Глава 20. Договір позики, кредитний договір ...

жуть приймати вклади лише від банків або інших фінансових уста­нов (ст. 10 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Згідно із законодавством договори банківського вкладу можуть укладати й інші фінансові установи (юридичні особи, які відповідно до закону надають одну чи декілька фінансових послуг та які внесе­ні до відповідного реєстру в порядку, встановленому законом). За­значені фінансові установи для укладення договору банківського вкладу з фізичними особами повинні мати ліцензію уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг на провадження діяльності з надання фінансових послуг (ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулю­вання ринків фінансових послуг»), а для укладення договорів бан­ківського вкладу, предметом якого є іноземна валюта, мати гене­ральну валютну ліцензію Національного банку України, яка нада­ється останнім згідно з Положенням про порядок надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здій­снення валютних операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 9 серпня 2002 р. № 297^і.

Прикладом фінансових установ, яким закон надає право прийма­ти грошові вклади, є кредитні спілки та об'єднані кредитні спілки, які мають право залучати вклади від своїх членів (статті 21, 23 За­кону України «Про кредитні спілки»)².

У випадках, визначених законом, договори банківського вкладу можуть укладатися і юридичними особами публічного права, на­приклад, Національним банком України, який, регулюючи обсяг грошової маси на ринку різноманітними засобами, має право здійс­нювати емісію власних депозитних сертифікатів (ст. 26 Закону України «Про Національний банк України»³, Положення про депо­зитний сертифікат Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 9 вересня 2002 р. № 335)⁴.

Вкладником за договором банківського вкладу (депозиту) мо­жуть бути резиденти України (юридичні та фізичні особи) і нерези­денти України (юридичні особи — інвестори, юридичні особи, що мають в Україні представництво, та фізичні особи).

Залежно від того, що є предметом договору банківського вкладу (національна або іноземна валюта), та відповідно до вимог нормати­вно-правових актів Національного банку України, що регулюють

О фіційний вісник України. — 2002. — № 36. — Ст. 1711. І ВВР. — 2002. — № 15. — Ст. 101.

ВВР. — 1999. — № 29. — Ст. 238.

Офіційний вісник України. — 2002. — № 40. — Ст. 1874.

207

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

відкриття банківських рахунків, клієнтами за договором банківсь­кого вкладу можуть бути: юридичні особи приватного права — ре­зиденти; юридичні особи — нерезиденти, які мають в Україні постійні представництва; юридичні особи — нерезиденти інвесто­ри; фізичні особи — резиденти — громадяни України; резиден­ти — іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на проживання в Україні; нерезиденти — громадяни України, які постійно проживають за межами України; нерезиденти — іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають в Україні строком до одного року відповідно до відкритої візи або документів, що підтверджують законність їх перебування в Україні згідно з чин­ним законодавством; фізичні особи, нерезиденти — інвестори.

Вкладником за договором банківського вкладу може бути інша банківська установа (резидент або нерезидент). У випадках, визна­чених законодавством, вкладниками за договором банківського вкладу можуть бути юридичні особи публічного права, наприклад, ради або за їх рішенням інші органи місцевого самоврядування (ст. 70 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)¹, районні, міські (міст обласного значення), районні у містах відділи державної виконавчої служби (ст. З Закону України «Про державну виконавчу службу»)² та ін.

Предмет договору банківського вкладу. Предметом договору банківського вкладу можуть бути грошові кошти у готівковій формі (банкноти або монети) або у безготівковій формі (записи на рахун­ках банків), валюта України або іноземна валюта.

Закон не містить загальних вимог щодо джерела коштів, що пе­редаються вкладником у вклад. Однак при оформленні банківсько­го вкладу ощадним (депозитним) сертифікатом закон встановлює, що зазначені сертифікати придбаваються громадянами лише за ра­хунок їх особистих коштів, а підприємства придбавають їх за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати по­датків та відсотків за банківський кредит (статті 12, 19 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»)³.

Порядок внесення та повернення вкладу. Вклад вноситься юридичними особами перерахуванням коштів з їхніх поточних ра­хунків і після закінчення строку зберігання повертається на їхні по­точні рахунки. Проведення розрахункових операцій та видача кош­тів готівкою з вкладного (депозитного) рахунка юридичної особи за­бороняється.

¹ ВВР. — 1997. — № 24. — Ст. 170.

² ВВР. — 1998. — № 36-37. — Ст. 243.

³ ВВР. — 1991. — № 38. — Ст. 508.