20.3.27. Залишення гинучого військового корабля

Корабельним статутом ВМС встановлено обов'язок ко­мандира військового корабля вжити всіх необхідних захо­дів для спасіння корабля, команди і документів, і тільки після цього капітан може покинути гинучий корабель. Чле­ни команди можуть покинути гинучий корабель лише з до­зволу капітана.

Капітан, який не виконав до кінця своїх обов'язків і за­лишив гинучий корабель, вчинює злочин, передбачений ст. 428 КК України. Склад цього злочину є і в діях члена команди корабля, який залишив корабель без дозволу ка­пітана.

Залишення капітаном гинучого військового корабля в умовах воєнного стану чи у бойовій обстановці, кваліфікує­ться за ч. 2 ст. 428 КК.

Діяння передбачене ст. 428 КК України, може бути вчи­нено умисно і необережно.

Відповідальності за ст. 428 КК України підлягають лише капітан корабля і члени команди.

Карається залишення гинучого корабля:

за ч. 1 ст. 428 КК України - позбавленням волі на строк від трьох до восьми років;

за ч. 2 ст. 256 КК України - позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

20.3.28. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю

Склад злочину утворює два види діяння:

а) самовільне залишення поля бою;

б) відмова діяти зброєю.

Самовільне залишення поля бою містить склад злочину незалежно від тривалості залишення поля бою і мотивів та причин. Для залишення поля бою поважних причин немає. Немає поважних причин і для відмови діяти зброєю.

Самовільне залишення поля бою і відмова діяти зброєю вчинюються умисно.

Відповідальним за залишення поля бою і відмову діяти зброєю є кожний військовослужбовець (ст. 429 КК).

Карається самовільне залишення поля бою позбавлен­ням волі на строк від п'яти до десяти років.

20.3.29. Добровільна здача в полон

Здачею в полон визнається добровільний перехід війсь­ковослужбовця під владу супротивника при можливості продовжувати бій, чинити опір ворогові.

Склад злочину утворює припинення опору і здача у по­лон у будь-якій формі чи діями (викиданням білого полот­нища, втеча до супротивника, приховування з метою опи­нитися у полоні тощо).

Здача в полон вчинюється умисно з мотивів боягузтва або малодушності.

Відповідальними за добровільну здачу в полон є всі вій­ськовослужбовці (ст. 430 КК).

Карається добровільна здача в полон позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

20.3.30. Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні

Діяння, передбачене ст. 431 КК України, має три форми прояву:

а) добровільна участь військовополоненого в роботах, які мають військове значення або у інших заходах, які завідомо можуть заподіяти шкоду Україні або союзним з нею державам, за відсутності ознак державної зради (ч. 1 ст. 431 КК України);

б) вчинення військовополоненим, який перебуває на становищі старшого, насильства над іншими військовопо­лоненими чи жорстокого з ними поводження (ч. 2 ст. 431 КК України);

в) вчинення військовополоненим дій на шкоду іншим військовополоненим (ч. З ст. 431 КК України), якщо ці дії були вчинені з корисливих мотивів або з метою домогтися поблажливого до себе ставлення з боку ворога.

В усіх трьох формах злочин вчинюється умисно.

Відповідальними є військовослужбовці, які перебувають у полоні.

Караються злочинні дії військовослужбовця, який пе­ребуває в полоні:

за ч. 1 ст. 431 КК - позбавленням волі на строк від трьох до семи років;

за ч. 2 ст. 431 КК - позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років;

за ч. З ст. 431 КК - позбавленням волі на строк до трьох років.