12.2. Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту

Злочин, передбачений ст. 276 КК України, посягає на безпеку руху головних видів транспорту - залізничного, водного, повітряного, загрожує громадській безпеці, життю та здоров'ю людей, відносинам власності.

Об'єктивна сторона діяння проявляється у:

а) порушенні правил безпеки руху та експлуатації транспорту, в недоброякісному ремонті транспортних засо­бів, засобів сигналізації та зв'язку;

б) створенні небезпеки для життя людей або настанні інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 276 КК), у спричиненні потерпілому середньої тяжкості або тяжких тілесних ушко­джень чи у заподіянні великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 276 КК), у спричиненні загибелі людей (ч. З ст. 276 КК);

в) наявності причинного зв'язку між порушенням зазна­чених правил та наслідками, що настали, чи загрозою їх настання.

Залізничний транспорт — це всі види механічного рей­кового транспорту, до якого належать залізничні шляхи сполучень, рухомий склад та їх комунікації, крім трамваю та фунікулеру.

Водний транспорт - це морський, річковий та озерний транспорт, вантажні, риболовецькі та інші судна, водні шля-^ита комунікації. До водного транспорту у розумінні ст. 276 КК не належать маломірні судна - човни, яхти тощо.

Повітряний транспорт - це всі види повітряних суден:

літаки, дирижаблі, гелікоптери, планери тощо (ст. 15 Пові-'фяного кодексу // Відомості Верховної Ради України-1993.-№25.-Ст.274).

Відповідальність за ст. 276 КК настає лише у випадку порушення правил безпеки руху чи експлуатації цих видів транспорту.

Відповідальними за ст.276 КК є лише працівники цих видів транспорту, діяльність яких безпосередньо пов'язана

з експлуатацією та ремонтом транспортних засобів і в служ­бові обов'язки яких входило забезпечення правил безпеки

руху чи експлуатації транспорту.

Порушення правил безпеки руху чи експлуатації транс­порту вчинюється лише необережно,- працівник транспорту, порушуючи правила безпеки руху чи ремонту самонадійно розраховує відвернути настання суспільне небезпечних на­слідків, або не передбачає їх настання, хоча має можливість їх передбачити. Умисне порушення правил безпеки руху чи експлуатації транспорту утворює інший склад злочину - ди­версію (ст. 113 КК) або пошкодження шляхів сполучення і

транспортних засобів (ст. 277 КК України).

Карається порушення правил безпеки руху та експлуа­тації транспорту:

за ч. 1 ст. 276 КК - виправними роботами на строк до

двох років або обмеженням волі на строк до трьох років;

за ч. 2 ст. 276 КК - позбавленням волі на строк від двох

до семи років;

за ч. З ст. 276 КК - позбавленням волі на строк від семи

до дванадцяти років.

12.3. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів

Суспільна небезпечність діяння, передбаченого ст. 277 КК, полягає у загрозі громадській безпеці, життю і здо­ров'ю людей.

Транспортними засобами як предметами злочину є па­сажирські та вантажні платформи, мости, віадуки, тунелі,

естакади, шлюзи, причали тощо.

Засоби зв'язку та сигналізації - це світлофори, семафо­ри, радіомаяки, локатори, телефони та ін.

Зруйнуванням чи пошкодженням шляхів сполучення,

засобів зв'язку чи сигналізації визнається призведення їх до такого стану, при якому вони не здатні до дії, до виконання свого призначення, якщо цим була порушена нормальна робота транспорту або була створена небезпека для життя людей чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 277 КК). Якщо пошкодження шляхів чи засобів сполучення призвело до заподіяння потерпілому середньої тяжкості чи тяжкого тілесного ушкодження або до великої матеріальної шкоди, то вчинене кваліфікується за ч. 2 ст. 277 КК, а якщо внаслідок цього сталася загибель людей - за ч. З ст. 277 КК. Злочин, передбачений ст. 277 КК вчинюється умисно.

Необережне заподіяння шкоди, передбаченої ст. 277 КК, тягне за собою відповідальність за ст. 196 КК України.

Суб'єктами відповідальності за це діяння є осудні особи, які досягли чотирнадцятирічного віку.

Карається пошкодження шляхів сполучення і транспорт­них засобів:

за ч. 1 ст. 277 КК - штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років;

за ч. 2 ст. 277 КК - позбавленням волі на строк від трьох до восьми років;

за ч. З ст. 277 КК - позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.