8.38. Недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації майна державних підприємств та їх подальшого використання

Згідно з законодавством України державне майно може бути придбане за рахунок власних коштів, а також коштів, залучених покупцями. У випадку придбання об'єкта прива­тизації за рахунок грошових коштів на суму, яка перевищує п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, покупці, фізичні особи повинні подати до органу приватиза­ції декларацію про доходи (ст. 20 Закону України «Про приватизацію державного майна» у редакції від 19 лютого 1997 р.). Надання декларацією неправдивих відомостей про походження коштів утворює склад злочину, передбаченого ст. 235 КК. Згідно зі ст. 27 Закону України «Про приватиза­цію державного майна» (у редакції Закону від 19 лютого 1997 року) покупець державного майна зобов'язаний протя­гом визначеного часу зберегти його номенклатуру та обсяг виробництва продукції (послуг) відповідно до бізнес-плану, встановленого договором про приватизацію державного майна. Заборонено звільняти працівників приватизаційного підприємства з ініціативи нового власника протягом шести місяців з дня переходу до нього права власності.

Порушення цих вимог Закону також утворює склад зло­чину, передбаченого ст. 235 КК.

Фальсифікація декларації про доходи або безпідставне звільнення з роботи працівника приватизаційного підпри­ємства утворюють сукупність злочинів, передбачених стат­тями 172 КК (173 КК), 212 КК і ст. 235 КК.

Подання неправдивих відомостей у декларації вчинює­ться умисно, а недотримання інших вимог договору про приватизацію може бути умисним і необережним.

Відповідальними за порушення законодавства про при­ватизацію державного майна є всі осудні особи, які досягли віку шістнадцяти років.

Карається недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання:

- штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

Законодавство до теми

1. Статті 41, 42, 67 Конституції України.

2. Статті 199-235 Кримінального кодексу України.

3. Постанови Пленуму Верховного Суду України:

- від 2 березня 1973 р. «Про судову практику у справах про обман покупців»;

- від 12 квітня 1996 р. «Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підробле­них грошей чи цінних паперів».

Література до теми

1.Александров Ю. В.. Бондаренко Н. А., Матвейчук В. К., Самшьік Г. М.. Собко-Нестерук А. М. Практические вопросы квалификации органами внутренних дел преступлений в сфере обслуживания населення.- К., 1984.

2. Брич Л. П., Навроцький В. О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні.- Київ, Атіка, 2000.

3. Гельфанд Й. А. Хозяйственние й должностньїе пре-ступления в сельском хозяйстве.- Киев, 1970.

4. Коржанский Н. И. Квалификация хозяйственных пре-ступлений.- Волгоград, „1986.

5. Коржанський М. Й. Кримінальне право України. Час­тина Особлива. Курс лекцій.- К., 1998.

6. Коржанський М. Й. Словник кримінально-правових

термінів.- К., 2000.

7. Коржанський М. Й. Науковий коментар Криміналь­ного кодексу України.- Київ, Атіка, Академія, Ельга-Н.-

2001.

8. Кримінальне право України. Особлива частина.

Підручник-К., 1998.

9. Михайленко П. П., Гельфанд И. А. У головно-правовая охрана сельского хозяйства.- М., 1963.

10 Навроцький В. О. Господарські злочини. Лекції-

Юр. Фак. ЛДУ, 1997.

11 Польской Г. Н. Рыцари фальшивих банкнот.- М.,

1982-176с.

12. Самиик Г. М. У головная ответственность за обман:

заказчиков.-К., 1980.

13. Сташис В. В. У головно-правовая охрана социали-стического хозяйства.- X., 1973.

14. Таций В. Я. Понятие, система и общие види хозяй­ственных преступлений.- Харьков, 1974.

15. Таций В. Я. Ответственность за хозяйственные пре-ступления.-Харьков, 1979.

16. Трофимов С. В. Борьба с занятием запрещенным промислом в Украинской ССР.- К., 1975.