12.13. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів

Випуск в експлуатацію завідомо несправних транспорт­них засобів є дозвіл чи наказ на використання цих транс­портних засобів.

Склад злочину міститься в діях особи, яка дала дозвіл на

використання несправного транспортного засобу, внаслідок чого потерпілим (учасникам дорожнього руху) були заподі­яні тілесні ушкодження чи смерть.

Згідно зі ст. 287 КК злочином визнається випуск в експ­луатацію завідомо технічно несправних транспортних засо­бів, допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані сп'яніння або не має права на керування транспортним засобом, чи інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що забезпечують дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або екс­плуатацію транспортних засобів, якщо це спричинило по­терпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або його смерть.

Злочин, передбачений ст. 287 КК, вчинюється необережно.

Відповідальність за дозвіл використовувати технічно не­справний транспорт настає з шістнадцяти років. Відпові­дальними є власники транспортних засобів і посадові особи, на яких покладені обов'язки забезпечити належний техніч­ний етан та експлуатацію транспорту, види якого зазначені у

примітці до ст. 286 КК України.

Карається випуск в експлуатацію технічно несправних

транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації'

- штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбав­ленням волі на той самий строк з позбавленням права обій­мати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, на строк до трьох років або без такого.

12.14. Порушення правил, норм і стандартів, що забезпечують безпеку дорожнього руху

Законом «Про дорожній рух» від ЗО червня 1993 р. (Ві­домості Верховної Ради України- 1993- №31- Ст. 338) встановлені правила, норми і стандарти будівництва, ре­конструкції і ремонту автотранспортних засобів, автомобі­льних доріг, вулиць, залізничних переїздів та інших споруд.

Порушення цих правил, норм і стандартів утворює об'єктивну сторону злочину, якщо ці порушення призвели до настання наслідків, передбачених ст. 286 КК України (спричинення потерпілому середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження чи смерті).

Порушення, зазначені у ст. 288 КК України, вчинюються необережно.

Суб'єктами діяння, передбаченого ст. 288 КК України, є лише особи, на яких була покладена відповідальність за будівництво, реконструкцію, ремонт або утримання шляхів, вулиць, переїздів та інших транспортних споруд.

Карається порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху:

- штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбав­ленням волі на строк до п'яти років.

12.15. Незаконне заволодіння транспортним засобом

Незаконним заволодінням чужим транспортним за­собом називається умисне, протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача проти їх волі (примітка до ст. 289 КК).

Склад злочину утворює незаконне заволодіння транс­портним засобом з будь-якою метою (ч. 1 ст. 289 КК).

Незаконне заволодіння транспортним засобом вважаєть­ся закінченим злочином з моменту початку руху транспорт­ного засобу незалежно від роботи його двигуна.

Незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане ³ порушенням правил безпеки руху, утворює сукупність злочинів (ст. 289 КК і ст. 286 КК України).

Частина 2 ст. 289 КК України передбачає підвищену, °ільщ сувору відповідальність, якщо незаконне заволодіння Фанспортним засобом було вчинене повторно або за попе­реднім зговором групою осіб чи поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або було вчинене з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо воно завдало значної матеріальної шкоди потерпілому.

Діяння визнається вчиненим повторно (ч. 2 ст. 289 КК) якщо воно вчинене особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння чужим транспортним засобом або один із злочи­нів, передбачених статтями 185,186,187,189-191,262 КК.

Незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потер­пілого, або з погрозою застосування такого насильства, або було вчинене організованою групою, або щодо транспорт­ного засобу, вартість якого у двісті п'ятдесят разів переви­щує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, квалі­фікується за ч. З ст. 289 КК України.

Незаконне заволодіння транспортним засобом вчинює­ться умисно, з метою використання транспортного засобу.

Відповідальність за незаконне заволодіння транспорт­ним засобом настає з чотирнадцяти років. Не підлягають кримінальній відповідальності за самовільне використання транспортних засобів особи, за якими ці транспортні засоби були закріплені чи які мали дійсне чи гадане право на їх використання (посадові особи транспортних підприємств,

автослюсарі, родичі власників тощо).

Згідно з ч. 4 ст. 289 КК, особа звільняється від криміналь­ної відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом, якщо вона вперше вчинила таке діяння і без засто­сування будь-якого насильства, добровільно заявила про зло­чин правоохоронним органам, повернула транспортний засіб

і повністю відшкодувала завдані збитки.

Карається незаконне заволодіння транспортним засобом:

за ч. 1 ст. 289 КК - штрафом від однієї тисячі до однієї Тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років;

за ч. 2 ст. 289 КК - позбавленням волі на строк від п'яти

до десяти років;

за ч. З ст. 289 КК - позбавленням волі на строк від деся­ти до

п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.