Глава 18. Договір комісії

5) ліквідації юридичної особи.

У разі смерті повіреного його спадкоємці зобов'язані повідомити довірителя про припинення договору доручення та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема зберегти його речі, документи та передати довірителеві. Такий самий обов'язок покладається на ліквідатора юридичної особи — повіреного (ст. 1010 ЦК України).

Слід зазначити, що при комерційному представництві довіри­тель, який відмовляється від договору, зобов'язаний повідомити другу сторону про припинення договору не пізніше як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не передбаче­ний договором.

Довіритель звільняється від такого обов'язку у разі припинення юридичної особи, яка виступає комерційним представником (ст. 1008 ЦК України).

Рекомендована література:

Романец Ю. В. Система договоров в гражданском праве России. — М.:

Юрист, 2001.

Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посіб. — К.:

Юрінком Інтер, 1999.

Брагипский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. — М.: Статут,

1999.

Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права. — М., 1995.

Дашков Л. П., Бризгалин А. П. Коммерческий договор: от заключения

до исполнения. — М.: ИВЦ «Маркетинг», 1995.

Глава 18 Договір комісії

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦК України).

Суміжні договори. Комісія належить до групи договорів, що опосередковують оплатне надання послуг. У цій групі договори від­різняються за характером послуг, що становлять їх предмет. Най­ближчий договір — це договір доручення. Для надання послуг в ін­тересах іншої особи вибирають доручення або комісію, а для розме­жування, визначення їх відмінностей є достатнім те, що у договорі доручення уповноважена особа діє від імені контрагента, а в догово­рі комісії — від власного імені.

166

У деяких випадках договір комісії має спільні риси із договором підряду. Основна їх відмінність полягає у тому, що за договором ко­місії комітент виконує дії лише юридичного характеру. Підряд пе­редбачає досягнення певного матеріального результату. При цьому договір комісії — це договір про надання послуг, а договір підря­ду — це договір на виконання робіт.

Консигнація — це різновид договору комісії, що застосовується переважно у зовнішньоекономічних договорах. Історично консигна­ція, власне, подвійний договір комісії — це комісія більш широкого змісту — призначення одним комісіонером (іноді комітентом) іншого від свого імені, але за чужий рахунок.

У сучасному вигляді консигнація — це правовідношення, коли одна сторона бере на себе обов'язок за винагороду протягом певного часу продати від свого імені товари, передані їй іншою стороною. Часто цей договір передбачає, що товар, який не був реалізований у вказаний проміжок часу, переходить у власність консигнатора, але з обов'язковою оплатою. На період дії договору консигнації товар зберігається на консигнаційному складі, що належить консигнато­ру. Після закінчення вказаного проміжку часу договір консигнації трансформується у договір купівлі-продажу.

Поняття договору комісії. Договір комісії опосередковує на­дання свого роду юридичних послуг — він охоплює угоди щодо оплатної реалізації майна, яке не належить реалізатору. Фактично цей договір, як вважає Є. О. Суханов¹, оформляє відносини торгово­го посередництва.

Участь торгового посередника звільняє як продавця, так і покуп­ця від потреби пошуку контрагентів, оформлення та виконання укладених угод тощо. Усі ці функції виконує комітент. Велика потреба при укладенні деяких угод саме участі торгового посередни­ка очевидна. Так, при укладенні договору за межами країни, як правило, учасник договору купівлі-продажу шукає посередника на ринку, де збувається товар. З ним укладається договір комісії для роботи (представництва) на чужому ринку.

Укладаючи цивільно-правові угоди, часто продавці або покупці не можуть самостійно займатися переддоговірною роботою або не знають особливостей конкретного виду правочинів. Так, продаючи чи купуючи автомобіль, квартиру, реалізуючи продукцію власного виробництва, особа не має потрібних знань, не має часу на оформ­лення усіх потрібних документів тощо. Вона звертається до фахівця з цих питань — комісійного магазину з продажу автомобілів, ріел-

Гражданское право / Под ред. Е. А. Суханова. — М., 2000. — Том II, полутом 2. — С. 99.

167

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО