16.2.10. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу

Злочин, передбачений ст. 347 КК України, посягає на службову діяльність працівників міліції, прокуратури і слу­жби безпеки.

Засобами посягання є умисне знищення або пошко­дження майна, що належить працівникові правоохоронного органу або їх близьким родичам, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.

Потерпілим від цього злочину визнаються лише праців­ники міліції, прокуратури і служби безпеки.

Знищення чи пошкодження майна потерпілих у зв'язку з їх службовою діяльністю, вчинене підпалом, застосуванням ви­бухових речовин чи іншим загальнонебезпечним способом або заподіяння цим смерті (хоча б одному потерпілому) чи інших тяжких наслідків, кваліфікується за ч. 2 ст. 347 КК України.

Діяння, передбачене ст. 347 КК, вчинюється умисно з метою помсти за службову діяльність потерпілого або з ме­тою залякування потерпілого.

Відповідальність за умисне знищення чи пошкодження майна за ч. 1 ст. 347 КК настає з шістнадцяти років, а за ч. 2

ст. 347 КК - з чотирнадцяти років.

Стаття 347 КК України містить спеціальний склад зло­чину стосовно загального складу, передбаченого ст. 194 КК України, а тому така конкуренція вирішується на користь ст. 347 КК, яка має перевагу перед загальною нормою.

Карається умисне знищення або пошкодження майна

працівника правоохоронного органу:

за ч. 1 ст. 347 КК - штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ареш­том на строк до шести місяців, або обмеженням волі на

строк до п'яти років;

за ч. 2 ст. 347 КК - позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти років.

16.2.11. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування або військовослужбовця

Посягання на життя працівника міліції, прокуратури, служби безпеки, а також на життя члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військово­ службовця є засобами посягання на службову діяльність цих осіб.

Посягання на життя працівника міліції, прокуратури чи служби безпеки вчинюється у зв'язку з їх службовою дія­льністю, а посягання на життя члена громадського форму­вання з охорони громадського порядку і військовослужбов­ця у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з охороною громад­ського порядку. Потерпілими від цього злочину визнаються також близькі родичі працівника правоохоронного органу.

Посягання на життя у ст. 348 КК України охоплює як заподіяння смерті потерпілому, так і замах на вбивство. Злочин визнається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на заподіяння смерті потерпілому.

Посягання на життя працівника правоохоронного органу вчинюється умисно, умисел прямий, оскільки винний діє з метою заподіяти смерть потерпілому.

Відповідальність за діяння, передбачене ст. 348 КК на­стає з чотирнадцяти років.

Посягання на життя працівника правоохоронного органу є спеціальним видом вбивства з мотиву помсти за службову діяльність (п. 8 ч. 2 ст, 115 КК України). Стаття 348 КК міс­тить спеціальний склад злочину, і тому він має перевагу пе­ред загальним складом злочину п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України.

Карається посягання на життя працівника правоохо­ронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військово­службовця:

- позбавленням волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.