5.4. Примушування до статевого зв'язку

Стаття 154 КК передбачає відповідальність за статевий злочин, який вчинюється проти волі потерпілої особи з ви­користанням винним матеріальної чи службової залежності від нього потерпілої жінки чи чоловіка.

За ст. 154 КК дії кваліфікуються лише у тих випадках, коли:

1) потерпіла чи потерпілий були у матеріальній або службовій залежності від винного;

2) винний використав чи намагався використати ма­теріальну або службову залежність потерпілої чи потерпі­лого для того, щоб примусити їх до статевого зв'язку.

Основними ознаками злочину, передбаченого ст. 154 КК, є спосіб і засіб його вчинення:

а) спосіб - примусити жінку чи чоловіка до статевого зв'язку;

б) засіб - використовуючи матеріальну чи службову залежність (погрозами позбавити житла, премії, грошової допомоги, голодом, звільнити від роботи, виключити з чер­ги на житло, не дати підвищення по службі і т. ін.).

Вирішальним у цьому злочині є не суб'єкт, від якого по­терпіла чи потерпілий були матеріально чи по службі зале­жні, а використання ним їх залежності. Якщо винний дома­гався згоди потерпілої чи потерпілого на статевий зв'язок чи примушував їх до цього, але застосовував для досягнен­ня своєї мети якісь інші засоби, а не залежність потерпілої чи потерпілого, то такі дії ст. 154 КК не охоплюються.

За ст. 154 КК кваліфікуються дії винного лише за умови доведення, що на потерпілу чи потерпілого здійснювався вплив з використанням їх матеріальної чи службової залеж­ності від винного .

Не утворює складу цього злочину пропозиція залежній жінці чи чоловікові вчинити статевий акт, якщо винний не примушував їх до цього, рівно як і різні обіцянки без погроз.

Частина 2 ст. 154 КК передбачає відповідальність за при­мушування до вступу у статевий зв'язок, якщо таке діяння було вчинене з погрозою знищення, пошкодження або вилу­чення майна потерпілого чи його (й) близьких родичів або з погрозою розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів.

' Див.: п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р.- Постанови Пленуму Верховного Суду України.-К., 1993 р.-С. 104.

Відповідальність за вчинення цього злочину настає з шістнадцяти років.

Карається примушування до статевого зв'язку за ч. 1 ст. 154 КК - штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, а за ч. 2 ст. 154 КК - арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

5.5. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості

За ст. 155 КК кваліфікуються статеві злочини, які були вчинені за добровільною згодою потерпілої віком від 14 до 17 років. Потерпілими від цього злочину визнаються особи жіночої та чоловічої статі.

Першою і важливішою ознакою цього злочину є добро­вільність погодження потерпілої на статевий акт з нею, тобто винний не застосовував до неї ні фізичного насильст­ва, ні погроз і не використав її безпорадного стану'. За наяв­ності таких ознак (засобів) статевого зв'язку дії винного ква­ліфікуються за відповідною частиною ст. 152 КК України.

Потерпілою (чи потерпілим) від цього злочину може бу­ти особа віком від 14 до 17 років. Якщо потерпіла досягла шлюбного віку (17 років), то добровільний з нею статевий зв'язок складу злочину не утворює, і такі дії кримінальним законом не караються.

Статева зрілість потерпілої чи потерпілого визначається судово-медичною експертизою (п. 4 ст. 76 КПК України). У чоловіків статева зрілість настає з того часу, коли він може вчинити фізіологічний статевий акт і опліднити жін­ку. Статева зрілість жінки визначається закінченим розвит­ком її організму для виконування функцій матері - народи­ти, годувати і виховувати дитину.

Кримінальній відповідальності за ст. 155 КК підлягають особи чоловічої та жіночої статі віком старші 16-ти років (ч. 1 ст. 22 КК).

За ст. 155 КК кримінальна відповідальність настає лише тоді, коли винний передбачав чи міг передбачити, що по­терпіла особа не досягла статевої зрілості.

Частиною 2 ст. 155 КК передбачається відповідальність за статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, що були вчинені батьком чи матір'ю потерпілої або осо­бою, яка їх замінює, або якщо таке діяння призвело до без­плідності потерпілої (потерпілого) чи до настання інших тяжких наслідків.

Відповідальність за статеві зносини з особою, яка не до­сягла статевої зрілості, настає з шістнадцяти років.

Караються статеві зносини з особою, яка не досягла ста­тевої зрілості за ч. 1 ст. 155 КК - обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на строк до трьох ро­ків, а за ч. 2 ст. 155 КК - позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.