6.3.17. Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь

Незаконне утримання, осквернення чи знищення релі­гійних святинь порушує конституційне право громадян України вільно і безперешкодно відправляти одноособове чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність (ст, 35 Конституції України),

Склад злочину утворює одне з передбачених ст. 179 КК діянь:

- незаконне утримування;

- осквернення (вчинення непристойних малюнків, напи­сів, обпивання брудом тощо).

- знищення - підпалом, вибухом, поломкою, шматуван­ням тощо.

Спроба вчинити одне з таких діянь утворює замах на

вчинення цього злочину і кваліфікується за статтями 15 і

179КК.

Знищення релігійних святинь є спеціальним видом зни­щення чужого майна (ст. 194 КК), і тому ст. 179 КК має пе­ревагу перед загальною нормою ст. 194 КК.

Предметом утримування, осквернення чи знищення мо­жуть бути будь-які релігійні святині - алтарі, ікони, плаща­ниці, мощі.

Незаконне утримування, осквернення чи знищення релі­гійних святинь вчинюється умисно.

Необережні дії, що призвели до осквернення чи знищен­ня релігійної святині, цього злочину не утворюють. Мож­лива відповідальність за ст. 196 КК.

Відповідальність за незаконне утримування, осквернен­ня чи знищення релігійних святинь настає з шістнадцяти років.

Карається незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь (ст. 179 КК) штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

6.3.18. Перешкоджання відправленню релігійного обряду

Конституція України надає всім громадянам України право на свободу світогляду і віросповідання, на свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособове чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяль­ність (ст. 35).

Злочин, передбачений ст. 180 КК України, посягає на ці права громадян.

Об'єктивно перешкоджання відправленню релігійних обрядів полягає у вчиненні дій, якими чиниться заборона або примус до припинення релігійних обрядів, богослужін­ня тощо.

Частина 2 ст. 180 КК передбачає відповідальність за при­мушування священнослужителя до проведення релігійного обряду із застосуванням фізичного чи психічного насиль­ства.

Злочин вчинюється умисно з метою заподіяти перешко­ду відправленню релігійного обряду.

Відповідальними є всі осудні особи, які досягли шістнад­цятирічного віку.

Карається перешкоджання відправленню релігійних обрядів за ч. 1 ст. 180 КК - штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, а за ч. 2 ст. 180 КК - штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

6.3.19. Порушення недоторканності приватного життя

Стаття 32 Конституції України забороняє втручання у осо­бисте і сімейне життя громадянина. Частина 2 цієї статті Кон­ституції забороняє збирання, зберігання, використання та по­ширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.

Стаття 182 КК визнає приватне життя громадянина об'єктом кримінально-правової охорони і передбачає від­повідальність за незаконне збирання будь-яким способом, зберігання, використання або поширення, розповсюдження конфіденційної інформації про особу у публічних виступах, у творі чи .у засобах масової інформації.

Діяння, передбачене ст. 182 КК, вчинюється умисно, оскільки винна особа збирає, зберігає, використовує чи поши­рює конфіденційну інформацію про певну особу з конкрет­ною метою, з метою певним чином використати таку інфор­мацію.

Відповідальність за порушення недоторканності приват­ного життя настає з шістнадцяти років.

Карається порушення недоторканності приватного життя штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або об­меженням волі на строк до трьох років.