6.2.5. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності чи ставлення до релігії

Злочин, передбачений ст. 161 КК України, посягає на рі­вноправність громадян України незалежно від їх раси, нації чи віри.

Конституція України закріплює (ст. 24) рівність усіх громадян України перед Законом, рівність їх конституцій­них прав і свобод. «Не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших пере­конань, статі, етнічного та соціального походження, майно­вого стану, місця проживання, за мовними та іншими озна­ками» (ч. 2 ст. 24 Конституції України).

Стаття 161 КК Кримінального кодексу України захищає рівноправність громадян, що закріплена Конституцією України, як засаду внутрішньої безпеки держави.

Об'єктивно діяння, передбачені ст. 161 КК, проявляють­ся у таких формах:

- вчинення дій, спрямованих на розпалювання націо­нальної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті;

- приниження національної честі і гідності;

- образа почуттів громадян у зв'язку з їх релігійними переконаннями;

- пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх расо­вої, національної приналежності або ставлення до релігії.

Для наявності в діях особи складу злочину достатньо встановити вчинення нею однієї із зазначених у ст. 161 КК форм порушення рівноправності громадян.

Частина 2 ст. 161 КК передбачає відповідальність за ді­яння, вчинене за обтяжуючих обставин. Кваліфікуючими ознаками ч. 2 ст. 161 КК є такі:

- вчинення діяння із застосуванням насильства, обману або погрози;

- вчинення діяння посадовою особою.

Частина 3 ст. 161 КК передбачає відповідальність за особливо кваліфіковані види цього злочину, кваліфікуючи­ми ознаками якого є:

- вчинення діяння організованою групою осіб;

- загибель людей;

- настання інших тяжких наслідків (тяжких тілесних ушкоджень, великої майнової шкоди тощо).

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується умислом (прямим), оскільки суб'єкт діє з метою викликати національну, расову чи релігійну ворожнечу та ненависть. Досягнення чи не досягнення винним цієї мети не змінює сутності його наміру і відповідальності.

Відповідальними за злочин, передбачений ст. 161 КК, є всі осудні особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

Карається посягання на рівноправність громадян за ч. 1 ст. 161 КК - штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи за­йматися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого за ч. 2 ст. 161 КК - виправними роботами на строк до двох років або позбавленням волі на строк до п'яти ро­ків, а за ч. З ст. 161 КК - позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

6.3. Посягання на інші права та свободи громадян

6.3.1. Порушення недоторканності житла

Статтею ЗО Конституції України кожному громадянину гарантується недоторканність житла. Не допускається про­никнення до житла чи до іншого володіння особи, прове­дення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ч. 2 ст. ЗО). Ст. 162 КК України захищає це важливе конституційне право громадян України.

Об'єктивну сторону злочину утворюють; а) незаконне проникнення до житла; б) незаконне виселення; в) інші дії, якими порушується недоторканність житла громадян.

Кваліфікованим визнається порушення недоторканності житла, яке було вчинено посадовою особою або із застосу­ванням насильства чи з погрозою його застосування (ч 2 ст. 162КК).

Суб єктивна сторона цього злочину характеризується умислом. Різноманітні сумлінні помилки виключають кри­мінальну відповідальність.

Відповідальними за порушення недоторканності житла є всі особи, яким до моменту вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

Карається порушення недоторканності житла за ч. 1 ст. 162 КК - штрафом від п'ятдесяти до ста неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян або виправними робота­ми на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, а за ч. 2 ст. 162 КК - позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.