6.3.13. Невиплата заробітної плати, стипендій, пенсій чи інших, установлених законом виплат

Конституція України гарантує всім своєчасне одержання винагороди за працю (ч. 7 ст. 43).

Стаття 175 КК передбачає відповідальність за спеціаль­ний вид посадової недбалості - невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших виплат, установлених законом.

Об'єктивну сторону діяння утворює невиплата заробіт­ної плати, стипендії, пенсії і т. ін. більше ніж за один місяць (ч. 1), а також безпідставна невиплата заробітної плати, стипендій, пенсій чи іншої встановленої законом виплати, якщо безпідставна невиплата була вчинена внаслідок неці­льового використання коштів, призначених для їх виплати (ч. 2 ст. 175 КК)

Невиплата заробітної плати, стипендії чи пенсії може бути необережною і умисною.

Відповідальними за невиплату заробітної плати, стипен­дії, пенсії чи іншого платежу є посадові особи, які наділені повноваженнями розпоряджатися фінансами підприємства, установи, організації.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до моменту притягнення її до кримінальної відпові­дальності вона повністю виплатила заробітну плату, стипен­дію чи іншу установлену законом виплату (ч. З ст. 175 КК).

Карається невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат за ч. 1 ст. 175 КК штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до п'яти років, або позбавленням волі на строк до двох років з позбавлен­ням права обіймати певні посади чи займатися певною дія­льністю строком до трьох років, а за ч. 2 ст. 175 КК -штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

6.3.14. Порушення авторських прав

Згідно із Законом України від 23 грудня 1993 р. «Про авторське право і суміжні права» (Відомості Верховної Ра­ди України.- 1994.- № 13.- Ст. 64), автори інтелектуальних творів у галузі науки, літератури і мистецтва мають право на опублікування, відтворення і розповсюдження своїх творів будь-яким способом під своїм ім'ям (псевдонімом) або анонімно, а також на недоторканність твору.

Об'єктивно порушення авторських прав може виража­тися у незаконному використанні творів особами, які не є авторами і не мають на це дозволу автора, в примушуванні до авторства чи в привласненні авторства (плагіат).

Плагіатом називається викрадення чужого твору -оприлюднення чужого твору під своїм ім'ям у повному об­сязі чи частки твору.

Охороняється законом також авторство на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію.

Привласненням визнаються будь-які способи викорис­тання відкриття, винаходу чи раціоналізаторської пропози­ції без згоди автора чи без згоди відповідної державної ор­ганізації, якщо право їх використання належить державі.

Порушенням авторського права у ч. 1 ст. 176 КК назива­ється незаконне відтворення, розповсюдження творів нау­ки, літератури, мистецтва, комп'ютерних програм і баз да­них, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм і програм мовлення, їх незаконне ти­ражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, а також інше викорис­тання чужих творів, комп'ютерних програм і баз даних, об єктів суміжних прав без дозволу осіб, які мають автор­ське право або суміжні права, якщо такі дії завдали матері­альної шкоди у великому розмірі.

Порушення авторських прав вчинюється лише умисно.

Будь-яка помилка у використанні відкриття, винаходу чи пропозиції складу злочину не утворює.

Відповідальність за порушення авторських прав настає з шістнадцяти років.

Частина 2 ст. 176 КК передбачає відповідальність за по­рушення авторських прав, вчинене повторно або яке запо­діяло матеріальну шкоду у особливо великому розмірі. Згід­но з приміткою до ст. 176 КК матеріальна шкода вважа­ється завданою у великому розмірі, якщо вартість примірників незаконно відтворених чи розповсюджених творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз да­них, виконань фонограм і програм мовлення або сума до­ходу, отриманого в результаті незаконного опублікування, виконання, показу чи публічного сповіщення творів, комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення у сто і більше разів перевищує неопода­тковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особ­ливо великому розмірі - якщо їх вартість або сума доходу у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний міні­мум доходів громадян.

Особливо кваліфікованим визнається порушення автор­ського права, яке було вчинене посадовою особою щодо підлеглої особи (ч. З ст. 176 КК).

Карається порушення авторського права за ч. 1 ст. 176 КК - штрафом у розмірі від ста до чотирьохсот неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян або виправними ро­ботами на строк до двох років, з конфіскацією всіх примір­ників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення та облад­нання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і від­творення, за ч. 2 ст. 176 КК - штрафом у розмірі від двох­сот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох ро­ків, або позбавленням волі на строк до двох років з конфіс­кацією всіх примірників, матеріальних носіїв комп'ю­терних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, а за ч. З ст. 176 КК - штрафом у розмірі від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років, з по­збавленням права обіймати певні посади або займатися пев­ною діяльністю на строк до трьох років.