Глава 15. Договір зберігання

О соблива роль відводиться повноваженням сторін при повернен­ні товару. У цьому разі кожна зі сторін, тобто як поклажодавець, так і товарний склад, має право вимагати огляду товару та перевір­ки його якості (ч. З ст. 959 ЦК України). При цьому на ініціатора огляду та перевірки законодавець покладає і відшкодування пов'я­заних з ними витрат.

Якщо при поверненні товару огляд та перевірка товару не були проведені, поклажодавець має заявити про нестачу або пошко­дження товару у письмовій формі одночасно з його одержанням. Коли нестача або пошкодження не могли бути виявлені при зви­чайному способі прийняття товару, то законодавець відводить три дні з моменту одержання товару, протягом яких поклажодавець може заявити про нестачу чи пошкодження товару. В іншому разі вважається, що поклажодавець повернув товар відповідно до умов договору.

Іншою суттєвою відмінністю даного договору від загальних умов договору зберігання є порядок оформлення складського зберігання. Договір складського зберігання має бути укладений у письмовій формі. Однак на практиці між контрагентами інколи укладаються письмові договори складського зберігання, в яких зазначається не лише факт передачі товару на склад, а мають місце і чітко зазначені права й обов'язки сторін та інші істотні умови. Тому законодавець вважає, що письмова форма даного договору дотримується у разі, коли товарний склад видав поклажодавцю складський документ. До складських документів належать: складська квитанція, просте складське свідоцтво та подвійне складське свідоцтво.

Під поняттям «складська квитанція» слід розуміти документ, яким засвідчується факт прийняття товару на товарний склад, ос­новні показники товару (кількість, якість, асортимент тощо), а та­кож посвідчено права поклажодавця вимагати повернення товару. При цьому товар, прийнятий на складське зберігання за складсь­кою квитанцією, не може зазнавати розпорядчого впливу з боку по­клажодавця впродовж усього строку складського зберігання.

Просте складське свідоцтво — це єдиний документ, виданий на пред'явника, що підтверджує передачу товару на зберігання. Це свідоцтво є цінним папером на пред'явника та має обов'язково міс­тити такі відомості:

1) найменування та місцезнаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання;

2. номер свідоцтва за реєстром товарного складу;

2. найменування і кількість прийнятого на зберігання товару — чи­ сло одиниць та (або) товарних місць та (або) міра (вага, об'єм) товару;

141

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

Глава 15. Договір зберігання

4. строк, на який прийнято товар на зберігання, або вказівка на те, що товар прийнято на зберігання до запитання;

4. розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок її сплати;

4. дата видачі свідоцтва;

4. підпис особи, яка видала свідоцтво, та печатка товарного складу;

4. вказівка на те, що воно видане на пред'явника (ч. 2 ст, 965 ЦК України).

Недотримання принаймні одного з цих обов'язкових атрибутів спричиняє недійсність простого складського свідоцтва (ч. З ст. 965 ЦК України).

Товар, прийнятий на зберігання за простим складським свідоц­твом, може бути предметом застави протягом строку зберігання то­вару на підставі застави цього свідоцтва (ч. 2 ст. 961 ЦК України).

Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин — складського та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути як поєднані, так і відокремлені одне від одного. Однак у будь-якому разі кожна з цих частин є ордерним цінним папером та має містити такі відомості:

1) найменування та місцезнаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання;

2. номер свідоцтва за реєстром товарного складу;

2. найменування юридичної особи або ім'я фізичної особи, від якої прийнято товар на зберігання, її місцезнаходження або місце проживання;

2. найменування і кількість прийнятого на зберігання товару — число одиниць та (або) товарних місць та (або) міра (вага, об'єм) то­ вару;

2. строк, на який прийнято товар на зберігання, або вказівка на те, що товар прийнято на зберігання до запитання;

2. розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок її сплати;

2. дата видачі свідоцтва;

8) підпис особи, яка видала свідоцтво, та печатка товарного складу. Наявність усіх зазначених атрибутів є обов'язковою як для по­ двійного, так і для простого складського свідоцтва.

Як зазначалося вище, законодавець у ст. 964 ЦК України визна­чає подвійне складське свідоцтво, як і його складові частини, ордер­ними цінними паперами, тому вони можуть передаватися разом або окремо вчиненням індосаменту (передавального напису).

142

Однак для визначення сутності таких цінних паперів слід визначи­ти права, що витікають з них. Насамперед володілець складського та заставного свідоцтва має право розпоряджатися товаром, що зберіга­ється на товарному складі. Однак володілець лише заставного свідоцт­ва має право застави на товар на суму відповідно до суми кредиту та відсотків за користування ним (ч. З ст. 963 ЦК України). У разі заста-ви товару відмітка про це робиться на складському свідоцтві.

У свою чергу, володілець лише складського свідоцтва має право розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зі складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом (ч. 2 ст. 963 ЦК України).

Особливе регулювання має порядок видачі товару за подвійним складським свідоцтвом. За загальним правилом товарний склад ви­дає товари володільцеві подвійного складського свідоцтва, тобто од­ночасно складського та заставного свідоцтва лише в обмін на обидва свідоцтва разом (ч. 1 ст. 966 ЦК України).

Володілець подвійного складського свідоцтва має право вимага­ти видачі товару частинами. При цьому в обмін на первісні свідоцт­ва йому видаються нові свідоцтва на товар, що залишився на складі.

Однак товар може забрати також і особа, яка не має подвійного складського свідоцтва. Так, наприклад, якщо особа є володільцем лише складського свідоцтва, але вона сплатила суму боргу за ним, склад видає товар лише в обмін на складське свідоцтво та за умови надання разом із ним квитанції про сплату всієї суми боргу за заставним свідоцтвом. В іншому разі товарний склад відповідає пе­ред володільцем заставного свідоцтва за платіж усієї суми, забезпе­ченої за ним (ч. 2 ст. 966 ЦК України).