7.6. Погроза знищення майна

Знищенням називається повне зіпсування майна, при­ведення майна до такого стану, у якому воно вже не може використовуватися за своїм призначенням через повну втрату господарсько-економічних властивостей і не може бути поновленим (спалення будівлі, загибель худоби, гни­лість харчів, отруєння напоїв і т. ін.).

Див.: Ухвала судової колегії Верховного Суду України від 12 жовтня 1989 р. У справі О.- Практика судів України в кримінальних справах.- С. 73-74.

Знищення майна - ще не стільки фізичне його зіпсування, скільки ліквідація можливості його використовува­ти. У деяких випадках майно може бути знищене і без його фізичного зіпсування, наприклад, молоко, вилите у каналі­зацію, дикі птахи, випущені з клітки на волю тощо.

Склад злочину, передбаченого ст. 195 КК, утворює по­гроза знищення чужого майна лише загальнонебезпечним способом: а) підпалом, б) вибухом, в) затопленням, г) за­брудненням (наприклад, отруєнням криниці) тощо.

Обов'язковою ознакою злочину є його серйозність, впев­неність у реалізації погрози, коли у потерпілого є підстави

побоюватися погрози.

Злочин вважається закінченим з моменту проголошення погрози, з моменту доведення погрози до свідомості потер­пілого будь-яким способом: усно, письмово, по телефону, через інших осіб тощо.

Погроза знищення майна вчинюється умисно, умисел

завжди прямий, оскільки винний переслідує мету налякати, позбавити потерпілого спокою, примусити до певних дій чи утриматися від них. Погроза завжди вчинюється з певною

метою.

Відповідальність за погрозу знищення майна настає з

шістнадцяти років.

Карається погроза знищення майна (ст. 195 КК) штра­фом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного ро­ку, або арештом на строк до шести місяців.

7.7. Недбале ставлення до охорони чужого майна

Кримінальна відповідальність за злочинне недбале став­лення до охорони чужого майна за ст. 197 КК настає лише

за наявністю таких ознак (умов):

1. Якщо певній особі була доручена охорона чужого майна, тобто охорона цього майна була її прямим і безпо­середнім обов'язком (сторож, охоронець, стрілець воєнізо­ваної охорони і т. ін. особи).

2. Якщо ця особа проявила несумлінне, недбале став­лення до виконання своїх обов'язків щодо охорони доруче­ного їй майна.

3. Якщо внаслідок недбалого зберігання це майно було

пошкоджене, загинуло чи викрадено.

4. Якщо між загибеллю, пошкодженням чи викраденням майна і злочинне недбалим ставленням до його охорони є

причинний зв'язок.

5. Якщо особа, яка охороняла майно, могла запобігти

його загибелі, пошкодженню чи розкраданню.

6. Якщо внаслідок загибелі, пошкодження чи розкрадан­ня майна власникові була заподіяна шкода у великих роз­мірах тобто для власника настали тяжкі наслідки.

Згідно з приміткою 3 до ст. 185 КК вчиненим у великих розмірах визнається злочин, яким однією особою чи гру­пою осіб заподіяна шкода на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум дохо­дів громадян. Якщо таким є великий розмір у злочинах на­вмисних (розкрадання), то він не може бути меншим у зло­чині вчиненому з необережності - ст. 197 КК.

Безпідставно, наприклад, було засуджено за ст. 197 КК А. який, будучи у відрядженні, залишив у Херсонській об­ласті причеп від автомобіля ЗІЛ-130, не вживши заходів до його схоронності, внаслідок чого після повернення причепа не знайшов, чим заподіяв АТП збитки на суму 2517 крб.

Президія Київського міського суду, розглянувши справу, встановила, що пізніше причеп було знайдено і повернуто автопідприємству. Втратою запасного колеса і номерного знака від автопричепа А 111 завдано збитків на 170 крб., які не можна визнати тяжкими наслідками. Відповідальність же за ст. 197 КК України настає у випадку, якщо втратою чи пошкодженням чужого майна заподіяно для власника тяжкі наслідки (тобто шкоду у великому розмірі).

З урахуванням того, що автопричеп повернуто АТП, на суму його вартості має бути зменшено розмір збитків, що підлягають стягненню з засудженого.

На підставі викладеного президія міського суду судові рішення у частині засудження А. за ст. 197 КК скасувала і провадження у справі закрила'.

7. Якщо злочинне недбале ставлення до охорони чужого майна було необережним.

У тих випадках, коли особа, якій була доручена охорона, навмисно не виконувала своїх обов'язків і цим сприяла розкраданню, загибелі чи пошкодженню цього майна, її дії кваліфікуються як співучасть у цих злочинах.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 197 КК, характеризується необережною виною - суб'єкт не передба­чав пошкодження, загибелі чи викрадення охоронюваного майна, але міг і повинен був такі наслідки передбачити, або самонадіяно розраховував на якість обставини, що такі на­слідки не настануть. Відповідальними за злочинно недбалу охорону чужого майна є лише особи, які юридичне були зо­бов'язані забезпечити належну охорону чужого майна (сторожі, охоронці, комірники та ін.).

1Див.: Практика судід. У країни в кримінальних справах.-С. 75-76.

Карається порушення обов'язків щодо охорони чужого майна (ст. 197 КК) - штрафом до п'ятдесяти неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян або виправними робота­ми на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до

двох років.