору комісії. У гонитві за ринками збуту було помічено, що сприяння комісіонерів часто буває кориснішим участі осіб, які пра­цюють на умовах трудового договору¹.

Стороною у договорі комісії виступає саме комісіонер (посередник), який діє від власного імені і тому сам набуває прав та обов'язків за цим договором, які зобов'язаний передати комітенту. Комітент не стає учасником правочинів, укладених комісіонером, навіть якщо він має за ними права та обов'язки і згадується у договорі. Тому спірні питан­ня, що виникають у процесі виконання цього договору, вирішують між собою комісіонер та третя сторона, хоча договір комісії укладаєть­ся комісіонером за дорученням комітента і за його рахунок.

У договорі комісії вирізняють внутрішню та зовнішню сторони. Внутрішні взаємовідносини складаються між комітентом та ко­місіонером, а зовнішні — між комісіонером та третьою стороною, з якою укладається правочин купівлі-продажу².

Метою договору комісії є юридичне оформлення торгового посе­редництва. Причому комісія може не обмежуватися виконанням од­нієї дії чи угоди. Так, комітент може доручити комісіонерові укла­дення договорів купівлі одного товару, продажу іншого, договорів перевезення, підряду тощо.

Договір комісії завжди має оплатний характер, який обумовле­ний відносинами торгового посередництва, що лежать в основі дого­вору комісії і виключають особистий, довірчий характер цього дого­вору. Тому комісіонер (на відміну від повіреного) не може в односто­ронньому порядку без мотиву та відшкодування збитків відмовитися від виконання умов договору.

Зміст договору комісії. Договір комісії за своєю природою є консенсуальним, двостороннім та оплатним. Спеціальних вимог

Шершеневич Г. Ф. Учебник торгового права. — М., 1994. — С. 204. ² Гражданское право: Учебник / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. — М., 1998. — Ч. 2. — С. 561.

168

щодо форми договору комісії закон не виділяє. На нього розповсю­джуються загальні правила про форму правочинів.

Права та обов'язки сторін є основним змістом договору комісії і мають взаємний характер.

Основним обов'язком комісіонера є здІйснення_щзаво5инів згідно із вказівками комітента і на найбільш вигідних для нього умовах (ч. 1 ст7Т014 ЦК України). При цьому комісіонер відповідає за дійсність, а не за виконання правочинів, укладених ним з третіми особами.

Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання тре­тьою особою договору, вчиненого з нею за рахунок комітента (ч. З ст. 1016 ЦК України). Так, якщо за вимогами до третіх осіб за дого­вором комісії сплатити кошти або здійснити передачу товару закін­чився термін позовної давності, комісіонер зобов'язаний відшкодува­ти комітентові збитки, що сталися через несвоєчасне виконання, але він не буде відповідати у разі відмови третьої особи від виконання до­говору. Винятком із цього правила є два випадки:

1) коли комісіонер не виявив необхідної обачності при виборі

третьої особи;

2) коли взяв на себе поруку за виконання третьою особою догово­ ру (делькредере).

У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею ко­місіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це ко­мітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має пра­во вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї осо­би (п. 4 ст. 1016 ЦК України).

Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, най­більш вигідних для комітента. Це свідчить про те, що вказівки ко­мітента не обов'язково повинні мати детальний характер, і підтвер­джує той факт, що функції комісіонера, як правило, виконує особа, яка має спеціальні знання, навички, знає ринок, на якому передба­чається виконання правочинів.

Комісіонер отримує від комітента загальні вказівки, які той вва­жає для себе вигідними при виконанні доручення.

Комісіонерові може бути надане право відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітен­та або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право від­ступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені відступи (п. 2 ст. 1017 ЦК України). Комісіонер, який продав майно за ниж­чою ціною, повинен заплатити різницю комітентові, якщо комісіо-

169

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

нер не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодже­ною ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збит­ки (ст. 1017 ЦК України).

Згідно зі ст. 1021 ЦК України комісіонер зобов'язаний зберігати належним чином майно, передане йому комітентом. Відповідно він відповідає за втрату, нестачу або пошкодження майна, що знаходи­ться у нього. Комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітен­тові.

Закон не містить вимог щодо особистого виконання договору ко­місії. За загальним правилом комісіонер має право залучати третіх осіб до виконання умов договору, у тому числі й укладати договір субкомісії, залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. Договір субкомісії — це договір, у якому комісіонер що­до субкомісіонера виступає комітентом, але при цьому відповідає перед комітентом за субкомісіонера.

Комітент не має права без згоди комісіонера вступати у відноси­ни з субкомісіонером (ст. 1015 ЦК України).

Після виконання договору комісії комісіонер зобов'язаний нада­ти комітентові звіт і передати йому все одержане за договором (ст. 1022 ЦК України). Законом не вказано, в якій формі має бути надано звіт. Тому за домовленістю сторін він може мати як усний, так і письмовий характер. Комітент може надати свої заперечення у строк, що не перевищує ЗО днів (або іншого, передбаченого сторона­ми терміну) з моменту одержання звіту. При ненаданні заперечень у вказаний термін звіт вважається прийнятим.

Комісіонер має право на відшкодування йому понесених витрат.

Крім того, він має право утримувати належні йому за договором комісії суми з усіх сум, що надійшли до нього для комітента, — це сума комісійної винагороди, винагорода за делькредере, відшкоду­вання понесених ним витрат.

Комітент зобов'язаний прийняти від комісіонера виконання за договором комісії (ст. 1023 ЦК України). Це означає:

1. прийняти все належно виконане;

1. оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки;

1. забезпечити комісіонера всім необхідним для виконання зобо­ в'язання (передати товар, перерахувати кошти тощо).

Майно, що перебуває у комісіонера і є об'єктом угоди купівлі-продажу, залишається у власності комітента.

Комісіонер не набуває щодо цього майна жодних прав, але й ри­зик випадкової загибелі чи пошкодження майна несе його влас-

170