Законодавство до теми

1. Статті 3, 22, 27, 41, 49, 50 Конституції України.

2.Статті 276-292 Кримінального кодексу України.

З. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1982 р. «Про практику застосування судами Украї­ни законодавства у справах про транспортні злочини».

Література до теми

1. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кри­мінальних і цивільних справах.- Київ, 1995.

2. Практика судів України у кримінальних справах.- К.,

1993.

3. Практика судів України в кримінальних справах.

1993-1995-Київ, 1996.

4. Зеленський А. Ф. Квалификация угонов транспортньїх средств. Сов. юстиция.-І971.- № 16.

5. Коржанський М. Й., Мисливий В. А. Кваліфікація ав­тотранспортних злочинів.- Київ, 1996.

6. Коржанський М. Й Кваліфікація злочинів-Київ, 1998.

7. Коржанський М. Й. Науковий коментар Криміналь­ного кодексу України.- Київ, 2001.

8. Куринов Б. А. Автотранспортные преступления. (Ква­лификация й ответственность).- М., 1976.

Тема 13. Злочини проти громадського порядку та моральності

13.1. Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку і моральності

Розділ XII Кримінального кодексу України містить стат­ті, що передбачають відповідальність за посягання на гро­мадський порядок і моральність. Ці групи суспільних від­носин є родовими об'єктами злочинів розділу XII.

Об'єктивна і суб'єктивна сторони посягань, відповідаль­ність за які передбачають статті розділу XII, дуже різнома­нітні і характеризуються як дією, так і бездіяльністю, вчиню­ються як умисно, так і необережно.

Об'єднуються діяння у розділі XII, головним чином, за

ознаками родових об'єктів цих посягань.

13.2. Злочини проти громадського порядку

Громадським порядком називається сукупність сус­пільних відносив, що створюються для забезпечення охорони громадського спокою, громадської моральності

як умови суспільного життя людей.

На громадський порядок посягають діяння, передбачені

статтями 293-296 КК.

13.2.1. Групове порушення громадського порядку

Діяння, передбачене ст. 293 КК, посягає на громадський порядок.

Способами порушення громадського порядку можуть бути:

а) організація групових дій, спрямованих на порушення

громадського порядку - заклики чи пошуки або підбурю­вання учасників, керівництво групою під час порушень

громадського порядку тощо;

б) активна участь членів групи в діях, якими порушуєть­ся громадський порядок.

Склад злочину утворюють організаційні дії і дії актив­них учасників, якщо вони були поєднані з явною непоко­рою представникам влади (міліції, прокуратури, депутатів тощо) або якщо цими діями була порушена робота транс­порту (наприклад, припинення руху громадського транспорту - трамваїв, тролейбусів, автобусів, поїздів залізниці чи метрополітену і т. ін.), державних або громадських підприємств, установ, організацій - торгівлі, театрів, органів управління тощо.

Від масових заворушень (ст. 294 КК України) цей зло­чин відрізняється відсутністю натовпу (масового зібрання людей) підпалів, погромів, озброєного опору представни­кам влади, застосування насильства над людьми.

Дії, передбачені ст. 293 КК, можуть виходити не із натов­пу а від окремої групи людей і не супроводжуватися погро­мами, руйнуваннями, підпалами та іншими подібними діями*.(Див.: п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 р.- Постанови Пленуму Верховного Суду України.- с. 173)

Групове порушення громадського порядку вчинюється умисно, оскільки порушення громадського порядку при цьому є не тільки діянням, а й його наслідками, настання яких їх організатори і активні учасники усвідомлюють і бажають.

Відповідальність за групове порушення громадського порядку настає з шістнадцяти років.

Карається групове порушення громадського порядку:

- штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.