2.2. Посягання на національну і державну безпеку України

Посягання на національну і державну безпеку - це зло­чини, які безпосередньо спрямовані на заподіяння шкоди незалежності, самостійності України, її обороноздатності та недоторканності території.

Особлива небезпечність цих злочинів визначається саме важливістю об'єкта, на який вони посягають:

1. Державна незалежність - це суверенітет держави, верховенство його органів влади, самостійне проведення внутрішньої та зовнішньої політики.

2. Територіальна недоторканність - це цілісність, не­змінність та неподільність території України без належного на те рішення її державних органів.

3. Обороноздатність - це боєздатність Збройних Сил України, їх спроможність захистити державні інтереси України, а також стан економіки та політична єдність наро­ду України.

На національну і державну безпеку України посягають

злочини, передбачені статтями: 111 КК - державна зрада, 114 КК - шпигунство.

2.2.1. Державна зрада

Державна зрада - це тяжкий злочин:

1. Зрада - це завжди перехід на бік ворога, боротьба проти своїх, ніж у спину своїм, тому зрадник - людина

проклята.

2. Зрада - це удар свого, який знає і куди бити і від кого

удару не сподіваються.

3. Зрада несе навіть в одиничному випадку тяжкі наслід­ки - як матеріальні, так і моральні.

4. Зрада - це допомога ворогові, супротивникові. Державна зрада визначається законом як діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітету, те­риторіальній недоторканності, обороноздатності або дер­жавній безпеці України:

- перехід на бік ворога у воєнний час або в бойовій об­становці;

- шпигунство;

- подання іноземній державі, іноземній організації або

їхнім представникам допомоги у проведенні підривної дія­льності проти України (ч. 1 ст. 111 КК України).

У цьому визначенні міститься вичерпний перелік зрад­ницьких дій (форм зради):

а) перехід на бік ворога;

б) шпигунство;

в) допомога іноземній державі у ворожій діяльності на

шкоду Україні.

Склад злочину утворює кожна зрадницька дія, тобто для

підстави кримінальної відповідальності досить кожної з

них окремо.

Зрада державі як склад злочину - формальний: настання

фактичної шкоди державній безпеці лежить за межами складу злочину і не є його обов'язковою ознакою, але по­винна враховуватися при призначенні покарання.

Склад злочину буде в діях особи при вчиненні нею од­нієї з таких дій:

1. Перехід на бік ворога у воєнний час або в бойовій

обстановці - це свідома навмисна допомога воєнному воро­гові України під час війни чи воєнного конфлікту:

- добровільна здача в полон;

- вступ до війська ворога;

- участь у військових формуваннях юрогг»,

- видача ворогові відомостей, що не містять державної чи військової таємниці,- вчинених з метою сприяти воро­гові у війні з Україною. Подібні дії, вчинені без мети допо­моги ворогові у боротьбі з Україною, не утворюють складу злочину, передбаченою - ст. 111 КК України.

У відповідних випадках такі дії військовослужбовця можуть утворювати злочини, передбачені ст. 427 КК чи 430 КК України.

Державна зрада (ст. 111 КК) від добровільної здачі в по­лон (ст. 430 КК) відрізняється метою:

- якщо військовослужбовець здався у полон з метою сприяти ворогові, його дії кваліфікуються за ч. 1 ст. 111 КК;

- якщо він здався у полон через боягузтво або малодуш­ність, його дії кваліфікуються за ст. 430 КК;

- якщо полон був вимушений (оточення, поранення), то складу злочину він не містить.

Не утворюють державної зради і такі дії особи, яка випад­ково опинилася у ворожому таборі і формально дала згоду на співпрацю, маючи мету знайти можливість для втечі.

Якщо така особа вчинила якісь дії на шкоду Україні, то питання про відповідальність вирішується за правилами крайньої необхідності.

Готування до переходу чи спроба перейти на бік ворога утворюють готування чи замах на цей злочин.

Згода громадянина України на допомогу ворогові утво­рює закінчений склад злочину (ст. 111 КК).

Кримінальній відповідальності за ст. 111 КК підлягають усі громадяни України, які досягли 16-літнього віку, як вій­ськовослужбовці, так і цивільні особи.