Глава 23. Договір комерційної концесії

Цей вид договору містить елементи різних цивільно-правових до­говорів. Зокрема це елементи ліцензійного договору (наприклад, до­звіл на використання об'єктів виключних прав), елементи договору про надання платних послуг (консультативне і технічне сприяння). Елементи договору простого товариства, пов'язані з необхідністю співробітництва між сторонами концесійного договору для досяг­нення загальних підприємницьких цілей. Можна вказати і на наяв­ність елементів договору купівлі-продажу, наприклад, придбання необхідної технічної і ділової документації тощо.

У юридичній літературі договір комерційної концесії часто роз­глядається як різновид ліцензійного договору¹. Є. О. Суханов запе­речує цю точку зору. Він зазначає, що на відміну від ліцензійного договір комерційної концесії дає можливість використовувати не один лише визначений об'єкт «інтелектуальної власності*, а цілий комплекс таких об'єктів, а також інші майнові права. Крім того, у ліцензійних відносинах фактичний виробник (ліцензіат) завжди зобов'язаний інформувати про себе клієнтів-споживачів і не має права приховуватися під фірмою правоволодільця (ліцензіара)².

Слід зазначити, що у договорі комерційної концесії відсутні еле­менти представництва чи договору комісії, тому що користувач зав­жди діє від свого імені і за свій рахунок у своїх інтересах, здійсню­ючи самостійну підприємницьку діяльність. Наприклад, якщо дис­триб'ютор за договором комісії одержує від виробника товарів винагороду за їх збут, то дистриб'ютор за договором комерційної концесії сам платить виробнику за можливість працювати під мар­кою його фірми.

Незважаючи на наявність елементів різних договорів, договір ко­мерційної концесії — це самостійний вид цивільно-правового дого­вору, який виключає пристосування до регульованих ним відносин будь-яких правил про інші договори.

Предмет договору комерційної концесії. Предметом договору комерційної концесії згідно зі ст. 1116 ЦК України є право на вико­ристання об'єктів права інтелектуальної власності, комерційного досвіду та ділової репутації. Отже, предмет договору комерційної концесії має комплексний характер. Його основу складає комплекс виключних прав, закріплених за правоволодільцем. Уже сам факт надходження пропозицій до юридичної особи про використання на­лежних їй об'єктів інтелектуальної власності, а також комерційно-

М.,

Гражданское право. Обязательственное право / Под ред. В. В. Залесского. 1998. — Ч. 2. -С. 578.

М., 1999. — Т. 2, полутом 1.

281

Гражданское право / Под ред. Е. А. Суханова. С 627.

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

"-"""'■ ■ -.

го досвіду та ділової репутації свідчить про певну якість її діяльнос­ті, вироблених товарів та наданих послуг і позитивно характеризує правоволодільця.

До об'єктів права інтелектуальної власності, які можуть бути пе­редані юридичною особою»у рамках договору комерційної концесії, належать права на торговельні марки, промислові зразки, винахо­ди, твори, комерційні таємниці, комп'ютерні програми. Також це можуть бути комерційні позначення, що являють собою загально­відомі найменування підприємця чи результатів його діяльності. Інша група засобів індивідуалізації правоволодільця — це певні по­слуги, що здійснюються під егідою відповідної торгової марки чи знака обслуговування. Особливістю предмета договору комерційної концесії є можливість використання належної правоволодільцю ко­мерційної інформації (ноу-хау), його ділової репутації і комерційно­го досвіду, в тому числі у вигляді різної документації щодо орга­нізації і ведення підприємницької діяльності.

Сторони у договорі комерційної концесії. Суб'єктами договору комерційної концесії, тобто його сторонами, відповідно до ст. 1117 ЦК України можуть бути лише фізичні та юридичні особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності.

Юридичне оформлення договору комерційної концесії. Укла­дення договору комерційної концесії має певні особливості. По-пер­ше, його укладення вимагає письмової форми. Це принципова ви­мога законодавця, і в разі недодержання письмової форми договору комерційної концесії він є нікчемним. По-друге, договір комерцій­ної концесії підлягає державній реєстрації. Відповідно до ст. 1118 ЦК України його реєструє той самий орган, який здійснив держав­ну реєстрацію правоволодільця.

Якщо правоволодільцем виступає іноземна компанія, яка заре­єстрована в іноземній державі (а такі випадки трапляються досить часто), тоді реєстрація договору комерційної концесії здійснюється органом, який здійснив державну реєстрацію користувача.

Потреба державної реєстрації договору комерційної концесії зу­мовлена можливістю використання зареєстрованих раніше засобів індивідуалізації підприємців або вироблених ними товарів і надан­ня послуг. Це може торкатися як інтересів інших учасників майно­вого обороту, так і споживачів. Саме тому відсутність реєстрації концесійного договору перешкоджає здійсненню легітимних відно­син із третіми особами. З одного боку, таке положення спрямоване на певний захист інтересів споживачів, тому що користувач є по­збавлений можливості використовувати надані йому правоволоділь­цем виключні права, а з іншого, — ще до реєстрації договору надає

282