3.3.15. Незаконне проведення аборту

Абортом у медицині називають передчасне припи­нення вагітності і вилучення з матки плідного яйця чи плоду, ще не здібного до життя поза тілом матері у пер­ші 28 тижнів вагітності.

У медицині відрізняють два види аборту:

1) патологічний - вагітність припиняється внаслідок захворювання вагітної жінки;

2) штучний - вагітність припиняється побічним втру­чанням в організм вагітної жінки. Патологічний аборт для кримінального права байдужий.

Штучний аборт буває законним і незаконним (кримі­нальним). Згідно з діючою у медичній практиці інструк­цією «Про порядок проведення операції штучного перери­вання вагітності (аборту)», штучне переривання вагітності визнається законним, якщо він був проведений за згодою жінки:

а) у стаціонарній медичній установі, спеціально присто­сованій для проведення таких операцій;

б) у перші 12 тижнів вагітності;

в) чи у зв'язку з тим, що продовження вагітності і поло­ги загрожували життю жінки (у таких випадках аборт буде законним і тоді, коли вагітність тривала більше 12 тижнів).

Незаконним (кримінальним) визнається аборт, прове­дений за згодою потерпілої:

а) поза спеціальною медичною установою незалежно від того, хто проводив операцію;

б) при тривалості вагітності більше 12 тижнів, якщо від­сутні протипоказання вагітності і пологів;

в) особою, яка не має спеціальної вищої медичної осві­ти. При наявності хоча б однієї з цих обставин аборт визна­ється незаконним (кримінальним).

У медичній літературі зазначається, що аборт навіть у лікарні, проведений з дотриманням усіх правил асептики та антисептики, заподіює значну шкоду здоров'ю жінки'.

Вагітність при кримінальному аборті припиняється різ­ними засобами:

а) механічними - введенням у матку різноманітних предметів (бушів, дерев'яних кийків тощо), розчинів (мила, соди, йоду тощо) або нанесенням ударів по животу і т. ін.;

б) медикаментозними - вживанням різних ліків чи хі­мічних речовин (хініну, сулеми, миш'яку, гасу тощо);

Див.: Сердюков И. Г. Чем вреден и опасен аборт.- М., 1954.-^ 40; АедеееМ. Й. Курс судебной медицини.- М., 1959.- С. 494.

в) термічними - впливом тепла на тіло вагітної жінки І (гарячі ванни, спринцювання і т. ін.).

Аборт може бути викликаний і психічною травмою ~ переляком. Обов'язковою ознакою аборту є настання зло­чинного наслідку - припинення вагітності. З цього моменту злочин вважається закінченим. Якщо ці наслідки не наста­ли, то скоєне кваліфікується як замах на аборт за ст. 15 КК,

відповідною частиною ст. 134 КК.

Проведення аборту - злочин навмисний. Необережне ^:

припинення вагітності під ознаки ст. 134 КК не підпадає. При відповідних умовах припинення вагітності може бути підставою для відповідальності за необережне тілесне ушкодження (ст. 128 КК).

Аборт може бути проведений за різних мотивів (корисли­вість, співчуття). Судова статистика свідчить, що аборт про­водять лікарі (12,3%), медичні сестри та акушерки (11,6%), а також особи, які не мають медичної освіти (76,1%).

Незаконне проведення аборту припускає згоду вагітної жінки на цю операцію. Якщо аборт проводиться без згоди потерпілої, то вчинене кваліфікується за ст. 121 КК. У тих випадках, коли жінку примусили вчинити аборт, дії .инних кваліфікуються за ст. 121 КК, а якщо примушув ,ння не вдалося і операція не була проведена чи не була заверше­на - як замах на примусовий аборт за ст. 15 і ст. 121 КК.

Кримінальний кодекс України передбачає відповідаль­ність за два види аборту.

Проведення аборту особою, яка не має спеціальної ме­дичної освіти (ч. 1 ст. 134 КК). Суб'єктом цього злочину визнаються особи, які не мають вищої медичної освіти

(медсестри, акушерки, фельдшери та інші особи, які мають сере­дню медичну освіту) незалежно від того, де вони провели аборт, а також особи, які не мають ніякої медичної освіти.

Кваліфікований аборт (ч. 2 ст. 134 КК). Незаконна аборт визнається кваліфікованим, якщо його проведення спричинило тривалий розлад здоров'я, безплідність чи внаслідок якого сталася смерть потерпілої. За ч. 2 ст. 134 КК кваліфікуються випадки заподіяння смерті необережно. Якщо винний байдуже ставився до можливості настання і смерті, то скоєне утворює сукупність умисного вбивства і проведення аборту (ст. 115 та ст. 134 КК). Тяжкими наслідками аборту можуть бути:

1) втрата загальної працездатності більше ніж на 15%;

2) втрата здібності до вагітності;

3) всі інші наслідки, які перелічені у ч. 1 ст. 121 КК. Спричинення абортом тривалого розладу здоров'я може

бути втратою загальної працездатності більше ніж на 15%, чи необхідність лікування його більше 21 дня, чи воно ви­кликало душевну хворобу і т. ін.

Незаконне проведення аборту - злочин умисний, оскільки винна особа має при цьому мету припинити вагітність. До на­стання смерті потерпілої вина може бути лише необережною.

Відповідальність за незаконне проведення аборту настає з шістнадцяти років.

Карається незаконне проведення аборту за ч. 1 ст. 134 КК виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот сорока годин, а за ч. 2 ст. 134 КК - по­збавленням волі на строк до п'яти років, або обмеженням волі на строк до п'яти років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.