Тема 11. Злочини проти безпеки виробництва

11.1. Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва

Статтею 43 Конституції України кожній особі гарантує­ться право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Безпекою виробництва є безпечні і здорові умови праці, які виключають заподіяння шкоди здоров'ю працівникам. Всі норми, що віднесені до розділу Х - «Злочини проти без­пеки виробництва»,- передбачають відповідальність за такі порушення безпеки виробництва, які призвели до заподіяння шкоди здоров'ю людей, до загибелі людей чи які створили загрозу загибелі людей чи настання тяжких наслідків (запо­діяння шкоди здоров'ю кількох потерпілих тощо).

Всі злочини проти безпеки виробництва вчинюються необережно. Умисне заподіяння наслідків, передбачених статтями КК про відповідальність за порушення правил безпеки виробництва, підлягає кваліфікації за статтями КК про відповідальність за злочини проти особи.

Всі злочини проти безпеки виробництва є порушеннями відповідних правил. При притягненні особи до криміналь­ної відповідальності за порушення цих правил у кожному конкретному випадку повинні бути точно визначені і вка­зані конкретні правила, які порушила притягнута до кримі­нальної відповідальності особа.

До кримінальної справи повинен бути доданий витяг із встановлених правовими актами правил безпеки виробниц­тва, у якому повинно бути вказане конкретне правило, що було порушеним, і порушення якого призвело чи могло призвести до заподіяння шкоди здоров'ю робітників.

11.2. Порушення вимог законодавства про охорону праці

Конституцією України гарантуються всім належні, безпечні і здорові умови праці (ст. 43).

Діяння, передбачене ст. 271 КК посягає на безпечні умови праці. Згідно з Законом України від 14 жовтня 1992 р, — «Про охорону праці» (Відомості Верховної Ради України.- 1992- № 49- Ст. 668) всім працівникам державних і гро­мадських підприємств і організацій повинні бути забезпе­чені безпечні умови праці.

Об'єктивно діяння, передбачені ст. 271 КК, полягають у

порушенні правил техніки безпеки, правил промислової санітарії або інших правил охорони праці. Стаття 271 КК містить бланкетні (ті, що відсилають до інших актів) нор­ми, і тому у кожному конкретному випадку настання на підприємстві чи в організації нещасних випадків з людьми (загибель, заподіяння тілесних ушкоджень) необхідно вста­новлювати конкретні правила, що були порушені.

За ч. 1 ст. 271 КК відповідальність настає за порушення встановлених правил, яке заподіяло шкоду здоров'ю пра­цівникам підприємства, організації, внаслідок порушення правил техніки безпеки чи промислової санітарії.

За ч.2 ст.271 КК відповідальність настає у випадках, коли порушення правил техніки безпеки чи промислової санітарії або інших правил охорони праці спричинило не­щасні випадки з людьми (смерть, тілесні ушкодження, втрата працездатності тощо), або інші тяжкі наслідки (за­хворювання людей, великі матеріальні збитки тощо).

Суб'єктивно порушення правил охорони праці вчинює­ться необережно. При умисному поставленні робітника в такі умови праці, в яких йому була заподіяна смерть або тілесні ушкодження, відповідальність винної особи настає за злочини проти особи.

Відповідальними за ст. 271 КК є службові особи, які за

посадою зобов'язані забезпечити на певній ділянці роботи безпечні умови праці, а також громадяни - суб'єкти під­приємницької діяльності, які зобов'язані були згідно з за­коном забезпечити безпечні умови праці на своєму підпри­ємстві.

Карається порушення вимог законодавства про охорону

праці:

за ч. 1 ст. 271 КК - штрафом до п'ятдесяти неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян, або виправними ро­ботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той

самий строк;

за ч. 2 ст. 271 КК - виправними роботами на строк до

двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавлен­ням права обіймати певні посади чи займатися певною дія­льністю на строк до двох років або без такого.