3.3.22. Порушення прав пацієнта

Згідно зі ст. 43 Основ законодавства України про охоро­ну здоров'я проведення клінічних випробувань лікарських засобів є легальними лише за письмовою згодою пацієнта чи його законного представника. Проведення клінічних ви­пробувань лікарських засобів з участю неповнолітньої чи недієздатної особи забороняється.

Стаття 141 КК передбачає відповідальність за незаконне проведення клінічних випробувань лікарських засобів, тобто проведення їх без письмової згоди пацієнта чи його законного представника або проведення таких випробувань з участю неповнолітнього чи недієздатного пацієнта, якщо такими випробуваннями була заподіяна смерть потерпілого чи інші тяжкі наслідки - тяжкі тілесні ушкодження тощо.

Порушення прав пацієнта може бути умисним і необе­режним.

Відповідальними за порушення прав пацієнта можуть бути всі осудні особи, що досягли віку шістнадцяти років.

Карається порушення прав пацієнта обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3.3.23. Незаконне проведення дослідів над людиною

Основами законодавства України про охорону здоров'я забороняється проведення медико-біологічних, психологіч­них або інших дослідів над людиною, якщо такі досліди створюють небезпеку для життя чи здоров'я людини.

Стаття 142 КК передбачає відповідальність за незаконне проведення таких дослідів, якими створюється небезпека для життя чи здоров'я потерпілого (ч. 1), а також незаконне про­ведення таких дослідів з неповнолітнім, або з двома чи біль­ше особами, чи проведення таких дослідів з застосуванням примусу чи обману або якщо такі досліди спричинили три­валий розлад здоров'я потерпілого (ч. 2 ст. 142 КК).

Незаконне проведення дослідів над людиною може бути необережним і умисним.

Відповідальними за незаконне проведення дослідів над людиною можуть бути всі осудні особи, які досягли

шіст­надцятирічного віку.

Карається незаконне проведення дослідів над людиною за ч. 1 ст. 142 КК - штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чо­тирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а за ч. 2 ст. 142 КК - обмеженням волі на строк до п'яти ро­ків або позбавленням волі на той самий строк, з позбавлен­ням права обіймати певні посади чи займатися певною дія­льністю на строк до трьох років або без такого.

3.3.24. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини

Трансплантацією у медицині називається пересадка ор­ганів і тканин. Розрізняють автотрансплантацію - пересад­ку органів і тканин однієї особи (шкіри, хрящів, кісток, м'язів, сухожилля, жирової тканини, сальників) і гомотранс­плантацію - пересадку органів і тканини від однієї особи іншій (нирок, серця, шкіри, м'язів тощо). Основами зако­нодавства України про охорону здоров'я встановлено по­рядок і умови проведення трансплантації органів і тканин. (ЗУ. Том 4- К., 1996.- С. 231-243).

Стаття 143 КК передбачає відповідальність за три види діянь:

а) за порушення порядку трансплантації органів або тканин людини;

б) за торгівлю органами або тканинами людини;

в) за вилучення у людини примусом або обманом її ор­ганів або тканин з метою їх трансплантації.

Вилучення у людини органів або тканин тіла із застосу­ванням насильства (примусу) чи обману утворює сукуп­ність злочинів і кваліфікується за ч. 2 ст. 143 і ст. 121 чи ст. 122 КК, а якщо потерпілий перебував у безпорадному стані чи у матеріальній чи іншій залежності від винного, то за сукупністю ч. З ст. 143 КК і ст. 121 чи ст. 122 КК.

Торгівля органами або тканинами тіла людини може ма­ти будь-яку форму купівлі-продажу за гроші, майно, інші матеріальні цінності.

Частина 5 ст. 143 КК передбачає посилену відповідаль­ність за порушення встановленого порядку проведення трансплантації органів або тканин людини, яке було вчине­не за попередньою змовою групою осіб або за участь у дія­льності транснаціональних організацій, які займаються , трансплантацією органів або тканин людини.

Порушення порядку трансплантації органів і тканин лю­дини може бути умисним і необережним, а вилучення органів і тканин або торгівля ними - лише умисним злочином.

Відповідальними за порушення порядку трансплантації органів і тканини людини, а також за вилучення у людини її органів і тканин можуть бути лише лікарі. Співучасниками цих злочинів (підбурювачами, організаторами, пособника-ми) можуть бути всі осудні особи, що досягли віку шіст­надцяти років.

Відповідальними за торгівлю органами чи тканинами людини можуть бути всі осудні особи, які досягли віку ші­стнадцяти років.

Карається порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини за ч. 1 ст. 143 КК -штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; за ч. 2 ст. 143 КК - об­меженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні по­сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

за ч. З ст. 143 КК - обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльніс­тю на строк до трьох років або без такого; за ч. 4 ст. 143 КК -обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, а за ч. 5 ст. 143 КК - позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років.