21.10. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист

Міжнародною конвенцією 1973 року «Про попередження і покарання злочинів проти осіб, що мають міжнародний за­хист» встановлено, що міжнародний захист мають диплома­тичні агенти та дипломатичні представники іноземної дер­жави - посли, посланники, члени дипломатичного персоналу дипломатичного представництва та деякі інші особи.

Склад злочину утворює напад на цих осіб або на їх жит­лові чи офісні приміщення, а також викрадення цих осіб чи позбавлення їх волі.

Відповідальність за погрозу вчинення нападу чи позбав­лення волі або викрадення осіб, які мають міжнародний захист, кваліфікується за ч. 2 ст. 444 КК.

Діяння вважається закінченим з моменту нападу або з моменту проголошення (заяви) погрози будь-яким способом (письмово, по телефону, телеграмою, через інших осіб тощо).

Напад на осіб, що мають міжнародний захист, або по­гроза цим особам вчинюється умисно з метою вплинути на службову діяльність цих осіб або на діяльність держав, або з метою провокації війни чи міжнародних ускладнень.

Суб'єктами злочину, передбаченого ст. 444 КК, є всі осудні особи, які досягли віку шістнадцяти років.

Караються злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист:

за ч. 1 ст. 444 КК - позбавленням велі на строк від трьох до восьми років;

за ч. 2 ст. 444 КК - виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до трьох місяців, або об­меженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

21.11. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

Згідно з Женевською конвенцією від 12 серпня 1949 ро­ку «Про поліпшення долі поранених і хворих в діючих ар­міях» емблеми і знаки Червоного Хреста і Червоного Пів­місяця використовуються виключно для позначення персо­налу, транспортних засобів і установ санітарних служб.

Склад злочину утворюють будь-які дії, спрямовані на незаконне використання емблем і розпізнавальних знаків Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, тобто викорис­тання їх для позначення не санітарних, а інших служб, установ, транспортних засобів.

Суб'єктами злочину є всі приватні особи, які досягли шістнадцятирічного віку, крім військовослужбовців, які за таке діяння, вчинене під час війни, підлягають відповідаль­ності за ст. 435 КК України.

Карається незаконне використання символіки Червоно­го Хреста і Червоного Півмісяця

- штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів Доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

21.12. Піратство

Піратство або морський розбій Женевською конвенцією 1958 року про відкрите море та Міжнародною морською конвенцією 1982 року визначається як будь-який неправомір­ний акт насильства, затримання чи грабежу, вчинених з осо­ бистою метою екіпажем чи пасажирами іншого приватного судна або літального апарату у відкритому морі проти іншо­го судна чи літального апарату або проти осіб, що перебува­ють на судні Женевська конвенція 1958 року визнає піратст­вом і напад, що вчинюється з допомогою літальних апаратів.

Стаття 446 КК визначає піратство як використання озбро­єного чи неозброєного судна для захоплення іншого морсь­кого чи річкового судна, застосування насильства, пограбу­вання чи інших насильницьких дій щодо екіпажу чи паса­жирів судна, що зазнало нападу.

Піратство містить склад закінченого злочину з моменту нападу. Як і будь-який інший розбій, морський розбій -піратство не охоплює заподіяння смерті потерпілому і утворює сукупність злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115 і ч. 1 або ч. 2 ет. 446 КК.

Частина 2 ст. 446 КК передбачає відповідальність за пі­ратство, яке було вчинене повторно (вдруге) або спричини­ло загибель людей чи інші тяжкі наслідки. Частина 2 ст. 446 КК передбачає відповідальність за загибель людей, що сталася з необережності, внаслідок загибелі судна, по­жежі, застосування зброї тощо. Умисне вбивство не охоп­люється піратством і потребує додаткової кваліфікації ді­яння за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК.

Піратство завжди вчинюється умисно з метою пограбу­вання, тобто з корисливих мотивів.

Відповідальними за піратство є всі осудні особи, що до­сягли віку шістнадцяти років.

Карається піратство:

за ч. 1 ст. 446 КК - позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна;

за ч. 2 ет. 446 КК — позбавленням волі на строк від вось­ми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.