10.1. Створення злочинної організації

Злочинною визнається організація, яка має всі ознаки організації:

а) певну кількість членів, які є учасниками цієї організації;

б) розроблений і схвалений учасниками організації план (статут) злочинної діяльності організації (письмовий чи усний);

в) певну структуризацію - розподіл ролей, підпорядко­ваність членів організації;

г) наявність організатора (керівника);

д) прикриття своєї діяльності, як своїми силами, так і з допомогою сторонніх осіб (у тому числі і підкупом хабара­ми посадових осіб);

е) підбір нових членів організації;

ж) наявність загальних правил поведінки і дисципліни;

з) наявність матеріальної бази - транспорту, приміщень, сховищ, коштів, засобів зв'язку тощо.

Злочинна організація може мати всі ці ознаки, а може деяких з них і не мати.

Головною ознакою, за якою злочинна організація відріз­няється від усіх інших (виробничих, громадських, спортив­них та інших) організацій - є мета і завдання злочинної ор­ганізації - вчинення одного або кількох тяжких чи особли­во тяжких (ч. 4 і 5 ст. 12 КК) злочинів.

Склад злочину, передбаченого ст. 255 КК, утворює одне з зазначених у цій статті діянь:

- створення організації (підбір учасників, розподіл ролей, пошуки матеріальних засобів - грошей, транспорту, примі­щень тощо, розробка планів, пошуки об'єктів нападу і т. ін.);

- керівництво організацією (підбір членів, розробка планів, постановка завдання і призначення виконавців, отримання звітів про виконання завдання тощо);

- участь у злочинній організації (вступ до організації,

прийняття обов'язків члена організації, участь у розробці планів і участь у їх реалізації, дотримання встановлених організацією правил поведінки тощо);

- організація і проведення зборів (сходок) членів і ке­рівників різних злочинних організацій з метою розробки спільних планів дій;

- координація (погодженість) дій об'єднань злочинних організацій і груп.

Від банди (ст. 257 КК) і від воєнізованого чи збройного формування (ст. 260 КК) злочинна організація відрізняється відсутністю зброї, неозброєністю.

Створення (організація) озброєної злочинної організації з метою вчинення нападів на підприємства, установи, органі­зації чи на окремих громадян кваліфікується як бандитизм за ст. 257 КК, а створення воєнізованих чи збройних форму­вань для виконання політичних завдань - за ст. 260 КК.

Створення злочинної організації вчинюється умисно з метою створити організацію для вчинення одного чи кіль­кох тяжких чи особливо тяжких злочинів.

Відповідальність за створення злочинної організації на­стає з шістнадцяти років.

Звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора або керівника злочинної організації за вчинення злочину, передбаченого частиною першою цієї статті, якщо вона добровільно заявила про створення зло­чинної організації або участь у ній та активно сприяла її розкриттю.

Карається створення злочинної організації:

- позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

10.2. Сприяння учасникам злочинної організації та укриття їх злочинної діяльності

Стаття 256 КК передбачає відповідальність за причет­ність до діяльності злочинної організації, тобто за дії, які не є співучастю у цій діяльності, а є пособництвом, яке не бу­ло заздалегідь обіцяним і яке не перебуває з конкретними злочинами у причинному зв'язку. Причетна до злочину ді яльність перебуває у причинному зв'язку з діями, що вчи­нюються після закінчення злочину - надання приміщень. сховищ, грошей, документів тощо з метою допомогти зло­чинцям уникнути відповідальності за злочинне діяння.

Таке сприяння (пособництво) учасникам злочинної ор­ганізації можливе лише одноразове, оскільки неодноразове

такс сприяння стане у причинний зв язок з учиненням зло­чину і буде співучастю у цьому злочині.

Склад злочину утворює одне із можливих видів сприян­ня учасникам злочинної організації:

- приховування злочинної організації, наданням її чле­нам приміщень, сховищ, транспортних засобів, документів, техніки, грошей, цінних паперів тощо;

- створення умов, які сприяють діяльності злочинної ор­ганізації.

Сприяння учасниками злочинної організації або укриття

їх злочинної діяльності, вчинене повторно або посадовою особою, кваліфікується за ч. 2 ст. 256 КК.

Причетність до діяльності злочинної організації вчиню­ється умисно з метою допомоги й учасникам уникнути від­повідальності.

Відповідальність за заздалегідь не обіцяне сприяння уча­сникам злочинних організації настає з шістнадцяти років.

Карається сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності:

за ч. 1 ст. 256 КК - позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років;

за ч. 2 ст. 256 КК - позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні поса­ди чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.