20.3.31. Мародерство

Мародерством називається неправомірне захоплення на полі бою речей вбитих і поранених. Мародерство може бути вчинено лише на полі бою під час бою чи відразу після за­кінчення бою. Захоплення у вбитих або поранених зброї чи боєприпасів для використання їх у бою мародерством не є.

Мародерство вчинюється умисно.

Відповідальними за мародерство є лише військовослуж­бовці. Цивільні особи за такі діяння підлягають відпові­дальності за злочини проти власності.

Карається мародерство за ст. 432 КК позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

20.3.32. Насильство над населенням у районі воєнних дій

Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни (1949 р.) заборонила терор, пограбування та репресії проти населення на захопленій території. Знищен­ня чи відібрання майна у населення у районі воєнних дій може бути виправданим лише воєнною необхідністю.

Розбій, насильство, знищення чи відібрання майна у ра­йоні воєнних дій вчинюються умисно.

Відповідальними за такі діяння є лише військовослуж­бовці.

Карається насильство над населенням у районі воєнних дій:

за ч. 1 ст. 433 КК - позбавленням волі на строк від трьох до восьми років;

за ч. 2 ст. 433 КК - розбій, вчинюваний щодо населення в районі воєнних дій, карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

20.3.33. Погане поводження з військовополоненими

Згідно з Женевською конвенцією про поводження з вій­ськовополоненими (1949 р.) життя, здоров'я, честь та гідність військовополонених повинні належним чином охоронятися.

Діяння, передбачені ст. 434 КК України, посягають на здоров'я, честь і гідність військовополонених, оскільки по­єднані з особливою жорстокістю, недбалим ставленням до поранених і хворих.

Погане поводження з військовополоненими вчинюється умисно і необережно.

Відповідальним за погане поводження з військовополо­неними може бути військовослужбовець Збройних сил України і особа з числа військовополонених, яка залучалась до догляду за хворими і пораненими.

Карається погане поводження з військовополоненими -позбавленням волі на строк трьох років.

20.3.34. Незаконне використання Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та зловживання ними

Женевською конвенцією про покращення долі поране­них і хворих в діючих арміях (1949 р.) встановлені правила використання емблем і знаків Червоного Хреста і Червоно­го Півмісяця.

Порушення цих правил утворює об'єктивну сторону злочину - використання емблем і знаків Червоного Хреста і Червоного Півмісяця всупереч вимогам конвенції - носіння їх особами, які не мають на те права, зловживання у воєн­ний час прапорами з такими знаками і т. ін.

Незаконне використання емблем і знаків Червоного Хреста і Червоного Півмісяця вчинюється умисно.

Відповідальними за незаконне використання емблем і знаків Червоного Хреста і Червоного Півмісяця можуть бути всі військовослужбовці.

Карається незаконне використання емблем і знаків Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

- за ст. 435 КК позбавленням волі на строк до двох років.

Законодавство до теми

1. Статті 2, 17, 60, 65, 68 Конституції України.

2. Статті 401-435 Кримінального кодексу України.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України:

- від 28 грудня 1996 р. «Про практику направлення військовослужбовців, які вчинили злочини, в дисцип­лінарний батальйон».

Література до теми

1. Воробей П. А., Коржанський М. Й., Щупаковський В. М. Завдання і дія кримінального закону.- К., 1997.

2. Коржанський М. Й. Про зміст кримінальної погрози // Юридичний Вісник України- 1997- № 41,43.

3. Коржанський М. Й. Кримінальне право України. Час­тина Особлива. Курс лекцій.- Київ, 1998.

4. Коржанський М. Й. Науковий коментар Криміналь­ного кодексу України- К., Атіка, 2001.

5. Кримінальне право України. Особлива частина. Під­ручник-Київ, 1998.

6. Науково-практичний коментар Кримінального кодек­су України-К., 1997.

7. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кри­мінальних та цивільних справах- К., 1995.