7.5. Знищення або пошкодження чужого майна

Знищення або пошкодження чужого майна є досить по­ширеними злочинами, відповідальність за які передбачена ст 194ККіст. 196КК.

Знищенням визнається повне зіпсування майна, приве­дення майна до такого стану, в якому воно вже не може ви­користовуватися за своїм призначенням через повну втрату господарсько-економічних властивостей і не може бути поновленим. Наприклад, спалення будівлі, загибель худо­би, гнилість харчів, отруєння напоїв і т. ін. Під знищенням чужого майна розуміється доведення цього майна до повної непридатності щодо його цільового призначення. Внаслі­док знищення майно перестає існувати або повністю втра­чає свою цінність .

Знищення або пошкодження чужого майна - це не тіль­ки і не стільки фізичне його зруйнування, а, головним чи­ном, знищення, анулювання, ліквідація можливості для власника володіти майном, користуватися ним. Тому у де­яких випадках майно може бути знищене і без його фізич­ного зіпсування, наприклад, вилиття спирту у міську кана­лізацію, випущення з кліток на волю диких птахів чи тва­рин і т. ін.

Знищення лісового масиву означає втрату ним свого гос­подарського, кліматичного або культурно естетичного зна­чення, внаслідок чого лісовий масив назавжди або на три­валий час перестає існувати (ст. 245 КК).

Пошкодженням майна називається така його зіпсова­ність, внаслідок якої зменшилась чи погіршилась його якість, цінність і майно тимчасово або частково не може використовуватись за своїм призначенням.

На відміну від знищеного пошкоджене майно може бути відновленим, але це потребує значних витрат коштів і часу. У тих випадках, коли для визначення втрати майном своєї цінності чи приведення певної речі до її непридатності, потріб­ні спеціальні знання, проводиться відповідна експертиза.

Предметом знищення і пошкодження можуть бути ма­шини, механізми, худоба, будівлі, харчі, сировина, цінні папери та інші матеріальні об'єкти.

Предметами злочинного знищення чи пошкодження майна не можуть бути документи, оскільки документи не майно і тому відповідальність за їх знищення чи пошко­дження передбачені спеціальною статтею 357 КК.

Зруйнування або пошкодження шляхів сполучення, спо­руд на них, рухомого складу або суден, засобів зв'язку чи сигналізації утворюють окремий злочин, відповідальність

за який передбачена ст. 277 КК.

Зруйнування чи пошкодження майна (об'єктів), яке має важливе господарське чи оборонне значення, з метою

ослаблення держави кваліфікується за ст. 113 КК.

Знищення або пошкодження майна при масових

заворушеннях кваліфікується за ст. 294 КК.

Знищення або пошкодження майна, яке належить судді, працівникам прокуратури, органу внутрішніх справ чи без­пеки та їх близьким, кваліфікується за ст. 347, 378 КК.

Пошкодження кабельної, радіорелейної, повітряної лінії зв'язку, проводного мовлення або споруд чи обладнання ліній зв'язку кваліфікується за ст. 360 КК.

Знищення і зруйнування пам'яток історії і культури або природних об'єктів, які були взяті під охорону держави, кваліфікуються за ст. 298 і за ст. 252 КК.

Знищення або пошкодження військового майна - зброї, боєприпасів, засобів пересування, військової техніки чи іншого майна - кваліфікується за ст. 411 КК.

Знищення чи пошкодження чужого майна, відповідальність за яке передбачена статтею 194 КК, може бути вчинено із різних спонукань - помсти, ревнощів, хуліганства.

У деяких випадках знищення або пошкодження майна поєднано з розкраданням. Таке трапляється тоді, коли зни­щенням чи пошкодженням майна винна особа намагається приховати розкрадання. Всі ці дії утворюють сукупність злочинів і кваліфікуються як розкрадання і знищення чи пошкодження майна за ст, 185-191 і ст. 194 КК.

Розкрадання і знищення чужого майна кваліфікується за

сукупністю злочинів лише тоді, коли знищено було інше, не викрадене майно. Якщо ж винна особа знищує те ж май­но яке вона викрала (як майнові докази), то її дії кваліфі­куються тільки як розкрадання. Безпідставно були кваліфі­ковані за ч. 1 ст. 194 КК дії В. і О., які під час розбійного нападу на потерпілих пошкодили їх майно на суму 95 000 крб. Судова колегія в кримінальних справах Верхов­ного Суду вказала у своїй ухвалі, що В. і О. били потерпі­лих не з метою пошкодження майна останніх, а в процесі розбійного нападу, спрямованого на заволодіння їх особис­тим майном. Таким чином, зазначила колегія, пошкоджен­ня та знищення майна потерпілих є наслідком розбійного нападу на них і додаткової кваліфікації дій засуджених за ст. 194 КК не потребують'.

Кваліфікуючими ознаками навмисного знищення або пошкодження чужого майна (ч. 2 ст. 194 КК) є:

1. Знищення або пошкодження майна підпалом, за умо­вою, якщо, враховуючи конкретні обставини підпалу, цей підпал був загальнонебезпечним. Тобто утворював загрозу вогнем для інших майнових об'єктів чи для життя або здо­ров'я людей. Знищення або пошкодження підпалом певної речі, наприклад, автомобіля далеко від будівель, споруд, у полі не може вважатися кваліфікованим.

3. Знищення або пошкодження майна іншим загально-небезпечним способом - вибухом, затопленням, чи іншими подібними діями, якими створюється значна небезпека для людей або предметів, крім тих, на які було спрямовано зло­чин. Неправильно, наприклад, за ч. 2 ст. 194 КК були ква­ліфіковані дії М. Його було визнано винним у тому, що він, у стані сп'яніння, угнав автобус, належний АТП. В дорозі він, умисно наїхавши на дерево, загальнонебезпечним спо­собом пошкодив автобус, завдавши автопідприємству збит­ків на суму 582 крб.

Президія обласного суду, розглянувши справу, визнала таку кваліфікацію дій М. неправильною. Як було встанов­лено, у салоні автобуса і поблизу від нього людей не було. Той факт, що сам М. вирішив у такий спосіб заподіяти собі смерть, не може свідчити про те, що він хотів знищити майно загальнонебезпечним способом.

Див.: Ухвала судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 7 липня 1994 р. В справі В. і О.- Практика судів України у кримінальних справах- Київ, 1996- С. 80-81.

Оскільки М., скеро­вуючи автобус на дерево, умисно пошкодив державне майно з заподіяв збитків на суму 582 крб., його дії належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 194, а не за ч. 2 ст. 194 КК'.

4. Знищення або пошкодження майна, яке заподіяло шкоду у особливо великих розмірах, або спричинило заги­бель людей чи інші тяжкі наслідки. Умисне знищення або пошкодження чужого майна підпалом або іншим загально-небезпечним способом, яке спричинило людські жертви (за умовою необережної загибелі хоча б однієї особи; навмис­но заподіяна смерть утворює сукупність злочинів), або зав­дало особливо великої шкоди (зруйнування важливого об'єкту, заподіяння тілесних ушкоджень кільком потерпі­лим, і т. інше) кваліфікуються за ч. 2 ст. 194 КК. До «особ­ливо великої шкоди» внаслідок знищення або пошкоджен­ня чужого майна належить, наприклад, виведення з ладу повністю або на тривалий час виробничих підприємств (окремих цехів, дільниць) та інших важливих споруд (гре­бель системи водо- та енергопостачання, зв'язку тощо), за­гибель великої кількості худоби, спалення або пошкоджен­ня майна та інше заподіяння матеріальних збитків у особ­ливо великих розмірах .

Іншими тяжкими наслідками визнається заподіяння тяж­ких тілесних ушкоджень одній або кільком особам, серед­ньої тяжкості тілесних ушкоджень двом та більше потер­пілим або заподіяння значної матеріальної шкоди держав­ній, громадській організації або громадянам. При вирішенні питання про те, чи є матеріальні збитки значними або особ­ливо великими, враховується не тільки вартість, розмір знищеного або пошкодженого майна в натуральному ви­гляді (вага, обсяг, кількість предметів) але і його значимість для народного господарства.

Кримінальна відповідальність за необережне знищення або пошкодження чужого майна настає тільки тоді, коли це спричинило: а) людські жертви - загибель хоча б однієї людини³, або б) інші тяжкі наслідки - значні зруйнування важливих об'єктів, заподіяння особливо великої матеріаль­ної шкоди, тяжких тілесних ушкоджень кільком потерпілимі т. ін. За ст. 196 КК були кваліфіковані, наприклад, дії О., який на порушення Правил безпеки в газовому господар­стві у своїй квартирі, розташованій на другому поверсі восьмиквартирного будинку, самовільно намагався підключити до газової плити балон зі зрідженим газом. Внаслідок не­справності балону газ витік і згодом загорівся. Стався ви­бух, яким було пошкоджено державне майно на 3800 крб., а мешканцям будинку К., С. М. і С. В. заподіяно тяжкі тілес­ні ушкодження .

' Див.: Постанова президії Кримського обласного суду від 22 травня 1984 р. У справі М.- Практика судів України в криміналь­них справах.- С. 72-73.

² Див.: п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 1976 р. № 4 в редакції Постанови Пленуму від 22 грудня 1978 р. № 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України.- С. 192-193.

³ Див.: п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 1978 р. Постанови Пленуму Верховного Суду України.- С. 192.

Кримінальна відповідальність настає як за умисне (ст. 194 КК), так і за необережне (ст. 196 КК) знищення чи пошкодження чужого майна.

Відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна за ч. 2 ст. 194 КК настає з чотирнадцяти років, а за ч. 1 ст. 194 КК - з шістнадцяти років.

Відповідальність за необережне знищення чи пошко­дження чужого майна (ст. 196 КК) настає з шістнадцяти років.

Карається умисне знищення або пошкодження чужого майна:

за ч. 1 ст. 194 КК - штрафом до п'ятдесяти неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян або виправними робо-дтами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років;

за ч. 2 ст. 194 КК - позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років.

Карається необережне знищення або пошкодження чу­жого майна:

- виправними роботами на строк до двох років або об­меженням волі на строк до чотирьох років, або позбавлен­ням волі на строк до трьох років-