Глава 29. Рятування здоров'я та життя фізичної особи ...

Г лава 29 Рятування здоров'я та життя фізичної особи,

майна фізичної або юридичної особи.

Зобов'язання зі створення загрози життю,

здоров'ю і майну фізичної особи

або майну юридичної особи

§ 1. Поняття зобов'язань, що виникають внаслідок усунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи

Система деліктних зобов'язань забезпечує фізичній особі відшко­дування шкоди, завданої протиправними діями інших осіб. У разі, коли шкода виникає внаслідок правомірної діяльності самого по­терпілого внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи або її майна, його відшкодування відбувається за іншими правилами і в рамках інших зобов'язань. Саме тому відшкодування шкоди, що виникла внаслідок рятування майна, є не мірою цивільно-правової відповідальності, а різновидом міри захисту суб'єктивних цивіль­них прав, які не є відповідальністю. Підставою для виникнення зо­бов'язання щодо рятування є не правопорушення, а правомірні дії самого потерпілого.

На підставі зобов'язання, яке виникає у зв'язку з рятуванням здоров'я, життя та майна фізичної особи, а також майна юридичної особи, боржник-особа, здоров'я, життя або майно якої рятувалося, зобов'язана відшкодувати кредитору-особі, яка зазнала шкоди під час рятівних дій, шкоду, яка є наслідком таких дій.

Нормативно-правовою підставою для виникнення цього виду зобов'язань є статті 1161, 1162 ЦК України, відповідно до яких осо­ба, яка без відповідних повноважень здійснювала дії щодо рятуван­ня в умовах, що виключали можливість попередження про загрозу пошкодження здоров'я, життя або майна, має право вимагати від­шкодування шкоди, яка виникла у майновій сфері рятувальника і є наслідком рятувальних дій.

Суб'єктами таких зобов'язань можуть бути як громадяни, так і юридичні особи, кожен з яких, у свою чергу, може бути у зобов'я­заннях як кредитором, так і боржником. Потерпілими можуть бути як дієздатні, так і обмежено дієздатні особи. За недієздатних або об­межено дієздатних право на вимогу відшкодування шкоди реалізу-^єть£^я Ь= законними представниками (ст. 242 ЦК України).

Юридична особа може виступати потерпілою лише тоді, коли

Рішення про запобігання загрози майну приймається її органом.

^кгЦо при виконанні розпорядження органу юридичної особи про

315

Розділ II. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ З ОДНОСТОРОННІХ ДІЙ

—' • ' • • " ' ■'•"• ■■■ ■ • • _{ІМІМШМІМ}^_МШ__ММШ^_{МІММІММШШ}____, ,_^__ „. . , .угт^,„■ і ■■■- і..— і.м і .і... ,.. — ■■■■ ■■■■■ м пі ...... її....... ■ . — —, щ л^_-^—

запобігання загрози майну іншої особи шкоду несе працівник, який діяв у рамках виконання службових обов'язків, він набуває права на відшкодування шкоди від свого страхувальника за правилами про відшкодування шкоди.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з рятуванням життя, здоров'я, майна інших осіб, належать до кола зобов'язань, що здійс­нюються без відповідного доручення. Це свідчить про те, що дії по­терпілого рятівника належать до юридичних вчинків. Такі дії кре­дитора вчиняються без наміру створити правові наслідки, але на підставі закону створюють умови для висунення обов'язкових для виконання боржником вимог — відшкодувати потерпілому збитки, яких останній зазнав під час усунення загрози або рятування від реальної загрози майна іншої особи. Крім того, зобов'язання, що ви­никає, є позадоговірним і особливим видом ведення чужих справ.

Вирішуючи питання про відшкодування шкоди, слід брати до уваги причини, що викликали небезпеку і потребу рятівних дій. Наприклад, якщо шкода виникла внаслідок протиправних пося­гань з боку третіх осіб, шкода має відшкодовуватися за правилами деліктної відповідальності. До уваги також має братися доцільність та результативність дій рятівника¹. Ризик недоцільності рятівних дій повинен нести рятівник.

Функціональне призначення цих зобов'язань полягає у віднов­ленні майнового стану потерпілого рятівника за рахунок особи, здо­ров'я, життя або майно якої було врятовано від заподіяння шкоди. Для виникнення цього виду зобов'язань потрібні такі умови:

1. наявність шкоди у потерпілого (рятівника);

1. реальна, наявна (а не ймовірна або удавана) загроза шкоди життю, здоров'ю або майну боржника, яка водночас виключає мож­ ливість попередження про це боржника та вимагає термінових дій (наприклад пожежа);

1. здійснення потерпілим дій щодо рятування життя, здоров'я, майна;

1. причинний зв'язок між шкодою, що виникла у потерпілого, та його діями щодо усунення загрози.

Рятівні дії не повинні бути змістом службових обов'язків рятів­ника (наприклад дії пожежників, гірничорятівників). Крім того, на вирішення питання про можливість відшкодування шкоди потер­пілому боржнику не впливає той факт, чи було таке майно фактич­но врятованим.

Смирнов В. Т., Собчак А. А. Общее учение о деликтньїх обязательствах в советском гражданском праве. — Ленинград: ЛГУ, 1983. — С. 130.

316