19.2.8. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного

Умисне знищення чи пошкодження майна судді, народ­ного засідателя або присяжного чи їх близьких родичів є помстою за професійну діяльність суддів, народних засіда­телів і присяжних.

Поняття знищення і пошкодження майна (див. ст, 194 КК).

Предметами знищення чи пошкодження може бути

будь-яке майно (будинки, дачі, автомобілі, худоба, дерева у садку тощо), що належить судді, народному засідателю, присяжному чи їх близьким родичам (батькові, матері, синові, доньці, братові, сестрі).

Знищення чи пошкодження майна вказаних осіб, вчине­не шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або якщо такими діями була спричинена заги­бель людей чи настання інших тяжких наслідків (велика шкода здоров'ю кількох осіб, велика матеріальна шкода тощо), кваліфікується за ч. 2 ст. 378 КК.

Стаття 378 КК передбачає відповідальність за умисне зни­щення чи пошкодження майна суддів. Необережне знищення чи пошкодження майна суддів кваліфікується за ст. 196 КК.

Відповідальними за умисне знищення чи пошкодження майна суддів за ч. 1 ст. 378 КК є всі осудні особи, які дося-гли віку шістнадцяти років, а за ч. 2 ст. 378 КК - всі осудні особи, які досягли віку чотирнадцяти років (ч. 2 ст. 22 КК).

Карається умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного:

за ч. 1 ст. 378 КК - арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до п'яти років;

за ч. 2 ст. 378 КК - позбавленням волі на строк від шес­ти до п'ятнадцяти років.

19.2.9. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю^ пов'язаною із здійсненням правосуддя

Посягання на життя судді, народного засідателя чи при­сяжного або їх близьких родичів є помстою за їх діяльність, пов'язаною із здійсненням правосуддя.

Склад злочину утворює заподіяння смерті потерпілому чи замах на вбивство. Злочин визнається закінченим з мо­менту вчинення дій, спрямованих на заподіяння смерті по­терпілому. Про поняття вбивства див. ст. 115 КК.

Посягання на життя суддів є спеціальним видом вбивства з мотиву помсти за службову діяльність (п. 8 ч. 2 ст. 115 КК), а тому ст. 379 КК має перевагу, і посягання на життя суддів кваліфікується за ст. 379 КК.

Потерпілими визнаються всі судді, народні засідателі та присяжні, а також їх близькі родичі (батько, мати, син, Донька, брат, сестра).

Посягання на життя суддів вчинюється умисно 3 метою помсти за професійну діяльність.

Відповідальними за посягання на життя суддів є всі осудні ^особи, що досягли віку чотирнадцяти років (ч. 2 ст. 22 КК).

Карається посягання на життя судді, народного засіда­теля чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із Здійсненням правосуддя:

- позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

19.2.10. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист

Конституцією України гарантується незалежність і недо­торканність суддів, забороняється будь-який вплив на суддів (ст. 126) і забезпечується захист інтересів суддів (ст. 127). Відправлення правосуддя вимагає заходів безпеки й інших членів та учасників кримінального судочинства (потерпілих, свідків, експертів, перекладачів тощо).

Склад злочину, передбаченого ст. 380 КК утворюють:

а) неприйняття рішення, несвоєчасне прийняття рішення чи прийняття неналежного рішення про заходи для безпеки

учасників процесу судочинства;

б) невжиття, чи несвоєчасне або неналежне вжиття за­ходів безпеки учасників судочинства, а також членів їх сі­мей та близьких родичів, якщо внаслідок такої бездіяльнос­ті та недбалості були заподіяні цим особам тяжкі наслідки -шкода здоров'ю, знищення чи пошкодження майна тощо.

Невжиття заходів безпеки вчинюється необережно; винна особа не передбачала настання таких наслідків своєї злочин­ної недбалості, але повинна була і могла їх передбачити.

Суб'єктами відповідальності за невжиття заходів безпе­ки є посадові особи органу, на який покладено функції за­безпечення виконання таких заходів.

Карається невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих

під захист:

- позбавленням волі на строк до п'яти років