Тема 8. Господарські злочини

8.1. Загальна характеристика господарських злочинів

Господарськими називаються злочини, які посяга­ють на суспільні відносини, що утворюють систему гос­подарювання і визначають порядок виробництва, роз­поділу і використання матеріальних цінностей, благ і природних ресурсів.

У чинному Кримінальному кодексі України господар­ські злочини утворюють розділ VII (ст. 199-235 КК). На сис­тему господарювання посягають і деякі інші злочини, що віднесені до інших розділів КК України, наприклад, забруд­нення або псування земель (ст. 239 КК), безгосподарське використання земель (ст. 254 КК), пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів (ст. 292 КК), захоплення державних або громадських буді­вель чи споруд (ст. 341 КК) тощо.

За багатьма ознаками господарські злочини подібні до злочинів проти власності, а також до посадових злочинів. У зв'язку з цим розслідування і кваліфікація господарських злочинів мають значну складність. Крім того, останнім ча­сом законодавство про відповідальність за господарські зло­чини доповнилось значною кількістю нових кримінально-правових норм (ст. 207, 209, 213, 226 КК України). Деякі статті Кримінального кодексу України про відповідальність за господарські злочини суттєво змінені. Наприклад, ст. 199, 204 КК України. Все це викликає потребу розглянути голов­ні ознаки і питання кваліфікації господарських злочинів з відповідною належністю.

Безпосередніми об'єктами господарських злочинів є різ­ні сфери господарювання: торгівля, сільське господарство, фінансово-кредитна система, лісове, рибне та мисливське господарство і т. ін. В залежності від безпосереднього об'єкту посягання господарські злочини розподіляють на відповідні групи. По-перше, таких груп дуже багато, а по-друге, ці групи не завжди належно поєднані. Тому краще розглядати господарські злочини у порядку розташування їх у чинному Кримінальному кодексі України.

8.2. Виготовлення, зберігання, використання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, документів на переказ або засобів доступу до банківських рахунків чи державних цінних паперів

Фальшування грошей та інші незаконні операції з підроб­леними грошима посягають на кредитно-фінансову та еко­номічну систему України, на добробут народу.

Таке посягання заподіює у фінансово-кредитній та еко­номічній сфері велику суспільно-небезпечну шкоду тому, що у ринковій економіці вся сукупність господарських зв'язків реалізується через механізм системи вартісних відносин. Гроші у процесі товарообліку не тільки підтверджують су­спільне значення витрат на виробництво товару, а й визнача­ють відповідність даного товару суспільним потребам. Та­ким чином, гроші виступають не лише втіленням вартості при обміні, а й визначенням їх кількісного виміру у конкрет­ному товарі. Гроші використовуються як еквівалент при об­міні товарів, тому, що вони: а) є законним платіжним засо­бом, декларованим державою як гроші; б) кількісно обмеже­ні в обігу, а право емісії належить тільки державі; в) можуть легальне обмінюватися на різні товари.

Створення в Україні остаточно сформованої грошової системи з постійною національною валютою вимагає засто­сування всіх необхідних заходів її захисту.

Для забезпечення належного захисту національної валю­ти від підробок в Україні у березні 1994 р. був введений у дію банкнотно-монетний двір, який використовує найсучас­ніші технології, системи комп'ютерної графіки, виготовлен­ня оригінальних і друкарських форм та захищених фарб. Це — друкарські лінії, що включають офсетні машини «Супер Сімултан-312» і машини інтагліо друку «Супер Орлов Інта-гліо», контроль якості продукції на машині «Нота-Чек»; це -лінії автоматичної обробки банкнот «Кутпак-2» та близько 250 одиниць технологічного устаткування, виготовленого провідними фірмами Німеччини, Австрії, Італії.

Банкнотно-монетний двір виконує замовлення на виготов­лення банкнот, різних видів цінних паперів і документів суворого обліку. Це облігації внутрішньої державної ощад­ної позики, розрахункові та грошові чеки Національного банку України, приватизаційні сертифікати, марки акцизного збору на тютюнові вироби та алкогольні напої, сувенірні поштові марки. Усі цінні папери, що виготовляються банкнотно-монетним двором мають найсучасніші засоби захисту від підроблення. У банкнотно-монетному дворі створено монетне виробництво, де карбуються монети масового обігу, пам'ятні та ювілейні монети з золота, срібла та інших металів. У квітні 1997 р. прийнята в експлуатацію фабрика банкнотно­го паперу (м. Малин Житомирської обл.). Технологічні пото­ки фабрики дозволяють виготовляти високоякісне волокно як із бавовни, так і з бавовняного лінту. Папір виготовляється на циліндровій (круглосітковій) папероробній машині. Техноло­гічне обладнання дає змогу виготовляти банкнотний та захи­щений папір із крутлосітковим локальним багатотонованим водяним знаком, двома захисними стрічками, захисними во­локнами, планшетами та іншими елементами захисту. Папір проходить стовідсотковий контроль якості. Усіма технологіч­ними процесами керують комп'ютери.

Банкноти та цінні папери друкуються з використанням сучасних технологій, що виключають можливість підроб­лення. Для цього використовуються захищені види паперу та фарб, спеціальні технології виготовлення друкарських форм і друку, відповідні умови виробництва.

Папір. Для банкнот і цінних паперів має різноманітні властивості: круглосіткові двотонові та багатотонові водяні знаки, захисні стрічки, кольорові та флуоресціюючі волок­на, реакцію на хімічні розчинники.

Фарби. Спеціальні захищені фарби, якість яких суворо контролюється: видимі та невидимі в інфрачервоних про­менях, кольорозмінні під дією хімічних розчинів та інші.

Дизайн. Під час розробки дизайну використовуються традиційне мистецтво гравера та найсучасніша система комп'ютерної графіки для отримання різноманітних склад­них гільйошних візерунків.

Друкарські форми. Спеціальні технології виготовлення оригінальних та композитних фотоформ, робочих друкар­ських форм для сухого офсетного та інтагліосетного, інтаг-ліо друку.

Способи друку. Орловський офсетний та інтагліосетний друк на машинах «Супер Сімуліан-312», орловський бага­токолірний інтагліо друк на машинах «Супер Орлов Інтагліо», нумераційний друк на ротаційних машинах «Супер Нумерота-212».

Контроль якості. Автоматичний контроль якості на машині «Нота-Чек».

Фінішні операції. Порізка, обандеролювання та паку­вання банкнот на автоматичній лінії «Кутпак-2».

Система безпеки. Система безпеки забезпечує контроль за збереженням паперу та готової продукції, міжопераційний контроль за напівфабрикатами.

Банкноти виготовлені на спеціальному білому папері, що не флуоресціює в ультрафіолетових променях, із захис­ною стрічкою і з багатотонованим водяним знаком, роз­ташованим у вільному від друку місці, що повторює порт­рет, надрукований на лицьовому боці банкноти. Розмір банкнот - 133 х 66 мм.

Елементами захисту банкнот є:

1. Водяний знак - видиме на білій площині банкноти, у разі розглядання її проти світла, зображення в різних тонах (світліших та темніших від паперу), що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти.

2. Захисна стрічка - стрічка з позитивним мікротекстом слова «Україна» - у банкнотах номіналом 5 гривень та «ві­конна» металізована у банкнотах номіналом 20 гривень.

3. Суміщений малюнок - малюнок, розташований в од­ному місці на лицьовому та зворотному боках банкноти. Всі його елементи збігаються та доповнюють один одного за розглядання банкноти проти світла.

4. Райдужний друк - поступовий перехід одного кольо­ру захисної сітки, виконаної суцільними лініями без розри­вів, до іншого (захисна сітка з обох боків банкноти).

5. Антисканерна сітка - розміщені під різними кутами тонкі лінії, які за копіювання чи сканування банкноти мо­жуть утворювати на копії «муар» (елементи захисної сітки з обох боків банкноти).

. 6. Мікротекст - напис безперервно повторюваного сло­ва «Україна», абревіатури «НБУ», які можна прочитати за допомогою збільшувального скла.

7. Рельєфні елементи - елементи друку, що виступають вад поверхнею паперу, шершавість яких відчувається на до­тик кінчиками пальців (портрет і написи, номінал цифрами, кодоване зображення, знак для сліпих на лицьовому боці).

8. Приховане (латентне) зображення - зображення номі­налу цифрами, що видно за розглядання банкноти на рівні світла у разі її повороту на 45 градусів.

9. Знак для сліпих - рельєфний елемент, розміщений у лівому нижньому куті банкноти, який відчувається на до-"Пік кінчиками пальців і визначає номінал банкноти.

10. Орловський друк (офсетний та інтагліо) - це різкий оерехід фарби від одного кольору до іншого без розриву та зміщення ліній малюнка.

Такі ж засоби захисту використовуються і при виготов­лені цінних паперів.'

Незважаючи на такі ретельні засоби захисту, практика знає чимало спроб підробки грошей та цінних паперів.

Предметами фальшування можуть бути:

- державні казначейські білети і білети Національного

банку України;

- розмінні металеві монети;

- іноземна валюта;

- державні цінні папери (акції, облігації, векселі, серти­фікати та ін.) - ст. 2 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р.

Для відповідальності за фальшування грошей чи цінних паперів не має юридичного значення спосіб їх виготовлення. Склад злочину утворює будь-який спосіб, якщо він дає змогу досягти злочинної мети - збуту фальшивих купюр чи паперів. Грубе, невдале фальшування, яке розраховане на передачу таких фальшивок неосвіченим чи особам з фізич­ними вадами, утворює склад іншого злочину – шахрайства (ст.190КК).

Підробка грошових знаків - це і фальсифікація грошової

купюри меншої цінності на купюру більшої цінності, наприк­лад, купюри цінністю в 10 гривень на купюру в 100 гривень.

Збутом фальшивих грошових знаків чи цінних паперів є випуск їх в обіг як особою, що їх виготовила, так і тією особою, яка їх не підробляла, не виготовляла, незалежно від того, звідки вони до неї потрапили, але за умови, що ця особа усвідомлює факт випуску в обіг фальшивих грошей.

Фальшування грошей або цінних паперів, а також Їх збут є злочином умисним, оскільки фальшування грошей вчиню­ється з метою випуску їх в обіг. Підробка грошей чи цінних паперів з іншою метою, наприклад, для колекції, демонстра-;

ції своєї майстерності складу злочину не утворює.

Частина 2 ст. 199 КК передбачає підвищену відпові­дальність у випадках вчинення цього злочину:

- за попередньою змовою групою осіб;

- особою, раніше судимою за виготовлення чи збут під­роблених грошей чи цінних паперів (за наявності судимості^ за попередній злочин);

- у великому розмірі.

Відповідальність за фальшування грошей та цінних па­перів настає з шістнадцяти років.

' Див.: Лютий 1. О. Грошово-кредитна політика в умовах перехід­ної економіки.- К., Атіка, 1999.- С. 75-76.

Якщо дії, передбачені ст. 199 КК, були вчинені організо­ваною групою або у особливо великому розмірі, то скоєне кваліфікується за ч. З ст. 199 КК.

Згідно з приміткою до ст. 199 КК фальшування грошей чи інші незаконні операції, відповідальність за які передбачена дт 199 КК, вважаються вчиненими у великому розмірі, якщо сума підробки у двісті і більше разів перевищує неоподатко­вуваний мінімум доходів громадян; в особливо великому розмірі - якщо сума підробки у чотириста і більше разів пе­ревищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Карається виготовлення, зберігання, придбання, пере­везення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї:

за ч. 1 ст. 199 КК - позбавленням волі на строк від трьох до семи років;

за ч. 2 ст. 199 КК - позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років;

за ч. З ст. 199 КК - позбавленням волі на строк від вось­ми до дванадцяти років з конфіскацією майна.