2. Практика судів України в кримінальних справах.- к.,

1993.

3. Практика судів України у кримінальних справах.- К.,

1996.

4. Коржанський М. Й. Кримінальне право України. Час­тина Особлива. Курс лекцій.- Київ, 1998.

5. Коржанський М. Й. Науковий коментар Криміналь­ного кодексу України.-Київ, Атіка, 2001.

6. Кримінальне право України. Особлива частина. Під­ручник.-Київ, 1998.

7. Смитиенко В. Н. У головно-правовая охрана здоровья

населения.- К., 1989.

8. Мирошниченко Н. А., Музыка А. А. У головно-правовая

борьба с наркоманией.- К., 1988.

9. Музика А. А. Відповідальність за злочини у сфері обі­гу наркотичних засобів.- Київ, 1998.

10. Никифорович И. А. У головная ответственность за не­законный оборот наркотических средств.- Харьков, 1994.

11. Селіванов М. П., Хруппа М. С. Антинаркотичне зако­нодавство України.- К., 1997.

Тема 15. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

Злочини, що передбачені розділом XIV Кримінального кодексу України, посягають на обороноздатність України і на її державний суверенітет.

15.1. Посягання на обороноздатність України

Обороноздатність України - це боєготовність і боєздат­ність Збройних сил України, їх готовність до захисту Украї­ни від посягань на її незалежність і територіальну цілісність. Обороноздатність держави визначається ступенем її підгот товки до захисту від агресії, здатністю дати відсіч агресоро­ві. Забезпечується така спроможність сумлінним виконанням службових обов'язків кожним громадянином України, спри­янням зміцненню обороноздатності держави. Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за діяння, які завдають суттєвої шкоди обороноздатності України.

15.1.1. Розголошення державної таємниці

Розголошення державної таємниці шкодить головним засадам державних інтересів України у сфері оборони, еко­номіки і державної безпеки взагалі. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну таємницю» від 24 січня 1994 р. державною таємницею є відомості про оборону, економіку, зовнішні відносини, державну безпеку і т. ін. (Голос Украї­ни.- 1994.- 10 березня).

Не визнається державною таємницею інформація про стихійні лиха і катастрофи, про здоров'я та життєвий рівень населення, стан правопорядку, про неправомірні дії держа­вних органів і посадових осіб. Відомості визнає державною таємницею Державний комітет України з питань державних секретів на підставі рішень Державних експертів з питань таємниць.

Розголошенням є повідомлення про такі відомості хо­ча б одній сторонній особі будь-яким чином - у розмові, в листі, по телефону чи якимось іншим способом. Сутність Розголошення полягає в тому, що відомості, які є держав­ною таємницею, стали відомі особі, яка не повинна їх зна-та, тобто сторонній особі.

Розголошення державної таємниці є і дією і наслідком -таємниця стала відомою сторонній особі. З моменту розго­лошення державної таємниці (передачі інформації про таєм­ницю) злочин вважається закінченим.

Суб'єктивно розголошення державної таємниці може бути умисним (при похвалі, намірі виказати свою поінфор­мованість) і необережним, необачним.

Відповідальними за розголошення державної таємниці можуть бути лише особи, яким ці відомості були довірені або особи, яким ці відомості стали відомі по службі чи ро­боті. В інших випадках повідомлення іншим особам про державні таємниці складу цього злочину не містить.

Частина 2 ст. 328 КК передбачає відповідальність за вчинення цього злочину за обтяжуючих обставин. Кваліфі­куючою ознакою ч. 2 ст. 328 КК є спричинення розголо­шенням державної таємниці тяжких наслідків - таємниця, наприклад, стала відома іноземній розвідці, або якщо внас­лідок цього було втрачено пріоритет на важливий для обо­рони чи економіки винахід тощо.

Карається розголошення державної таємниці:

за ч. 1 ст. 328 КК - позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років

або без такого;

за ч. 2 ст. 328 КК - позбавленням волі на строк від п'яти

до восьми років.