9.5.2 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків за страхуванням

Облік розрахунків за внесками на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на ви­падок безробіття тощо, за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, страхуванням майна та за іншими розрахунками за страхуванням ведеться на ра­хунку 65 «Розрахунки за страхуванням». Це рахунок пасивний (активно-пасив­ний), балансовий, основний, розрахунковий. За кредитом рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» відображаються нараховані зобов'язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти, за дебетом — погашення заборгова­ності та витрачання коштів страхування на підприємстві.

Рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням» має такі субрахунки:

• 651 «За пенсійним забезпеченням»;

• 652 «За соціальним страхуванням»; 653 «За страхуванням на випадок безробіття»;

• 654 «За індивідуальним страхуванням»;

• 655 «За страхуванням майна»;

• 656 «За страхуванням від нещасних випадків». На субрахунку 651 «За пенсійним забезпеченням» ведеться облік розрахунк'

з Пенсійним фондом України за внесками на обов'язкове державне пенсійне стра-хування.

На субрахунку 652 «За соціальним страхуванням» ведеться облік розрахунків з Фондом соціального страхування України за внесками на обов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовле-ними народженням або похованням.

На субрахунку 653 «За страхуванням на випадок безробіття» ведеться об лік розрахунків з Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

На субрахунку 654 «За індивідуальним страхуванням» ведеться облік роз^-хунків зі страховими організаціями щодо індивідуального страхування персоналу

516

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

підприємства, за їх письмовими дорученнями, у разі добровільного страхуван­ня, з нарахованої їм заробітної плати страхових внесків за договорами та щодо обов'язкового страхування, що встановлюється законодавством.

На субрахунку 655 «За страхуванням майна» ведеться облік розрахунків за страхуванням майна підприємства та майна працівників підприємства. Такі стра­хові платежі підлягають перерахуванню страховим організаціям.

На субрахунку 656 «За страхуванням від нещасних випадків» ведеться облік розрахунків з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробниц­тві та професійного захворювання.

Максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих праців­ників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (гранична сума заробітної плати (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески (збори) до Фонду загальнообов'язкового державно­го соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Пенсійного фонду вста­новлена в розмірі 2660 грн. на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу — плат­ника внесків (зборів) (затверджено Постановою КМУ від 07.03.2001 р. № 225 зі змінами й доповненнями).

При нарахуванні внесків на соціальні заходи слід користуватися Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету ста­тистики України від 13.01.2004 р. № 5, що визначає складові фонду оплати праці.

Сільськогосподарські підприємства — платники фіксованого сільськогоспо­дарського податку здійснюють сплату страхових внесків, встановлених Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок». Тобто вони не нара­ховують внески до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням на суму витрат на оплату праці. Але платники ФСП обов'язково утримують та перераховують до зазначених фондів збори та внески із сум доходу кожного працівника. На загальних підставах сільськогосподарські підприємства — платники фіксованого сільськогосподарського податку сплачують внески на випа­док безробіття та від нещасних випадків на виробництві.

З 01.01.2005 р. суб'єкти спеціального режиму оподаткування нараховувати­муть пенсійні внески. Діючого поділу фіксованого сільськогосподарського податку між бюджетом та соціальними фондами не буде. Тому сільськогосподарські під­приємства при переході на спецрежим будуть нараховувати і сплачувати внески на страхування від тимчасової непрацездатності.

Облік розрахунків з Пенсійним фондом України. Відповідно до Закону Укра­їни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058TV, платниками внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування

517

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

є суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, а також фізичні особи. Встановлено такі ставки внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування:

• для підприємств — 32 % від суми фактичних витрат на оплату праці працівни­ків, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної пла­ти та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у т. ч. в натуральній формі, виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допо­моги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

• для підприємств, де працюють інваліди, — окремо 4 % від об'єкта оподатку-вання для працюючих інвалідів та 32 % від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства;

• для фізичних осіб: 1 % від сукупного оподатковуваного доходу, якщо сукупний оподатковуваний доход не перевищує 150 грн.; 2 % від сукупного оподаткову ваного доходу, якщо сукупний оподатковуваний доход перевищує 150 грн.;

• для юридичних і фізичних осіб, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземних валют у безготівковій формі — 1,5 % від суми операції з купівлі-про-дажу валют;

• для юридичних і фізичних осіб при відчуженні легкових автомобілів — З від вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купів-лі-продажу, довідок-рахунків торговельних організацій, договорів міни, акті експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість;

• для підприємств, які купують нерухоме майно, — 1 % від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Внески на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо покупцем нерухомого майна є сільсько­господарський товаровиробник, який сплачує фіксований сільськогосподарський податок.

Суб'єкти спеціального режиму оподаткування з01.01.2005р. повинні нарахову-вати пенсійні внески на заробітну плату найманих працівників, зайнятих у вироб-ництві сільськогосподарської продукції, за спеціальною ставкою. її встановленої у 2005-2006 pp. у розмірі 20 % від загальної ставки. А починаючи з 2007 р. ставку і слід щорічно збільшувати на 20 % (до досягнення 32 %). Тобто у 2005-2006 pp. ставка дорівнюватиме 6,4 %; у 2007 - 12,8; у 2008 - 19,2; у 2009 - 25,6; у 2010 р. та наступних - 32 %. За всіх інших найманих осіб платники ФСП сплачуватимуть внески за ставкою 32 %. Періоди сплати страхових внесків за зменшеною ставкою] зараховуватимуть до страхового стажу працівників платника ФСП як періоди, за які сплачено страхові внески за загальною ставкою.

518

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Платники внесків зобов'язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду України в 10-денний термін від дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності чи прийняття рішення про створення органі­зації. Після реєстрації платникові внесків видаються повідомлення за встановле­ною формою.

Зобов'язання підприємства сплатити до Пенсійного фонду України відповідну суму коштів визначається самостійно платником.

Згідно з постановою КМУ від 8.06.1998 р. № 832 «Про заходи щодо поетапно­го впровадження у Пенсійному фонді автоматизованого персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», здійснюється впровадження системи персоніфікованого обліку відомостей. Відо­мості про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, збираються і зберігаються у документальній та електронній формі органами Пен­сійного фонду у встановленому порядку протягом життя фізичної особи та впро­довж 75 років після її смерті.

На кожну фізичну особу відкривається персональна облікова картка з по­стійним індивідуальним ідентифікаційним номером Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів. У персональній облі­ковій картці застрахованої особи містяться її анкетні дані, накопичуються щорічні звіти про сплату страхового збору (внесків) та відомості про стаж роботи з усіх місць роботи, а також відомості про нарахування, сплату пенсій фізичній особі та надання їй соціальних послуг.

Підприємства зобов'язані один раз на рік, до 1 квітня поточного року, подати до органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації за попередній звітний рік необ­хідний комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб, на користь яких платник здійснює за­гальнообов'язкове державне пенсійне страхування. До комплекту персоніфікованої звітності входять:

• відомості про роботодавця;

• список осіб, які працюють або працювали в роботодавця у звітному році;

• відомості про осіб, які мають підстави для зарахування стажу роботи без спла­ти страхових внесків до Пенсійного фонду України;

• список підстав, що дають право на застосування пільг робітникам підприєм­ства при визначенні пенсії;

• індивідуальні відомості про застраховану особу.

Розрахунки за нарахуванням суми внесків підприємствами відображаються за дебетом рахунків обліку витрат на виробництво і кредитом рахунка 65 «Розрахун­ки за страхуванням», субрахунка 651 «За пенсійним забезпеченням».

Підприємства, які обліковують витрати за елементами, відображають на­рахування зобов'язань до Пенсійного фонду України за дебетом субрахунка 821

519

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

«Відрахування на пенсійне забезпечення» рахунка 82 «Відрахування на соціальні заходи», і кредиту рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням» субрахунок 651 «За пенсійним забезпеченням».

Утримання та нарахування збору з працюючих громадян відображається за кредитом рахунка 65, субрахунка 651 «За пенсійним забезпеченням» і дебетом суб­рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою».

При перерахуванні коштів до Пенсійного фонду дебетується рахунок 65 суб­рахунка 651 «За пенсійним забезпеченням» і кредитується рахунок 31 «Рахунки в банках» або інші рахунки. Відрахування з операцій:

купівлі-продажу валют — відображається за дебетом рахунка 84 «Інші опера­ційні витрати» (92 «Адміністративні витрати») і кредитом рахунка 65 «Роз­рахунки за страхуванням»;

• відчуження легкових автомобілів — відображається за дебетом рахунка 15 «Капітальні інвестиції» та кредитом рахунка 65;

• купівлі-продажу нерухомого майна — відображаються за дебетом рахунка 15 «Капітальні інвестиції» і кредитом рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням». Підприємства щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми

страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за місяць. Сума розрахунка проставляється у гривнях без копі­йок. Усі примірники підписуються керівником, головним бухгалтером підприєм­ства та завіряються печаткою.

Таблиця 9.16

Облік розрахунків за пенсійним забезпеченням

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
	дебет	кредит
Нараховано суму внесків до Пенсійного фонду на заробітну плату працівників: • зайнятих виробництвом продукції • зайнятих організацією виробництва, а також апарату управління цехами, дільницями та ін. • адміністративно-управлінського персоналу • відділу збуту • житлово-комунальних і обслуговуючих господарств • зайнятих на будівництві об'єктів	23 91 92 93 949 15	651 651 651 651 651 651
Утримано із заробітної плати працюючих збір до Пенсійного фонду	661	651
Сплачено внески до Пенсійного фонду	651	311

520

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Розрахунки подаються платниками до органу Пенсійного фонду протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Нараховані за відповідний базовий звітний період (місяць) страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банків­ських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів від дня закінчення цього періоду, незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нарахову­ються страхові внески.

Облік розрахунків з Пенсійним фондом подано в табл. 9.16.

Облік розрахунків за соціальним страхуванням. Відповідно до Закону Укра­їни «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасо­вою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похован­ням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІП, платниками внесків на загальнообов'язкове дер­жавне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є роботодавці і застраховані особи.

Загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передба­чає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати внаслі­док тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дити-ною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання інших соціальних послуг.

Підприємства підлягають обов'язковій реєстрації у Фонді соціального стра­хування з тимчасової втрати працездатності у 10-денний термін від дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію або прийняття рішення про створення організа­ції. Після реєстрації страхувальнику видається повідомлення, в якому проставля­ється його реєстраційний номер.

Відповідно до Закону України «Про розмір внесків на деякі види загально­обов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. №2213-111 (зі змінами та доповненнями), розмір страхових внесків складає:

• для підприємців — 2,9 % від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заро­бітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натураль­ній формі, які обкладають податком з доходів фізичних осіб;

• для найманих працівників: 0,5 % від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, якщо доход не є більшим прожиткового мінімуму для працездатної особи, та 1 % — доход є більшим прожиткового мінімуму для пра­цездатної особи.

521

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Страхові внески нараховуються підприємством щомісячно на суми оплати праці всіх категорій найманих працівників, в т. ч. позаштатних, сезонних, тимча­сових і тих, хто виконує роботу за сумісництвом. Нарахування здійснюються без зменшення заробітної плати на суму податків та обов'язкових платежів.

Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця, на­раховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, вста­новленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця. Суми інших платежів (часткова оплата вартості за путівки, придбані за рахунок коштів Фонду та ін.) перераховуються на рахунок Фонду в день, встановлений для виплати заро­бітної плати за той місяць, в якому ці платежі нараховані або внесені до каси стра­хувальника, якщо більш ранній термін не передбачений законодавством.

У разі нестачі у страхувальників коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахуван­ня страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

Кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності витрачаються страхувальником на:

• виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів; при на­ родженні дитини та з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; на поховання;

проведення витрат на часткове утримання санаторіїв-профілакторіїв, що пе­ребувають на господарчому утриманні страхувальника, в межах асигнувань, передбачених кошторисом;

• проведення витрат на позашкільне обслуговування дітей та часткове утриман­ ня дитячих оздоровчих таборів.

Зазначені витрати роботодавці здійснюють у рахунок коштів Фонду, з відпо­відним урахуванням проведених витрат при сплаті страхових внесків на загаль­нообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою І працездатності.

Допомога з тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів застрахованим І особам виплачується у найближчий після призначення допомоги термін, встанов- І лений для виплати заробітної плати; допомога з догляду за дитиною до досягнення І нею трирічного віку виплачується щомісячно у термін, встановлений для виплати І заробітної плати.

Допомога при народженні дитини та на поховання виплачується не пізніше дня, наступного за днем звернення.

Страхувальники-роботодавці не мають права припиняти виплату допомоги у випадках, коли сума нарахованих страхових внесків та інших платежів до Фонду | не покриває фактичних витрат з виплати допомоги.

522

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Страхувальники, крім страхових внесків, сплачують до Фонду:

• суми, одержані ними від працівників у вигляді часткової оплати вартості за видані путівки, придбані за рахунок коштів Фонду;

• суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника, що були віднесені за рахунок коштів Фонду, в т. ч. суми витрат на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, якщо встановлено, що така непрацездатність настала вна­слідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання;

• суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхуваль­ника та його посадових осіб відповідно до діючого законодавства. Законодавством передбачено, що Фонд соціального страхування на випадок

тимчасової втрати працездатності має право призупиняти операції за розрахунко­вими та іншими рахунками в банках підприємств у разі відмови платників страхо­вих внесків від реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду або від сплати страхових внесків.

Для призупинення операцій на рахунках платників виконавча дирекція Фон­ду видає Розпорядження про призупинення видаткових операцій за рахунками в установах банків. Підприємство, якому було направлено Розпорядження про призупинення, все ж зможе відправляти гроші зі свого рахунка, але тільки для сплати податків, зборів, страхових внесків до Фонду, інших платежів до бюджету і державних цільових фондів. Крім того, з рахунка, на якому за розпорядженням Фонду призупинені видаткові операції, у безспірному порядку можуть стягуватися кошти за рішенням суду.

Після того як всі порушення будуть усунені, Фонд видає другий документ — Розпорядження про відновлення видаткових операцій за рахунками в установах банків. При цьому відновити видаткові операції за рахунком банк може лише після одержання відповідного розпорядження або за рішенням суду.

Допомогу з тимчасової непрацездатності виплачують у таких випадках:

1. при захворюванні або травмі, не пов'язаній з нещасним випадком на виробництві;

2. при хворобі дитини до 14 років та необхідності догляду за нею;

3. при хворобі члена сім'ї та необхідності догляду за ним;

1. при догляді за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

4. при карантині, накладеному органами санітарно-епідеміологічної служби;

5. при санаторно-курортному лікуванні та ін.

Допомогу з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми виплачують застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності. Перші п'ять днів оплачує власник або уповно­важений ним орган за рахунок коштів підприємства за основним місцем роботи. Лі-

523

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

карняні працівників оплачуються згідно з графіком роботи підприємства за робочі дні, які припадають на дні тимчасової непрацездатності. Період хвороби визнача­ють у календарних днях.

Допомогу виплачують за рахунок фонду з першого дня за весь період непра­цездатності, з урахуванням певних обмежень:

1. при догляді за хворою дитиною — не більше ніж за 14 календарних днів. Якщо дитину необхідно помістити у стаціонар разом із застрахованою особою, то допо­могу виплачують за весь термін перебування застрахованої особи у стаціонарі;

2. при догляді за хворим членом сім'ї — не більше ніж 3 календарних дні, а у ви­няткових випадках — не більше 7 календарних днів;

3. у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, — без обмеження термінів виплат;

4. у зв'язку з карантином, який накладено санітарно-епідеміологічною служ­бою, — за час відсутності на роботі з цієї причини;

5. у зв'язку з переведенням застрахованої особи за медичним висновком на більш легку, нижчеоплачувану роботу — не більш ніж за два місяці;

6) при здійсненні протезування за медичними показаннями у стаціонарі протез­ но-ортопедичного підприємства — за весь період перебування на протезно-ор­ топедичному підприємстві з урахуванням часу на проїзд до нього та назад. Що стосується допомоги з тимчасової непрацездатності для здійснення сана­ торно-курортного лікування, то її надають застрахованій особі, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування і проїзду до санаторно-курортного закладу та назад.

Застрахованим особам, які працюють на сезонних та тимчасових роботах, до-помогу з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми надаю" не більше ніж за 75 календарних днів протягом календарного року.

Якщо працівник захворіє або одержить травму під час перебування у щорічній відпустці, то допомогу надають у загальному порядку та відповідних розмірах. При цьому за бажанням працівника відпустку може бути перенесено на більш пізній тер­мін за погодженням з власником або продовжено на кількість днів непрацездатності.

У разі хвороби застрахованої особи, що настала у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи, допомогу з тимчасової непрацездатності над^-ють за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення рішення відповідним органом.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не надається:

• у разі одержання застрахованою особою травм або захворювання її при здій­сненні нею злочину;

• у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;

524

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

• за час перебування під арештом та за час проведення судово-медичної екс­пертизи;

• за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

• у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталася внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;

• за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробіт­ної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням;

• у разі порушення особою режиму, встановленого лікарем.

Розмір допомоги залежить від середньої заробітної плати і страхового стажу працівника. Середня заробітна плата для виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю обчислюється згідно з Порядком нарахування середньої зарпла­ти (доходу) для розрахунку виплат із загальнообов'язкового державного соціаль­ного страхування, затвердженого Постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Страховий стаж — це період, протягом якого особа підлягає страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і сплачує — або за неї сплачують — страхові внески до Фонду. До страхового стажу, крім зазначених вище періодів, за­раховують час:

• хвороби;

• перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

• перебування застрахованої особи у відпустці з догляду за дитиною до досяг­нення нею трирічного віку;

• одержання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів.

Також при обчисленні страхового стажу враховують загальний трудовий стаж особи, який встановлюється згідно із записами у трудовій книжці, до набуття чин­ності Законом № 2240. У разі відсутності трудової книжки або якщо в ній немає відповідного запису для підтвердження загального трудового стажу надають: до­відки, військовий квиток, виписки з наказів і відомості про видачу зарплати, інші документи, які містять дані про місце та час роботи, служби, навчання тощо.

Визначають страховий стаж на день настання непрацездатності.

Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується у таких розмірах: 1) 100 % середньої заробітної плати (доходу):

• застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років;

• застрахованим особам, віднесеним до І—IV категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

• одному з батьків або особі, яка заміняє їх та доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, потерпілою від Чорнобильської катастрофи;

• ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

525

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

2) 80 % середньої заробітної плати (доходу):

• застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років;

3) 60 % середньої заробітної плати (доходу):

• застрахованим особам, які мають страховий стаж до 5 років. Для розрахунку середньої заробітної плати для виплати допомоги у зв'язку

з тимчасовою непрацездатністю береться зарплата за період, що дорівнює 6 міся­цям (з 1-го по 1-е число), за останнім місцем роботи перед настанням страхового випадку, впродовж якого застрахована особа працювала і сплачувала страхові внески (або за неї їх сплачували). Якщо застрахована особа працювала менше ніж 6 календарних місяців, середня заробітна плата (доход) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці, за які сплачено страхові внески. У разі, коли за­страхована особа працювала менше ніж календарний місяць, середня зарплата об­числюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

До середньої заробітної плати включають: основну і додаткову заробітну плату; заохочувальні і компенсаційні виплати (у т. ч. в натуральній формі), що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законо­давством пільги з податку з фізичних осіб або суми, на які цей доход зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Якщо перед настанням страхового випадку зарахована особа не мала заробітку або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середню заробітну плату для розрахунку допомоги визначають, виходячи з місячної тарифної ставки (поса­дового окладу), встановленої працівнику на момент настання страхового випадку.

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються виплати, нарахо-вані застрахованій особі за фактично відпрацьовані робочі дні. Виплати за час, протягом якого працівник не працював і йому зберігався середній заробіток від­повідно до чинного законодавства (розраховані відповідно до Постанови КМУ від 08.02.1995 р. № 100), оплата простою, частина матеріальної допомоги (у розмірі прожиткового мінімуму — 386,73 грн.), що не обкладається податком з доходів фізичних осіб і з якої не стягуються страхові внески, не включаються в розрахунок середньої заробітної плати для виплати соціальної допомоги.

Підставою для виплати допомоги з тимчасової непрацездатності є виданий І у встановленому порядку листок непрацездатності. Листок непрацездатності на І підприємстві заповнюють у певній послідовності. Спочатку табельник або особа, уповноважена вести облік робочого часу, проставляє дні непрацездатності, а також неробочі дні за період хвороби. Далі відділ кадрів на підставі трудової книжки та 1 документів, що підтверджують право на пільгове одержання допомоги, проставляє страховий стаж. Потім комісія профкому або особа, відповідальна за призначення допомоги, вписує розмір належної допомоги (60, 80 або 100 %), а також кількість днів, за які її призначають. Після цього визначають суму допомоги.

526

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Спочатку розраховують середньоденну заробітну плату діленням нарахованої за розрахунковий період зарплати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунко­вому періоді.

Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, страхові виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюються на підставі копії листка непра­цездатності, виданого у встановленому порядку і засвідченого підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи, і довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. При цьому сумарна зарплата, з якої розраховують стра­хові виплати, за основним місцем роботи і за сумісництвом не може перевищувати 2660 гри.

Допомогу, пов'язану з оплатою днів непрацездатності, не відносять до фонду оплати праці. На такі витрати не нараховуються внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і травмами на виробництві, а також внески на загально­обов'язкове державне пенсійне страхування. Із суми таких виплат утримуються лише податок з доходів фізичних осіб і збір на загальнообов'язкове державне пен­сійне страхування.

Допомога з тимчасової непрацездатності у зв'язку з невиробничою (побу­товою) травмою виплачується в тому самому порядку, що й допомога у зв'язку з хворобою.

Розглянемо розрахунок допомоги з тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, які не пов'язані з нещасним випадком на виробництві, на конкретному прикладі.

Приклад 1. З 10.06 по 20.06.2004 р. бухгалтер матеріального відділу Іванен-ко С.А. хворіла. До бухгалтерії представлено листок непрацездатності. У ньому зроблено помітки: табельником — про те, що на період з 10.06 по 20.06 припадає

2 вихідних дня; відділом кадрів — про те, що загальний трудовий стаж працівниці складає 7 років 5 місяців. Комісією профкому визначено, що бухгалтеру належить допомога у розмірі 80 % за 9 робочих днів. Заробітна плата за 6 попередніх місяців,

з коїсплачувалися страхові внески, становить 2460 грн. Відпрацьовано 138 днів.

Розрахуємо суму допомоги:

1. Середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги дорівнює 19,13 грн. (2640 грн.: 138 днів).

2. Сума допомоги до виплати — 137,74 грн. (19,13 грн. х 9 днів х 80 %).

3. Сума допомоги, що виплачується за рахунок підприємства, — 76,52 грн. (137,74 грн. х 5 днів : 9 днів).

4. Сума допомоги, що виплачується за рахунок Фонду соціального страхуван­ня на випадок тимчасової втрати працездатності, — 61,22 грн. (137,74 грн. -- 76,52 грн.).

527

528

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

К_р.д кількість фактично відпрацьованих робочих днів протягом шести міся­ців, за які розраховується середня заробітна плата;

К_рдвп — кількість робочих днів, що припадають на період відпустки з вагітності

та пологів.

Розглянемо на прикладі розрахунок суми допомоги з вагітності та пологів.

Приклад 3. Працівниця Цилюрик Т.В. 7.05.2003 р. пішла в декретну відпуст­ку. Термін лікарняного минає 9.09.2003 р. її зарплата за шість попередніх місяців склала 1860 грн. Було відпрацьовано 151 день. У березні вона одержала матеріаль­ну допомогу в розмірі 250 грн. Згідно з графіком роботи підприємства на період з 7.05 по 9.09 припадає 105 робочих днів (126 календарних днів мінус 18 вихідних та 2 святкових дні).

Розрахуємо суму допомоги:

Р_п = 1860 грн.: 151 день х 105 днів = 1293,38 грн.

Допомога у зв'язку з вагітністю і пологами не включається в сукупний оподат­кований доход, не обкладається податком з доходів фізичних осіб, не оподаткову­ється збором на обов'язкове державне соціальне страхування, внесками на загаль­нообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з безробіттям, втратою працездатності, у зв'язку з травмами на виробництві.

Право на одноразову допомогу при народженні дитини виникає у застрахо­ваної особи у момент народження дитини. Надають цю допомогу, якщо за призна­ченням звернулися не пізніше шести місяців від дня народження дитини. При на­родженні (усиновленні, встановленні опіки) двох та більше дітей допомогу випла­чують на кожну дитину. Допомогу не надають при народженні мертвої дитини.

Підставою для нарахування та виплати допомоги є заява про виплату допо­моги та свідоцтво про народження дитини, видане органом реєстрації актів громад­ського стану.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення розміру одноразової допомоги при народженні дитини» від 19.06.2003 р. № 972-IV, з 1.01.2004 р. розмір допомоги становить подвійний роз­мір встановленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць як для застрахованих, так і для не застрахованих у системі загально­обов'язкового соціального страхування осіб (724,46 грн.), а з догляду за дитиною до трьох років — не нижче 23 % від прожиткового мінімуму (89 грн.).

На сьогодні розмір допомоги на одного новонародженого становить 320 грн., а допомога з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку — 85 грн. на кожну дитину.

Допомога з догляду за дитиною до трьох років, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, виплачується застрахованій особі за місцем роботи у подвійному розмірі, тобто 170 грн. на місяць. При цьому з бюджету Фонду соціального стра­хування з тимчасової втрати працездатності виплачується 85 грн. і ще 85 грн. — за

529

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для здійснення заходів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської ката­строфи і соціальним захистом населення, що перераховується підприємствам від­повідними органами Державного казначейства на підставі поданих розрахунків.

Підставою для призначення допомоги з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є наказ роботодавця про надання застрахованій особі, яка фак­тично здійснює догляд за дитиною, відпустки з догляду за дитиною.

Рішення про призначення допомоги з догляду за дитиною приймається Комі­сією (уповноваженим) з соціального страхування не пізніше 10 днів від дня одер­жання документів.

Допомога виплачується за місцем роботи щомісяця в термін, встановлений для виплати заробітної плати, незалежно від одержання інших видів допомоги або пенсії.

Допомогу на поховання нараховують у разі смерті застрахованої особи, а та­кож членів її сім'ї. Під членами сім'ї застрахованої особи слід розуміти осіб, які перебували на її утриманні, а саме: дружину (чоловіка); дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків — за умови що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання — до 23 років; батька, матір; діда та бабусю за спорідненістю по прямій лінії.

Однак у разі смерті родичів, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо), допомогу застрахованій особі за міс­цем її роботи не виплачують. Нараховують її за місцем роботи померлої особи.

За рахунок коштів Фонду не надають допомогу на поховання пенсіонерів, без­робітних та осіб, померлих у результаті нещасного випадку на виробництві. Допо­могу на їх поховання виплачують за рахунок коштів, з яких виплачувалася пенсія, коштів Фонду страхування на випадок безробіття та Фонду страхування від нещас­них випадків відповідно.

Виплачують допомогу застрахованій особі, члену її сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.

Підставою для виплати є свідоцтво про смерть, видане органом реєстрації актів громадського стану. У разі виплати допомоги на поховання члена сім'ї застра­хованої особи підставою слугують свідоцтво про смерть, видане органом реєстрації актів громадського стану, та довідка з місця проживання про перебування померло­го члена сім'ї на утриманні застрахованої особи.

Суму допомоги на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, встановлює Правління Фонду. При цьому вона не повинна бути мен- І шою від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Однак зазначену допомогу виплачують у розмірі 400 грн. (понад 50 % від прожиткового мінімуму І для працездатної особи).

530

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Нараховані види допомог (допомога з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, одноразова допомога при народженні дитині, допомога на похован­ня) не обкладаються внесками, зборами, податками.

Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 09.07.2001 р. № 21 затверджено Положення про комісію (упо­вноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового держав­ного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Згідно з цим Положенням, на підприємствах, що мають понад 15 застрахованих осіб, які працюють за наймом, необхідно створити комісію із соціального страхування. За чисельності застрахо­ваних осіб 15 і менше на загальних зборах працівників обирається уповноважений із соціального страхування. Цей новостворений орган (посадова особа) має досить великі повноваження.

До складу комісії із соціального страхування входять представники адміні­страції підприємства, установи, організації та профспілкових або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб.

Комісія із соціального страхування (уповноважений спільно зі своїм представ­ником) контролює правильність нарахування та своєчасність виплати матеріально­го забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю чи частково), розглядає дотримання вимог щодо видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання послуг, веде облік застрахованих осіб, їх дітей, які потребують санатор­но-курортного лікування, оздоровлення в дитячих оздоровчих закладах, контролює видачу путівок на лікування та оздоровлення згідно з рішеннями комісії.

Облік розрахунків з Фондом страхувальники відображають на субрахунку 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням». За кредитом субрахунка 652 відобра­жаються нараховані зобов'язання щодо сум страхових внесків, за дебетом — пере­рахування коштів до Фонду, а також суми, які відповідно до чинних положень ви­плачуються за рахунок страхових внесків.

Страхувальники, які використовують для обліку витрат рахунки класу 8 «Ви­трати за елементами» нарахування страхових внесків до Фонду відображають за дебетом субрахунка 822 «Відрахування на соціальне страхування» і за кредитом субрахунка 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням».

За кредитом субрахунка 652 відображаються також суми:

• пені, штрафів за несвоєчасну сплату страхових внесків — у кореспонденції з дебетом рахунків обліку витрат або розрахунків з винними особами;

• одержаної часткової плати за путівки — у кореспонденції з дебетом рахунка ЗО «Каса»;

• одержані від органу Фонду у випадках перевищення витрат над сумою нара­хованих страхових внесків — у кореспонденції з дебетом рахунка 31 «Рахун­ки в банках».

531

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

При перерахуванні коштів до Фонду дебетується субрахунок 652 та кредиту­ється відповідний рахунок класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи».

Крім цього, за дебетом субрахунка 652 «Розрахунки за соціальним страхуван­ням» обліковуються суми, які відповідно до чинних положень виплачуються за рахунок страхових внесків: на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, при народженні дитини та з догляду за дитиною до досягнен­ня нею трирічного віку у кореспонденції з кредитом субрахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою»; на поховання у кореспонденції з кредитом рахунка 68 «Роз­рахунки за іншими операціями».

Утримання із заробітної плати внесків до Фонду відображаються за дебетом: субрахунка 661 та за кредитом субрахунка 652.

Страхувальники щоквартально складають у двох примірниках наростаючим підсумком з початку року форму № 4-ФСС з ТВП «Звіт про нараховані внески, пе­рерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» і форму № 14 «Звіт про путівки на санаторно-курортне лікування та путівки до дитячих оздоровчих закладів». При цьому відображаються відомості про суми нарахованих страхових внесків та інших платежів за їх видами; суми нарахованих та проведених витрат за їх видами з окремим відображенням додаткових витрат, здійснених для осіб, які по­страждали від аварії на ЧАЕС; кількісні показники: середньомісячна чисельність працюючих в еквіваленті повної зайнятості, число днів тимчасової непрацездатності за загальним захворюванням, з догляду за хворими, вагітності та пологів, кількість випадків виплати допомоги при народженні дитини, з догляду за дитиною до досяг­нення нею трирічного віку та на поховання. Один примірник звіту не пізніше 20-го числа (річного — до 15-го), наступного за звітним кварталом, подається до органу реєстрації, другий — залишається в бухгалтерії страхувальника.

Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків за соціальним страхуванням подано в табл. 9.17.

За рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатнос­ті видаються путівки на санаторно-курортне лікування та оздоровлення. Підприєм­ство (страхувальник) одержує путівки за місцем реєстрації у виконавчих дирекціях районних (міжрайонних) відділень Фонду. Для одержання путівок у наступному році підприємство подає заявки на їх одержання. Представник підприємства за до­віреністю одержує путівки у Фонді, на які йому виписують накладну. У накладній -зазначають найменування оздоровниць, номери путівок, їх кількість, ціну путівки та їх загальну вартість. Накладну разом із путівками передають до бухгалтерії підприємства, де їх реєструють у журналі (книзі) обліку путівок в будинки від­починку та санаторії (ф. № 13). Путівки підлягають зберіганню та обліку нарівні з грошовими документами. Путівки до санаторіїв, пансіонатів з лікуванням, ку­рортних міських водогрязелікарень, до пансіонатів і будинків відпочинку можуть

532

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Таблиця 9.17

Облік розрахунків за соціальним страхуванням

№ з/п	Зміст господарськоїоперації	Кореспонденція рахунків
		дебет	кредит
1	Нараховано внески на страхування на випадок тимчасової втрати працездатності	23,91, 92, 93, ін.	652
2	Утримано внески на страхування на випадок тимчасової втрати працездатності	661	652
3	Нарахування соціальних допомог за рахунок Фонду (крім допомоги на поховання)	652	661
4	Нараховано допомогу на поховання за рахунок Фонду	652	685
5	Нараховано штрафні санкції (пеня) за несвоєчасну сплату внесків	948	652
6	Відображено доход від списання заборгованості за внесками на соціальне страхування	652	717
7	Включено у витрати суми внесків на соціальне страхування по закінченні терміну позовної давності	944	652
8	Перераховано Фонду внески	652	301,311
9	Одержано на поточний рахунок у банку суму перевищення затрат над сумою нарахованих страхових внесків	311	652
10	Нараховано допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (перші 5 календарних днів)	949	661
11	Виплачено допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю і пологами, з догляду за дитиною, при народженні дитини	661	301

купуватися як безкоштовно, так і з оплатою 10, ЗО, 50 % від їхньої вартості або за повну вартість, а до спеціалізованих санаторно-оздоровчих таборів, підліткових та дитячих санаторій — безкоштовно або з оплатою 10 % від їхньої вартості.

Кількість безкоштовно виданих путівок застрахованим особам за рахунок Фонду соцстраху не повинна перевищувати 10 % від загальної кількості виданих путівок.

Соцстрахівські путівки видають застрахованим особам лише за основним місцем роботи. За рахунок коштів Фонду також здійснюється санаторно-курорт­не лікування ветеранів війни та праці, які перед виходом на пенсію працювали на даному підприємстві, і тих, які є членами сімей застрахованих осіб. Питання виділення путівок вирішує комісія із соціального страхування підприємства. Пу­тівки в пансіонати та будинки відпочинку видаються на підставі особистої заяви. Застрахована особа, яка потребує санаторно-курортного лікування, подає комісії

533

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

(уповноваженому) особисту заяву з доданням медичної довідки про необхідність такого лікування (ф. №070-0). На підставі цих даних і даних про наявність путівок комісія приймає відповідне рішення, яке оформляють протоколом. У ньому зазна­чають, кому виділено путівку, назву курорту, санаторію, термін путівки, її повну вартість та яка частка її вартості (10, ЗО, 50 %) має бути оплачена застрахованою особою або те, що вона виділена безкоштовно. Комісія таке рішення видає праців­никові у письмовому вигляді. Протягом року одній особі за рахунок коштів соц­страху може бути виділена тільки одна путівка.

Після ухвалення рішення комісією про часткову оплату путівки застрахована особа вносить гроші до каси підприємства. Потім підприємство перераховує їх на рахунки Фонду. Якщо каса відсутня, то гроші перераховуються через банк безпо­середньо на рахунок Фонду соціального страхування. Путівку працівник одержує в бухгалтерії при наданні рішення комісії і документа про сплату часткової вартості путівки (прибутковий касовий ордер, квитанція). Відмітку про видачу путівку роб­лять у Книзі обліку путівок (ф. № 13).

Таблиця 9.18

Облік путівок на санаторно-курортне лікування

з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		дебет	кредит
Видача путівки з частковою оплатою
1	Оприбутковано на позабалансовий рахунок путівку з Фонду соцстраху	025	-	1000
2	Одержано до каси підприємства від працівника 10 % від вартості путівки	301	377	100
3	Здано до банку кошти	311	301	100
4	Відображено заборгованість підприємства з перерахування Фонду соцстраху часткової оплати путівки	377	652	100
5	Перераховано Фонду соцстраху часткову оплату вартості путівки	652	311	100
6	Списано з позабалансового обліку вартість путівки, виданої працівнику	-	025	1000
Придбання і видача повноплатної путівки
1	Одержано путівку з Фонду соцстраху	331	652	600
2	Одержано до каси від працівника вартість путівки	301	377	600
3	Видано путівку працівнику	377	331	600
4	Перераховано Фонду соцстраху за видану путівку	652	311	600

534

л»""""*.

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

По закінченні санаторно-курортного лікування застрахована особа зобов'язана повернути підприємству, що видало путівку, заповнений зворотний талон до путів­ки або довідку про термін перебування в оздоровниці, про що роблять відповідний запис у Книзі обліку путівок (ф. № 13).

Вартість путівок на відпочинок, оздоровлення і лікування на території Украї­ни платників податків або їх дітей віком до 18 років, що надаються їм безкоштовно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) за рахунок коштів відповідного фонду за­гальнообов'язкового державного соціального страхування не обкладається подат­ком з доходів фізичних осіб. Пенсійні та інші соціальні внески не нараховуються і не утримуються.

У бухгалтерському обліку путівки за рахунок Фонду соцстраху відображають на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» субрахун-ка025 «Майно у довірчому управлінні» (табл. 9.18).

Облік розрахунків за страхуванням на випадок безробіття. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2.03.2000 р. № 1533-ПІ платниками внесків на загально­обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття є роботодавці та наймані працівники. Кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціаль­ного страхування України на випадок безробіття витрачаються на виплати допомо­ги по безробіттю, по частковому безробіттю; матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні; допомоги на поховання у разі смерті безробітного; професійну підготовку або перепідготовку, підвищення кваліфікації та ін.

Відповідно до Закону України «Про розмір внесків на деякі види загально­обов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-ІП розмір страхових внесків становить:

• для роботодавців — 1,9 % від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заро­бітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натураль­ній формі, які обкладають податком з доходів фізичних осіб;

• для найманих працівників — 0,5 % від суми оплати праці, що включає осно­вну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Роботодавці зобов'язані зареєструватися в центрах зайнятості, на які покладе­но функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду, за місцезнаходженням як платники страхових внесків у 10-денний термін від дня отримання ними свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Страхові внески нараховуються підприємством щомісячно на суми оплати праці всіх категорій найманих працівників. Перерахування коштів на рахунки

535

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття роботодавці здійснюють одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.

Облік розрахунків з Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття підприємства ведуть на субрахунку 653 «Розра­хунки за страхуванням на випадок безробіття». Нарахування страхових внесків до Фонду відображається за дебетом субрахунка 823 «Страхування на випадок безро­біття» та за кредитом субрахунка 653. Для підприємств, які використовують для об­ліку витрат тільки рахунки класу 9, нарахування страхових внесків відображається за дебетом рахунків 91,92, 93, 94 та ін. та за кредитом субрахунка 653.

Утримання страхових внесків із застрахованих осіб відображається за дебетом субрахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» та за кредитом субрахунка 653.

При перерахуванні коштів до Фонду дебетується субрахунок 653 та кредиту­ється відповідний рахунок класу 3.

Роботодавці щоквартально складають у двох примірниках розрахункову відо­мість про нарахування й перерахування страхових внесків до Фонду загально­обов'язкового державного соціального страхування України на випадок без­робіття, один примірник якої подається до центру зайнятості за місцем реєстрації платника в такі терміни: 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня, а другий примір­ник звіту, завірений центром зайнятості, залишається в бухгалтерії платника.

Облік розрахунків за індивідуальним страхуванням. Облік розрахунків зі страховими організаціями з індивідуального страхування персоналу підприємства, за їх письмовими дорученнями, у разі добровільного страхування, з нарахованої їм заробітної плати страхових внесків за договорами та з обов'язкового страхування, що встановлюється законодавством, ведеться на субрахунку 654 «За індивідуаль­ним страхуванням».

Розрізняють різні договори страхування. Можна укладати договори страху­вання життя, здоров'я платника податку з доходів, договори страхування майна, цивільної відповідальності.

Страхові внески, сплачені самою фізичною особою, є його витратами і подат-ком не обкладаються. Об'єктом оподаткування також не є й страхові внески, спла­чені третіми особами за договорами обов'язкового страхування. Страхові внески на обов'язкове страхування фізичної особи, інші, ніж страхові внески в Пенсійний] фонд або внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплачені згідно з законом, не включаються до складу загального оподатковуваного доходу.

До обов'язкових видів страхування належать: • особисте страхування медичних та фармацевтичних працівників (крім працю­ючих в закладах і організаціях, які фінансуються з Державного бюджету Укра-

їни) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні І

ними службових обов'язків;

536

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

• особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

• особисте страхування працівників відомчої (крім працівників в установах і організаціях, які фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

• страхування життя і здоров'я тимчасового адміністратора і ліквідатора фінан­сової установи і т. ін.

Отже, при сплаті підприємством страхових внесків за договором страхування від нещасних випадків при виконанні службових обов'язків водіями автотранспор­ту, працівниками добровільних пожежних дружин підприємства тощо сума таких внесків у загальний оподатковуваний доход таких працівників не включається. При цьому сума страхових внесків у такому разі включається до складу валових витрат підприємства.

Об'єктом оподаткування страхові внески можуть стати тоді, коли вони сплачу­ються за договорами добровільного страхування не самою застрахованою особою, а за рахунок коштів підприємств або інших фізичних осіб. До загального оподаткову­ваного доходу включається сума страхових внесків (страхових премій) за договором добровільного страхування, сплачена будь-якою особою — резидентом, іншою, ніж платник податку, за такого платника податку чи на його користь. Виключенням є сплата страхових внесків одним із членів сім'і першого ступеня спорідненості або особою-резидентом, яка призначається вигодонабувачем за договором страхування.

Наприклад, підприємство може укласти договір добровільного страхування здоров'я працівників. За договором страхування у разі хвороби працівника витрати на його лікування оплачує страховик, а не роботодавець. Не підлягають оподат­куванню грошові кошти чи вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку його роботодавцем. Оскільки в цьому разі роботодавець сплачує страхові внески, а не надає допомогу на лікування, вони підлягають оподаткуванню. При цьому слід врахувати, що спла­та страхових внесків є виплатою дохода в натуральній формі. Отже, сума нарахова­ного доходу визначається з використанням коефіцієнта 1,1494. Нарахування стра­хових внесків у Пенсійний фонд та фонди соціального страхування на його суму не проводяться. Проте страхові внески за договором добровільного страхування здоров'я працівників є базою для нарахування збору до Пенсійного фонду, який утримується з доходів працівників. До складу валових витрат страхові внески не включаються, оскільки їх сплачено за договором добровільного страхування.

Сума страхових внесків (страхових премій), сплачена роботодавцем-рези-дентом за власний рахунок за договорами довгострокового страхування життя, не включається в оподатковуваний доход застрахованого працівника, якщо така сума не перевищує 15 % від нарахованої таким роботодавцем суми заробітної плати за­страхованому працівнику протягом кожного звітного податкового місяця, але не вище від встановленої суми (з розрахунку на місяць 540 грн.).

537

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

До складу валових витрат включаються такі внески в сумі не вище 15 % від одержаної працівником протягом кварталу зарплати, але не більше 6000 грн. в роз­рахунку на одного застрахованого працівника протягом звітного року.

Суми страхових виплат за договорами довгострокового страхування життя обкладаються податком також не в повній сумі. Податок з доходів фізичних осіб утримується від 60 % суми разової страхової виплати за договором довгострокового страхування при досягненні застрахованою особою певного віку, який оговорено в такому страховому договорі, або ж якщо згадана особа доживе до закінчення тер­міну такого договору. Податковим агентом, тобто особою, яка утримує і перерахо­вує податок в бюджет, є страховик-резидент, який здійснює нарахування страхової виплати за договором довгострокового страхування життя.

Загальним для договорів страхування життя, здоров'я платника податку, до­говорів страхування майна і цивільної відповідальності є те, що сума страхової виплати не підлягає оподаткуванню, якщо документально підтверджено факт за­подіяння збитку.

Сума страхової виплати при страхуванні життя чи здоров'я фізичної особи не включається до її оподатковуваного доходу, якщо є підтвердження факту нанесення шкоди. Для належного підтвердження факту заподіяння шкоди життю чи здоров'ю фізичної особи страховик вимагає копію листка непрацездатності або відповідну довідку, завірену в установленому порядку, а також документи, що підтверджують витрати на оплату медичних послуг. При страхуванні життя або здоров'я від не­щасного випадку факт заподіяння шкоди страхувальнику підтверджується також копією акта про нещасний випадок. Страховик утримує податок із суми страхо­вої виплати лише в разі відсутності документів, які підтверджують такий факт,

Таблиця 9.19

Облік розрахунків за добровільним індивідуальним страхуванням

№ з/п	Зміст господарської операції*	Кореспонденція рахунків
		дебет	кредит
1	Утримання страхових внесків по індивідуальному страхуванню громадян із заробітної плати	661	654
2	Перерахування страхових внесків на рахунки страхових організацій	654	311
3	Зараховано страхові суми від страхових організацій, що підлягають виплаті працівникам за договорами добровільного страхування	311	654
4	Виплата працівникам страхових сум, перерахованих страховими організаціями	654	301

538

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

При утриманні податку з суми страхового відшкодування за договорами страху­вання майна приймаються і суми фактичних витрат із заміни втраченої власності.

Сума страхового відшкодування не включається в оподатковуваний доход, якщо вона не перевищує вартість застрахованого майна, розраховану за звичай­ними цінами на дату укладання договору страхування, збільшену на суму стра­хових внесків.

У табл. 9.19 наведено кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків за добро­вільним індивідуальним страхуванням.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про страхування» від 4.10.2001 р. № 2745-ІП, медичне страхування є одним із видів обов'язкового страхування. При обов'язковом-у медичному страхуванні страхувальники (як правило, роботодавці застрахованих осіб) сплачували б страхові внески в державний цільовий фонд, з якого б і фінан­сувалося надання медичних послуг. Однак законодавчо цей вид страхування на сьогодні не закріплено.

Існують лише окремі категорії осіб, відносно яких вимагається обов'язкове медичне страхування. Наприклад, іноземці на період їх тимчасового перебування на території України.

При добровільному медичному страхуванні (безперервне страхування здо­ров'я) за рахунок страхових внесків страхувальників (якими можуть бути самі застраховані або треті особи) формуються страхові резерви страхових компаній, з яких при настанні страхового випадку оплачуються медичні послуги, що нада­ються застрахованій особі. Одним із прикладів добровільного медичного страху­вання є медичне страхування працівників за рахунок коштів підприємства.

Страхувальник-роботодавець укладає договір добровільного медичного стра­хування і оплачує вартість медичного страхового полісу страховій компанії, яка повинна мати ліцензію на медичне страхування. При настанні страхового випадку застрахована особа — працівник одержує допомогу в медичному закладі. Медичний заклад виставляє рахунок за фактично надані послуги відповідному страховику, який оплачує зазначену суму, але не більшу від передбаченого умовами договору добровільного медичного страхування максимального розміру.

Добровільне медичне страхування слід відрізняти від страхування життя і здо­ров'я людини, оскільки при вказаних видах страхування має місце не компенсація вартості медичних послуг (у разі необхідності), а тільки компенсація за втрату життя або здоров'я (відповідно, у разі їх втрати). Страхова виплата при страхуванні життя і здоров'я виплачується спадкоємцям застрахованої особи чи самій застрахованій особі, а не медичному закладу, як при добровільному медичному страхуванні.

Особливість добровільного медичного страхування полягає в тому, що відпо­відальність страхової компанії настає у разі звертання страхувальника (застрахова­ного) в установи охорони здоров'я за отриманням медичної допомоги або послуг

539

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

згідно з умовами договору страхування. Тобто виплата набирає вигляду компенсації вартості необхідного лікування або медичних послуг. Договір добровільного ме­дичного страхування укладається на підставі тимчасової заяви страхувальника. При подачі страхувальником заяви на укладення договору добровільного медично­го страхування страховик має право вимагати інформацію про стан здоров'я кожної застрахованої особи. Така інформація подається у формі декларації про здоров'я, затвердженої страховиком.

Договір страхування оформляється у двох примірниках. Факт укладання договору страхування може засвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом).

Суми страхових платежів (внесків) з добровільного медичного страхування, сплачені підприємством на користь своїх працівників, не є базою для нарахування страхових внесків на державне соціальне страхування та до Пенсійного фонду.

Не включають до оподатковуваного доходу цільову благодійну допомогу, яка надається резидентами — юридичними або фізичними особами у будь-якій сумі закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його родини першого ступеня спорідненості, у т. ч. для придбання ліків у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загально­обов'язкового медичного страхування, крім витрат на:

• косметичне лікування або косметичну хірургію;

• водолікування і геліотерапію, не пов'язані з хронічними захворюваннями;

• лікування і протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальва­нопластики і порцеляни;

• лікування тютюнової або алкогольної залежності;

• придбання ліків, медичних засобів і пристосувань, не включених до Націо­нального переліку основних (життєво необхідних) лікарських засобів і виро­бів медичного призначення (затверджено Постановою КМУ від 16.11.2001р. № 1482);

• деякі інші види медичних послуг.

Оскільки відповідного фонду поки що немає, то всю суму витрат на оплату «дозволених» медичних послуг не обкладають податком на доходи фізичних осіб. Для цього працівникові необхідно написати заяву про перерахування коштів на лікування і додати до неї рахунок на оплату послуг медичного закладу. На підставі виданого наказу бухгалтерія перевірить, чи є цей медичний заклад закладом охоро­ни здоров'я згідно з Переліком № 385 і чи потрапляють ліки, зазначені у рахунку, до Національного переліку ліків. За дотримання цих вимог підприємство перерахо­вує гроші без утримання податку з доходів.

Облік розрахунків з добровільного страхування працівників показано в табл. 9.20.

540

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Таблиця 9.20

Облік витрат з добровільного страхування працівників за рахунок підприємства

№ з/п	Зміст господарськоїоперації	Кореспонденція рахунків
		дебет	кредит
	1. Нараховано і включено до складу витрат поточного періоду суму страхового внеску	949	654
	2. Перераховано страхові внески страховій компанії	654	311
	3. Утримано податок з доходів фізичних осіб із суми заробітної плати та страхового внеску	661	641
	4. Перераховано податок з доходів фізичних осіб	641	311

Облік розрахунків за страхуванням майна. Страхування майна сільськогос­подарських підприємств включає в себе страхування врожаю сільськогосподар­ських культур та багаторічних насаджень, тварин, будинків, машин, транспортних засобів, кормів, насіння, готової продукції та інших матеріальних цінностей.

За формами проведення страхування поділяється на добровільне й обов'язкове. Добровільне страхування передбачає, що всі істотні моменти договору страхування визначаються виключно за згодою сторін.

В обов'язковому страхуванні страхові відносини виникають згідно із законом, а страхування здійснюється на підставі відповідних законодавчих актів, якими пе­редбачено перелік об'єктів, що підлягають страхуванню; перелік страхових подій, винятки з них; максимальні страхові тарифи й мінімальні страхові суми; рівень страхового забезпечення та інші суттєві моменти. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про страхування», до видів обов'язкового страхування віднесено страхування:

• державними сільгосппідприємствами — врожаю сільськогосподарських куль­тур та багаторічних насаджень;

• сільгосппідприємствами всіх форм власності — врожаю зернових культур і цукрових буряків.

До страхових ризиків, на випадок яких проводиться обов'язкове страхування, належать град, пожежа, вимерзання, ураган, буря, злива, зсув, повінь, сель, посуха, повне раптове знищення посівів карантинними шкідниками.

Для розрахунку страхових платежів страховою організацією складається картка — розрахунок страхових платежів у двох примірниках. Один примірник документа передається у господарство і служить підставою для нарахування і спла­ти страхових внесків.

Страхова сума обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур визначається в розмірі вартості врожаю, яка обчислюється шляхом мно­ження середньої врожайності з гектара за останні п'ять років, за даними обліку

541

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

страхувальника, на ціну 1 ц продукції, що склалася за минулий рік, та на фактичну площу, з якої збиратиметься врожай. Страхова сума обов'язкового страхування врожаю багаторічних насаджень визначається у такому ж порядку, з урахуванням площі, зайнятої під насадження у тому ж році, що й збирання врожаю.

Максимальні розміри страхових тарифів встановлено за регіонами України та за культурами (6,0-9,5 %). Розмір страхового платежу, який підлягає внесенню за договором обов'язкового страхування, визначається шляхом множення страхо­вої суми на страховий тариф та відсоток страхового покриття. У разі безперервного страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень та неотримання страхового відшкодування протягом двох років страхувальник має право на зменшення розміру страхового тарифу до 10 %.

Загальним збитком є втрата застрахованого врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, що виникла внаслідок настання страхового ви­падку. Загальний збиток обчислюється шляхом множення різниці між врожайніс­тю з гектара, визначеною в договорі страхування з урахуванням розміру страхового покриття, та фактичною врожайністю з гектара в поточному році на площу посіву (насаджень) та ціну, визначену в договорі страхування, але не вищу, ніж на момент виплати страхового відшкодування.

У разі загибелі сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень з наступним їх пересівом (пересаджуванням) для визначення загального збитку враховується вартість фактично одержаного врожаю, яка обчислюється за цінами підприємства, визначеними у договорі обов'язкового страхування, і фактична вар­тість врожаю зазначених культур і насаджень, якими проводився посів (пересаджу­вання), обчислена за цінами поточного року.

Розмір загального збитку в разі загибелі або пошкодження врожаю сільсько­господарських культур і багаторічних насаджень внаслідок настання страхового випадку визначається після оприбуткування врожаю, виходячи з вартості неотри-маного чи недоотриманого врожаю.

Прямий збиток, що відшкодовується страховиком (страхове покриття), визна- чається у відсотках від розміру загального збитку, який фіксується у відповідних актах обстеження після настання кожного страхового випадку. Страхове відшкоду- вання не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник (не нижче 70 %).

Усі ці показники обумовлюються в договорі обов'язкового страхування, який має типову форму.

Витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай внаслідок сти- хійного лиха, списуються як надзвичайні витрати. При пересіві повністю загиблих посівів сума витрат становитиме вартість насіння, витрати на передпосівний обро- біток ґрунту, посів та інші роботи, які виконуються знову при пересіві новою куль- турою (повторювані витрати). Усі інші суми витрат на лущення стерні, підняття

542

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Таблиця 9.21

Облік розрахунків за страхуванням майна

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		дебет	кредит
1	Нараховано страхові платежі за договором обов'язкового страхування урожаю сільськогосподарських культур	231	655
2	Перераховано страхові платежі страховій організації	655	311
3	Списано на надзвичайні витрати витрати з посіву загиблої культури	991	231 (аналіт. рахунок «Загибла культура»)
4	Списано неповторювані витрати на пересіяну культуру	231 (аналіт. рахунок «Нова культура»)	231 (аналіт. рахунок «Загибла культура»)
5	Відображено витрати з посіву нової культури	231 (аналіт. рахунок «Нова культура»)	20, 65, 66, ін.
6	Нараховано страхове відшкодування за загиблі посіви	655	751
7	Зараховано страхове відшкодування за загиблі посіви	311	655
8	Списано в кінці звітного періоду надзвичайні витрати	794	991
9	Списано на фінансові результати доходи від надзвичайних подій	751	794

зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення суми тощо, тоб­то неповторювані витрати, списуються в розрізі статей на пересіяну культуру.

Повторювані витрати списують з кредиту аналітичного рахунка, на якому обліковували загиблу культуру, в дебет рахунка 99 «Надзвичайні витрати». Іншу частину витрат списують з кредиту аналітичного рахунка загиблої культури в дебет аналітичного рахунка пересіяної культури.

Господарські операції з обліку розрахунків за страхуванням майна наведено в табл. 9.21.

Облік розрахунків за страхуванням від нещасних випадків на виробництві. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від не­щасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили

543

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

втрату працездатності» від 23.09.1999 p. № 1105-XIV зобов'язав підприємства на­раховувати і сплачувати внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань.

Страхувальниками (платниками внесків) на обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності, є в обов'язковому порядку тільки робо­тодавці. До роботодавців належать підприємства, установи, організації і фізичні особи, які використовують найману працю, в т. ч. приватні (приватно-орендні) сільгосппідприємства, селянські (фермерські) господарства, господарські товари­ства, сільгоспкооперативи та інші суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, які займаються сільськогосподарською діяльністю. Факт реєстрації страхувальника у робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страху­вання від нещасних випадків засвідчується страховим свідоцтвом.

Роботодавці визначають суму страхових внесків шляхом множення встанов­леного для них страхового тарифу (від 0,86 до 13,80 %) на суму фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включає витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Зазначені страхові тари­фи встановлено Законом «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного за­хворювання, що спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 00 № 2272-Шзі змінами й доповненнями.

Страхові тарифи встановлені диференційовано по групах галузей економіки, в залежності від класу професійного ризику виробництва (всього 67 класів). Для окремих галузей економіки (обслуговування сільського господарства, господар­ське управління сільським господарством, сільське господарство та ін.) встанов­лено знижені страхові тарифи у відсотках від фактичних витрат на оплату праці найманих працівників без зміни класу професійного ризику підприємства. Напри­клад, підприємства, основною діяльністю яких є сільське господарство, відносять до 22-го класу, однак для них встановлено страховий тариф у розмірі 0,2 % (проти 1,29 % для інших підприємств 22-го класу). При цьому Фонд в обов'язковому по­рядку письмово повідомляє страхувальнику умовний клас професійного ризику його підприємства і відповідний тариф. Проте страхові внески за зниженими тари­фами сплачують лише ті підприємства, обсяг робіт (послуг) яких за відповідними галузями економіки перевищує 50 % від загального обсягу робіт (послуг). За обсягу робіт підприємства менш ніж 50 % від обсягу робіт (послуг) галузі таке підприєм­ство сплачує страхові внески за звичайними тарифами.

Якщо підприємство, віднесене до «окремої» галузі, сплачує страхові внес­ки за «зменшеними» страховими тарифами, то в цьому разі Фонд соціального

544

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань дотуватиме такому підприємству різницю між звичайним і пільговим тарифом за рахунок страхових внесків.

Фонд має право за низький рівень травматизму, професійної захворюваності, належний стан охорони праці на підприємстві знизити встановлений страховий тариф, і, навпаки, збільшити його за високі рівні травматизму, професійну захво­рюваність тощо. На сьогодні (до 01.01.2005 р.) припинено дію норм у частині вста­новлення знижки чи надбавки до страхового тарифу.

При настанні страхового випадку застрахованим особам проводяться страхо­ві виплати. При цьому усі види соціальних послуг і виплат надаються застрахо­ваній особі або особам, що перебувають на її утриманні, незалежно від того, заре­єстроване чи ні підприємство, де стався страховий випадок, у Фонді. Страховим випадком є нещасний випадок або професійне захворювання, що завдали застра­хованій особі професійно обумовленої фізичної або психічної травми за обставин, з настанням яких виникає право застрахованої особи на одержання матеріального забезпечення і/або соціальних послуг. А якщо потерпілий вже не перебуває у тру­дових відносинах з підприємством, на якому він захворів, і в нього було виявлено професійне захворювання, то й такий випадок є страховим. Також до страхового випадку належить смерть потерпілого від нещасного випадку або внаслідок про­фесійного захворювання.

Кожен зі страхових випадків — чи то нещасний випадок, чи професійне захво­рювання, чи смерть потерпілого від нещасного випадку або профзахворювання, має свої особливості як при розслідуванні, так і при призначенні страхових виплат.

Нещасний випадок — це обмежена у часі подія чи раптовий вплив на пра­цівника небезпечного виробничого фактора або середовища, що сталися в про­цесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких завдано шкоду здоров'ю або настала смерть. При цьому КМУ затверджує перелік обставин, за яких настає страховий випадок. В окремих випадках за наявності підстав Фонд може визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених у переліку.

Слід врахувати, що кожен, навіть незначний, нещасний випадок підлягає розслі­дуванню. Для того щоб зробити це правильно, слід уважно вивчити Положення про по­рядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджене Постановою КМУ від 21.08.2001 р. № 1094.

Порядок розслідування нещасного випадку залежить від таких факторів: при­звів він до летального наслідку чи ні; був він груповим (трапився з двома чи більше особами) чи стався з однією фізичною особою.

Розглянемо нещасний випадок, що не призвів до смерті постраждалого і не був груповим. У цьому разі на підприємстві вживають таких заходів.

По-перше, працівник, який виявив нещасний випадок, або його свідок, а та­кож, за незначної травми, — сам постраждалий, повинні терміново повідомити

545

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

безпосереднього керівника робіт, який, у свою чергу, зобов'язаний організувати медичну допомогу потерпілому і через керівництво підприємства обов'язково по­інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду про те, що сталося.

Лікувально-профілактична установа про кожне звернення потерпілого з по­силанням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства зо­бов'язана протягом доби повідомити засобами зв'язку або надіслати екстрене по­відомлення:

• підприємству, де працює потерпілий;

• відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

• відповідній установі санітарно-епідеміологічної служби — у разі виявлення гострого профзахворювання (отруєння).

Якщо безпосередній керівник потерпілого або роботодавець не були своєчасно сповіщені або втрата працездатності настала не відразу, незалежно від терміну, коли відбувся нещасний випадок, його розслідують після отримання заяви потерпілого або особи, яка представляє його інтереси.

По-друге, роботодавець зобов'язаний зберегти до прибуття комісії з розслі­дування нещасного випадку обстановку на робочому місці і обладнання у такому стані, у якому вони були на момент події (якщо такий стан не загрожує життю і здоров'ю інших працівників), а також вжити заходів, аби не допустити подібного у ситуації, що склалася.

По-третє, роботодавець організує розслідування нещасного випадку комісією. Очолити комісію повинен начальник (спеціаліст) служби охорони праці підпри­ємства, а її членами можуть бути начальник структурного підрозділу або голо­вний спеціаліст, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо постраж-далий не є членом профспілки. Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де відбувся нещасний випадок, до складу комісії з розсліду­вання не включається.

При нещасному випадку з вірогідністю настання інвалідності потерпілого до І складу комісії включається також представник виконавчої дирекції Фонду. По­терпілий або його довірена особа також можуть брати участь у розслідуванні не- щасного випадку.

Комісія протягом трьох днів зобов'язана:

• обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і причетних до нього осіб, І а також, якщо можливо, одержати пояснення від постраждалого;

• розглянути й оцінити відповідність умов праці вимогам нормативних актів про охорону праці;

• встановити обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визна-чити осіб, які припустилися порушення нормативних актів з охорони праці, а також розробити заходи із запобігання в подальшому подібних випадків;

546

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

• скласти у двох примірниках акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5;

• скласти акт за формою Н-1 або за формою НТ у шести примірниках і передати його на затвердження власнику підприємства або уповноваженій ним особі (керівнику);

• у разі виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь) скласти також карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Акт за формою Н-1 або НТ затверджується власником протягом доби по за­кінченні розслідування, а якщо нещасний випадок стався за межами території під­приємства — після одержання необхідних матеріалів.

Зазначені примірники протягом трьох діб необхідно надіслати:

• потерпілому або особі, яка представляє його інтереси, разом із актом розсліду­вання нещасного випадку (ф. Н-5);

• керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, де стався нещасний випа­док, для вжиття заходів щодо запобігання подібних випадків у майбутньому;

• відповідному органу виконавчої дирекції Фонду разом із копією акта розсліду­вання нещасного випадку (ф. Н-5);

• державному інспектору охорони праці;

• профспілковій організації, членом якої є постраждалий;

• керівникові (спеціалісту) служби охорони праці підприємства. Цей примірник акта надсилають разом з іншими матеріалами розслідування. По-четверте, постраждалий працівник мусить пройти обстеження в медико-

соціальній експертній комісії (МСЕК).

По-п'яте, нещасний випадок на підприємстві слід зареєструвати в Журналі реєстрації потерпілих від нещасних випадків.

По-шосте, роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, по закінченні періоду непрацездатності або, в разі смерті потерпілого, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2.

Контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків, їхнім документальним оформленням і обліком, виконанням заходів щодо їх попе­редження покладається на органи державного управління, органи Держнаглядохо-ронпраці, Фонду відповідно до їхньої компетенції.

Акти розслідувань нещасних випадків (перші примірники) зберігаються на підприємстві протягом 45 років. У разі ліквідації підприємства акти підлягають передачі його правонаступнику, а за його відсутності або банкрутства — до держав­ного архіву.

У разі відмови роботодавця скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок або незгоди роботодавця, потерпілого або особи, що представляє його інтереси, зі змістом акта розслідування нещасного випадку (ф. Н-5), зі змістом акта ф. Н-1 питання розглядається в порядку, передбаченому законодавством для розгляду трудових спорів.

547

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Також за незгоди з ухваленим рішенням при розслідуванні нещасного випадку потерпілий або особа, яка його представляє, може звернутися до посадової особи Держнаглядохоронпраці й оскаржити дії роботодавця. У такому разі інспектор Держнаглядохоронпраці спільно з представниками Фонду і профспілкової орга­нізації проводять розслідування нещасного випадку і видають обов'язковий для виконання роботодавцем припис, у якому вказують на необхідність визнання ви­робничого характеру нещасного випадку, узяття його на облік зі складанням або переглядом акта за ф. Н-1.

Якщо роботодавець не згоден із приписом, то це питання вирішується вище­стоящим підрозділом Держнаглядохоронпраці або оскаржується в установленому законодавством порядку. На час вирішення питання дія розпорядження зупиняється.

Для призначення страхових виплат при нещасному випадку на виробництві працівникові необхідно пройти обстеження у МСЕК. Саме медико-соціальна екс­пертна комісія має право встановити ступінь втрати працездатності потерпілим для призначення страхових виплат.

По закінченні обстеження МСЕК робить висновок, який направляється до Фонду (верхня його частина, а корінець залишається у постраждалого). Також по-страждалий має надати такі документи:

• акт розслідування нещасного випадку (ф. Н-1);

• заяву постраждалого за встановленою формою;

• довідку про заробітну плату (видається бухгалтерією підприємства);

• копію трудової книжки, завірену роботодавцем або нотаріусом.

Рішення про виплати оформляють постановою виконавчої дирекції Фонду, до якої додаються копії необхідних документів.

Проте відразу всі документи про нещасний випадок не можуть бути надані до Фонду, і спочатку працівник іде на лікарняний. При цьому працівник має право на оплату лікарняного листка за рахунок коштів Фонду. Передбачено, що оплачують його в розмірі 100 % від середнього заробітку (оподатковуваного доходу), а перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачує власник або уповноважений ним орган за рахунок коштів підприємства.

У разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний: 1. Виплатити одноразову допомогу. Провадять таку виплату у разі стійкої втрати постраждалим професійної працездатності, встановленої МСЕК. її розмір ви­значають із розрахунку середньомісячного заробітку за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотириразового розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фон­ду. Тобто потерпілому виплачують стільки середніх заробітних плат, скільки відсотків втрати працездатності йому встановлено. Розглянемо це на прикладі. Приклад 1. Громадянина Іванова А.П. травмовано на виробництві. МСЕК встановлено, що у гр. Іванова стійка втрата працездатності складає 10 %. Се­редньомісячний заробіток цього працівника — 300 грн.

548

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

У такому разі Фонд зобов'язаний виплатити 3000 грн. (300 грн. х 10). Оскіль­ки 3000 грн. значно менше 10 640 грн. (2660 грн. х 4), страхова виплата не під­лягає зменшенню до зазначеного розміру.

2. Виплачувати щомісячну грошову компенсацію відповідної частини втрачено­ го заробітку потерпілого у разі часткової або повної втрати працездатності. При розрахунку щомісячних виплат, як і при розрахунку одноразової допо­ моги, беруть до уваги відсоток втрати працездатності і середньомісячний за­ робіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Але сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Причому, коли призначені і пенсія з інвалідності, і щомісячна страхова виплата у зв'язку з одним і тим самим страховим випадком, їх підсумовують і стежать за тим, щоб зазначена сума не перевищувала середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Розглянемо на підставі даних із прикладу 1, як визна­ чають розмір щомісячної страхової виплати.

Приклад 2. Розрахунок щомісячної страхової виплати ведуть таким чином: середньомісячний заробіток помножують на відсоток стійкої втрати праце­здатності і ділять на 100 %. Отже, гр. Іванову призначено щомісячну страхову виплату в розмірі ЗО грн. (300 грн. х 10 % : 100 %).

3. Виплачувати пенсію з інвалідності.

4. Виплачувати допомогу дитині у разі заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності. Також Фонд надає щомісячну допомогу такій дитині до 16 років або до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років. Після досягнення зазначеними особами 16 років Фонд зобов'язаний проводити їм виплати у розмірі середньомісячного заробітку, що склався на території облас­ті (міста), в якій вони проживають, але не менше середньомісячного заробітку в країні на день виплати.

5. Сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої не­відкладної допомоги потерпілому при настанні нещасного випадку, швидкої допомоги у разі необхідності його госпіталізації, ранньої діагностики профе­сійного захворювання.

6. Організовувати цілеспрямоване й ефективне лікування постраждалого у влас­них спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого.

7. Вжити всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення й відновлення працездатності потерпілого.

Сюди можна віднести, наприклад, надання потерпілим, які стали інвалідами, безоплатно путівок на санаторно-курортне лікування і компенсацію їх вар-

549

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

тості у розмірі, встановленому Фондом, якщо потерпілий самостійно придбав таку путівку. Надають путівки за висновком МСЕК не рідше одного разу на три роки, а інвалідам І групи — щорічно.

Постраждалому, який став інвалідом, компенсують також витрати на проїзд до місця лікування і назад. Особі, яка супроводжує постраждалого, Фонд компен­сує витрати на проїзд і проживання відповідно до законодавства про службові відрядження.

Постраждалому, який став інвалідом і використав щорічну відпустку до одер­жання путівки в санаторно-курортний заклад, роботодавець надає додаткову відпустку для лікування (включаючи час проїзду) зі збереженням на цей час середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я, або заро­бітку, що склався перед відпусткою (за вибором постраждалого).

8. Відповідно до висновку ЛКК або МСЕК проводити навчання і перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або, на договірній основі, — в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або за­вдання моральної шкоди постраждалий не може виконувати попередню роботу.

9. Працевлаштовувати осіб зі зниженою працездатністю.

10. У разі необхідності надавати інвалідам разову грошову допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок або, за рішенням вико­навчої дирекції Фонду та його регіональних управлінь, — за рахунок Фонду.

11. Сплачувати за потерпілого внески на медичне і пенсійне страхування. І це ще не всі страхові послуги. Законом передбачено, що з 1 січня 2003 р. Фок

зобов'язаний:

1) забезпечити потерпілому разом з відповідними службами охорони здоров'я за приписом лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організовано медичної допомоги, яка повинна включати:

• обслуговування вузькопрофільними лікарями і лікарями загальної практики

• догляд медичних сестер вдома, в лікарні або в іншому лікувально-профілак­тичному закладі;

• акушерський та інший догляд вдома або в лікарні під час вагітності та полог

• утримання у лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому ліку­вально-профілактичному закладі;

• забезпечення необхідними медичними засобами, протезами, ортопедични-ми, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальни­ми засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з використанням дорогоцінних матеріалів);

2) забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим, до­ помогу у веденні домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні і витрати), сприяти наданню постраждалому, який проживає у гуртожитку, ізо- льованого житла.

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Доставку і переказ сум, що виплачують потерпілим, Фонд проводить за раху­нок власних коштів.

До професійних відносять захворювання, що виникли внаслідок професійної діяльності застрахованої особи і зумовлені виключно або переважно впливом шкід­ливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

При професійному захворюванні порядок розслідування причин його виник­нення дещо відрізняється від порядку розслідування нещасного випадку.

Слід зауважити, що перелік професійних захворювань був затверджений постановою КМУ «Про затвердження переліку професійних захворювань» від 8.11.2000 р. № 1662, тому при повторному виявленні аналогічного захворювання в іншого працівника на тому самому робочому місці захворювання цього працівни­ка відносять до професійного.

Якщо ж хронічне профзахворювання або отруєння виявлені вперше, то спо­чатку хворий обстежується в медичній установі за місцем проживання. Якщо існу­ють підозри щодо профзахворювання, то лікувально-профілактична установа на­правляє його на консультацію до спеціаліста з профпатології міста. Цей спеціаліст може направити працівника до науково-дослідного інституту або установи охорони здоров'я України, що мають право на встановлення зв'язку захворювань з умовами праці, тобто визнання профзахворювання.

При виникненні спорів для остаточного вирішення питання про наявність профзахворювання хворого направляють в Інститут медицини праці Академії ме­дичних наук (м. Київ). У разі незгоди з рішенням цієї установи хворий або робото­давець можуть оскаржити його в судовому порядку.

Для того щоб хворого прийняла комісія зазначених лікувальних закладів, він зобов'язаний мати при собі:

• копію трудової книжки для визначення стажу роботи в умовах впливу вироб­ничих факторів;

• виписку з амбулаторної карти (ф. 025/у) або історії хвороби, що відображають початок і динаміку розвитку хвороби;

• медичний висновок обласного спеціаліста з профпатології;

• санітарно-гігієнічну характеристику умов праці (складається працівниками санепідемстанції);

• у разі необхідності — акт за ф. Н-1 про нещасний випадок на виробництві, ви­сновок фтизіатра, нарколога та ін.

Комісія згаданих лікувальних установ дає висновок про наявність або відсут­ність профзахворювання. Цей висновок не видається хворому на руки, а надсилаєть­ся обласному спеціалісту з профпатології за місцем роботи або проживання хворого.

Якщо все ж встановлено остаточний діагноз профзахворювання, то підприєм­ству, відповідному закладу санепідемстанції, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство, відповідному робочому органу виконавчої дирекції

551

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Фонду протягом 3 днів надсилається повідомлення за встановленою формою П-3. Після одержання цього повідомлення, але не пізніше 10 днів від моменту одер­жання, власник зобов'язаний організувати розслідування профзахворювання. Для цього на підприємстві створюють комісію з розслідування профзахворювання, яку очолює співробітник санепідемстанції. У її складі працюють представники: ліку­вально-профілактичної установи, підприємства, профспілкової організації (якщо хворий є членом такої організації) або трудового колективу з питань охорони праці (якщо хворий не є членом профспілки), відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду, а також можуть залучатися представники інших органів. Комісія дає висновок про санітарно-гігієнічну характеристику умов праці на підприємстві та їх зв'язок із профзахворюванням.

Комісія з розслідування зобов'язана:

• скласти програму розслідування причин профзахворювання;

• розподілити функції між членами комісії;

• розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;

• провести розслідування обставин і причин профзахворювання;

• скласти в шести примірниках акт розслідування за встановленою формою П-4, в якому намітити заходи щодо запобігання розвитку профзахворювання, за­безпечення нормалізації умов праці, а також визначити осіб, які не дотримали норм (правил, гігієнічних регламентів).

Акт розслідування причин профзахворювань складається протягом трьох днів після закінчення розслідування і надсилається роботодавцем: хворому, ліку­вально-профілактичній установі, що обслуговує підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду, профспілковій організації, членом якої є хворий, та відповідний установі СЕС.

Перший примірник акта ф. П-4 залишається на підприємстві і повинен збе-рігатися протягом 45 років. У разі ліквідації підприємства акт підлягає передач правонаступнику, а за його відсутності або банкрутства — до державного архіву.

На підприємстві професійне захворювання має бути зареєстроване у Журнал' обліку професійних захворювань (отруєнь) затвердженої форми на підставі повідо-млення П-3 і акта П-4.

При цьому СЕС за даними акта П-4 заповнює Карту обліку профзахворю-вань ф. П-5.

На підставі Акта розслідування професійного захворювання, Карти обліку професійних захворювань та висновку медичної установи (у Києві, наприклад, це може бути Інститут медицини праці АМН України) МСЕК встановлює відсоток стійкої втрати працездатності. У свою чергу, вже спираючись на висновок МСЕК, Фонд призначає одноразові й щомісячні страхові виплати. Так само як і при не- щасному випадку, МСЕК може визначити інші послуги, які зобов'язаний оплатити Фонд для відновлення здоров'я потерпілого.

552

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Страхові виплати і послуги, що надаються Фондом при професійному захворю­ванні, аналогічні тим, які Фонд здійснює при нещасних випадках на виробництві.

У разі, коли працівник загинув від нещасного випадку на виробництві або від професійного захворювання, Фонд несе витрати на поховання, а також виплачує од­норазову допомогу і пенсію у зв'язку з втратою годувальника (щомісячну допомогу).

Витрати на поховання працівника здійснюють у разі його смерті від поранен­ня; травми, у т. ч. одержаної внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою осо­бою; вбивства; гострого професійного захворювання; гострого професійного отру­єння та інших отруєнь; теплового удару; опіків; обморожень; утоплення; ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням; ушкодження внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події); контакту з тваринами, комахами та іншими представни­ками фауни і флори; фізичних або нервово-психічних перевантажень; дорожньо-транспортних пригод; падіння постраждалого; падіння, обрушення, обвалу пред­метів, матеріалів, породи, ґрунту тощо; дії шкідливих і токсичних речовин; рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин, механізмів тощо, під час:

• виконання трудових обов'язків (у т. ч. у відрядженні);

• перебування на робочому місці або в іншому місці роботи протягом робочого часу від моменту приходу працівника на підприємство до його виходу з під­приємства або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні і святкові дні, якщо буде встановлено факт впливу на працівника не­безпечних або шкідливих виробничих факторів;

• проїзду на роботу або з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі сторонньої організації, яка надала його згідно з догово­ром (заявкою), за наявності розпорядження роботодавця;

• використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з до­зволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;

• ліквідації аварії, пожежі і наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

• пересування працівника до об'єкта або між об'єктами, що обслуговуються під­приємством, за затвердженими маршрутами або до будь-якого іншого об'єкта за дорученням роботодавця;

• пересування до місця відрядження і у зворотному напрямку згідно із завдан­ням на відрядження тощо.

Витрати на поховання не проводяться Фондом, якщо смерть працівника настала:

• під час пересування на роботу або з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не викорис­товувався в його інтересах;

• за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

553

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

• під час використання ним в особистих цілях транспортних засобів підприєм­ства без дозволу роботодавця, а також обладнання, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього обладнання, механіз­мів, інструментів;

• внаслідок отруєння алкоголем, наркотиками або іншими отруйними речови­нами, а також їх впливу (асфіксія, інсульт, зупинення серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у ви­робничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і тран­спортування, або якщо постраждалий, який перебував у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, був усунений від роботи згідно зі встановленим на підприємстві порядком;

• під час скоєння ним злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтвер­джені у встановленому порядку;

• у разі природної смерті або самогубства, що сталися на підприємстві. Перелік осіб, які мають право на одержання щомісячних страхових виплат,

встановлено ст. 33 Закону про страхування від нещасного випадку. Зазначене право мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом десятимісячного терміну після його смерті. До непрацездатних осіб віднесені:

• діти, які не досягли 16 років;

• діти від 16 до 18 років, які не працюють, або старші цього віку, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не в змозі заробляти;

• діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажерами) денної форми навчання — до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ними 23 років;

жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

• інваліди — члени сім'ї постраждалого на період інвалідності;

• неповнолітні діти, на утриманні яких померлий сплачував або зобов'язаний був виплачувати аліменти;

• непрацездатні особи, які не були на утриманні померлого, але мають на це право. : Якщо дружина (чоловік), один із батьків померлого або інший член сім'ї не

працює і доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річ-ного віку, то зазначені особи також мають право на одержання страхових виплат.

Одноразову допомогу Фонд виплачує сім'ї постраждалого.

При цьому роботодавець відповідає за організацію поховання працівника, І який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування одержаних на виробництві травми або профзахворювання. Згодом Фонд відшкодовує зазнані підприємством витрати в розмірах, затверджених Правлінням Фонду для обласних управлінь його виконавчих дирекцій.

554

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

При груповому нещасному випадку з летальним наслідком, випадку смерті працівника при виконанні трудових обов'язків роботодавець повинен терміново передати засобами зв'язку (факсом, телефонограмою тощо) повідомлення за вста­новленою формою:

• територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

• органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

• робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

• органу, до сфери управління якого належить підприємство (за його відсут­ності — місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевого само­врядування);

• установі санепідемслужби (у разі виявлення гострих професійних захворю­вань);

• профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

• вищестоящому профспілковому органу;

• органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (службам Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій і справ за­хисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи);

• іншим органам (у разі потреби).

Нещасний випадок з летальним наслідком повинен бути розслідуваний у по­рядку, визначеному для розслідування такого нещасного випадку. Організувати таке розслідування зобов'язаний роботодавець. Спеціальне розслідування провадиться комісією, яка призначається наказом керівника територіального органу Держна­глядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких до неї входять. Очолює комісію представник органів Держнаглядохоронпраці. Крім того, до комі­сії обов'язково повинні входити страховий експерт і представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а якщо він відсутній — представники ор­гану місцевого самоврядування. Інші члени комісії — такі ж, як і при розслідуванні нещасного випадку або професійного захворювання без летального наслідку.

Комісія розслідує нещасний випадок протягом 10 днів (якщо це необхідно, термін розслідування може бути продовжений органом, який призначив розслі­дування). Після його закінчення складають Акт розслідування нещасного випадку (аварії), який відбувся (відбулась), за ф. Н-5 і реєструють його в журналі реєстрації потерпілих від нещасних випадків. Разом із цим результати розслідування оформ­ляються матеріалами. Серед них:

• акт за формою Н-1 у двох примірниках на кожного потерпілого (Картка про­фесійного захворювання П-5 — якщо нещасний випадок пов'язаний із гострим профзахворюванням). Слід підкреслити, що роботодавець зобов'язаний під­писати зазначені документи протягом доби від дня їх одержання;

• медичний висновок про причини смерті і наявність в організмі потерпілого алкоголю або наркотиків (у разі потреби);

555

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

• протокол огляду місця, де відбувся нещасний випадок;

• ескіз місця нещасного випадку, необхідні плани, схеми, фотознімки місця не­щасного випадку, зіпсованого об'єкта, устаткування тощо;

• протоколи опитування і пояснювальні записки потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку;

• копії документів про проходження потерпілим навчання й інструктажів з охо­рони праці та ін.

Після закінчення розслідування й підписання акта розслідування нещасного випадку роботодавець не пізніше ніж через п'ять днів зобов'язаний розглянути ма­теріали розслідування і видати наказ про здійснення запропонованих заходів для попередження подібних випадків, а також притягти до відповідальності робітників, що припустилися порушення законодавства про охорону праці. Про проведену роботу за запропонованими заходами роботодавець повинен у письмовій формі повідомити органи, що брали участь у розслідуванні, у терміни, зазначені в акті спеціального розслідування.

Також у п'ятиденний термін після закінчення розслідування роботодавець за рахунок коштів підприємства розсилає копії матеріалів спеціального розслідуван­ня органам, що брали участь у розслідуванні, у т. ч. прокуратурі, органу Держнагляд-охоронпраці, виконавчій дирекції Фонду, членам сім'ї потерпілого та ін.

Членам сім'ї потерпілого (або самим потерпілим — при груповому нещасному випадку без летального наслідку), довіреним особам акт за ф. Н-1 надсилається разом із копією акта спеціального розслідування нещасного випадку.

На підприємстві зберігають усі перші примірники матеріалів розслідування протягом 45 років.

Після закінчення розслідування всі матеріали (документи) передають до Фон­ду для призначення страхових виплат особам, які мають на це право. При цьому на вимогу посадових осіб Фонду повинні бути обов'язково надані такі документи:

• заяви осіб, які мають право на страхові виплати у зв'язку зі смертю годуваль­ника (колективна або індивідуальні), на ім'я начальника виконавчої дирекції Фонду;

• Акт розслідування нещасного випадку (ф. Н-1) або Акт розслідування профе­сійного захворювання (ф. П-4);

• копія свідоцтва про смерть постраждалого з органу реєстрації актів громадян­ського стану;

• копія довідки про ідентифікаційний номер постраждалого у Державній подат­ковій адміністрації;

• висновок МСЕК про причинний зв'язок смерті годувальника з наслідками одержаної травми або профзахворювання;

• нотаріально завірена копія свідоцтва про народження дитини (у разі, якщо дитина народилася після смерті постраждалого);

556

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

• копія трудової книжки постраждалого, завірена страхувальником або нотаріусом;

• довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності — довідки ви­конавчого органу ради або інші документи про склад сім'ї померлого, у т. ч. про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду;

• довідка житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності — виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім'ї померлого, який не працює і до­глядає дітей, братів, сестер або онуків померлого, які не досягли 8-річного віку;

• довідка навчального закладу про те, що член сім'ї постраждалого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається на денній формі навчання;

• довідка навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї постраж­далого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цьо­го закладу;

• довідка МСЕК про встановлення інвалідності утриманців або її нотаріально завірена копія.

Факт перебування на утриманні постраждалого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх поновлення встановлюється у судовому порядку.

Якщо застрахований або члени його сім'ї за станом здоров'я або з інших при­чин не можуть самі одержати наведені документи, їх одержує і надає страховий експерт Фонду.

Після того як усі документи надано, Фонд протягом одного місяця від дня смер­ті застрахованої особи мусить виплатити одноразову допомогу особам, які мають на це право. На сьогодні встановлено, що її розмір не може бути меншим від п'ятирічної заробітної плати і додатково по річному заробітку на кожного утриманця. При цьому навіть якщо встановлено провину потерпілого, то її не беруть до уваги і зменшення страхової виплати (як і за ситуації, коли випадок не був летальним) не проводять.

Також необхідно враховувати, що страхові виплати особам, які мають на це право, визначають, виходячи із середньомісячного заробітку постраждалого, за ви­рахуванням частини, що припадала на постраждалого і працездатних осіб, які пере­бували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.

Фонд зобов'язаний відшкодувати витрати на поховання постраждалого від не­щасного випадку або профзахворювання. Повинні бути відшкодовані витрати на: поховання; придбання одягу, взуття та інших предметів для похорону; організацію поминального обіду; релігійні обряди; виготовлення та встановлення пам'ятників і огорож тощо. Граничні (максимальні) розміри виплат на поховання потерпілого від нещасного випадку на виробництві встановлені Постановою Правління Фонду «Про витрати на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на ви­робництві або професійного захворювання» від 15.08.2001 р. № 22.

Особливості обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату

557

бухгалтерський облік в агроформуваннях

працездатності, визначає Положення про обчислення середньої заробітної плати, за­тверджене постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних ви­падків на виробництві та професійних захворювань України від 1.11.2001 р. № 43. Право на отримання страхових виплат та соціальних послуг настає:

• для потерпілого — від дня встановлення медико-соціальною експертною комі­сією стійкої втрати професійної працездатності або визначення необхідності у витратах на медико-соціальну допомогу;

• для утриманців — від дня смерті годувальника, але не раніше дня виникнення права на страхові виплати.

Середньомісячна заробітна плата для обчислення страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком на підприємстві застрахованій особі розраховується шляхом множення суми середньоденної (середньогодинної) заробітної плати, розрахованої відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266, на середньомісячну кількість робочих днів (годин) на рік у залежності від тривалості робочого тижня на підприємстві, а саме:

при шестиденному робочому тижні — на 25,2 дня;

при п'ятиденному — на 20,9 дня;

при 40-годинному робочому тижні — на 166,8 год.;

при 38,5-годинному — на 161,0 год.;

при 36-годинному — на 150,6 год. тощо.

Якщо, у разі смерті потерпілого, право на страхові виплати мають непраце- здатні особи, які не перебували на його утриманні, середньомісячна заробітна плата (доход) на всіх цих осіб визначається як 25 % від середньомісячної заробітної плати (доходу) годувальника, якщо інший розмір не встановлено в судовому порядку.

Якщо на дату звернення за страховою виплатою особа, яка має у зв'язку з І ушкодженням здоров'я право на отримання страхових виплат, вже не працює на І виробництві, з яким пов'язана втрата працездатності, середня заробітна плата об­числюється, виходячи із середньої заробітної плати відповідного працівника за І тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (цеху, на дільниці), і де працювала зазначена особа до моменту ушкодження здоров'я.

Бухгалтер повинен виписати працівнику для подання до Фонду і призначення страхової виплати у зв'язку з нещасним випадком Довідку про середню заробітну І плату (доход). Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, страхові випла- ти призначаються з урахуванням нарахованої заробітної плати за іншим місцем ; роботи на підставі довідки про середню заробітну плату. Тобто при розрахунку І середньомісячної заробітної плати у Фонді враховуватимуть зарплату за основним місцем і за сумісництвом.

Облік розрахунків з Фондом соціального страхування від нещасних випадків І підприємства ведуть на субрахунку 656 «За страхуванням від нещасного випадку» І рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням».

558

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Страхувальником здійснюються витрати на виплату допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, а також витрати на поховання у разі смерті потерпілого. При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповно­важеним ним органом за рахунок коштів підприємства.

Страхувальники відносять страхові внески на валові витрати. Нарахування страхових внесків до Фонду страхувальниками відображаються за дебетом ра­хунка 82 «Відрахування на соціальні заходи» субрахунка 825 «Відрахування на страхування від нещасних випадків» та за кредитом рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням» субрахунка 656 «За страхуванням від нещасних випадків». Для страхувальників, які використовують для обліку рахунки тільки класу 9 «Витрати діяльності», нарахування страхових внесків відображається за дебетом рахунків 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та за кредитом рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням» субрахунка 656 «За страхуванням від нещасних випадків».

При перерахуванні коштів до Фонду дебетується рахунок 65 «Розрахунки за стра­хуванням» субрахунок 656 «За страхуванням від нещасних випадків» та кредитується відповідний рахунок класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи» (див. табл. 9.22).

Платники внеску зобов'язані звітувати перед Фондом за формою, що назива­ється «Розрахункова відомість про нарахування й перерахування страхових внес­ків і витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України». Розрахункову відомість складають і подають: юридичні особи щоквартально у двох примірниках, один із яких подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації страхувальника у такі терміни: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним, а другий зберігається на підприємстві з позначкою Фонду.

Крім того, роботодавець на підставі актів за ф. Н-1 та ф. НТ складає державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, і подає її до органів державної статистики.

Облік інших видів страхування. До обов'язкових видів страхування в Україні належить страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відпо­відальності власників наземних транспортних засобів» від 1.07.2004 p. № 1961-IV, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потер­пілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів стра­хувальників. Цей Закон набирає чинності з 1.01.2005 р. Кожен водій повинен мати при собі разом із посвідченням водія та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ще й поліс про укладання договору страхування цивільно-правової відповідальності.

559

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Таблиця 9.22

Облік розрахунків з Фондом соціального страхування від нещасних випадків

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
	дебет	кредит
1. Нараховано суму внеску до Фонду на заробітну плату працівників: • зайнятих виробництвом продукції; • зайнятих організацією виробництва, а також апарату управління цехами, дільницями та ін.; • адміністративно-управлінського персоналу; • відділу збуту; • житлово-комунальних і обслуговуючих господарств	23 91 92 93 949	656 656 656 656 656
2. Сплачено внески до Фонду	656	311
3. При нещасному випадку: 3.1. Нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності у зв'язку з травмою на робочому місці: • за рахунок підприємства (за перші п'ять днів непрацездатності); • за рахунок Фонду страхування на випадок тимчасової втрати працездатності	23,91,92, 93, 949 656	661 661
4. При нещасному випадку з летальним наслідком: 4.1. Оплачено рахунки з організації поховання померлого при нещасному випадку працівника (придбано місце на кладовищі, одяг і взуття для поховання, оплачено поминальний обід і ритуальні послуги тощо) 4.2. Зараховано у сплату страхових внесків кошти, витрачені на поховання (у розмірах, затверджених Фондом) 4.3. Віднесено на інші надзвичайні витрати витрати підприємства на поховання, не прийняті до заліку Фондом	631 656 993	311 631 631

Право вибору страховика для укладання договору обов'язкового страхування залишається за страхувальником. Існують такі договори обов'язкового страхуван­ня цивільно-правової відповідальності:

• внутрішні договори, які діють на території України;

• договори міжнародного страхування, які діють на території країн, що вказані в таких договорах. Прикладом таких договорів є договори міжнародного страху­вання, які діють на території країн — членів міжнародної системи автомобіль­ного страхування «Зелена карта» (Green card).

Розміри індивідуальних страхових платежів встановлюються страховими ком­паніями самостійно, шляхом множення цифри базового платежу на відповідні кори­гуючі коефіцієнти. Цифри базового платежу і коригуючі коефіцієнти розраховуються

560

ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Таблиця 9.23

Облік страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

№ з/п	Зміст господарськоїоперації	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		дебет	кредит
	1. Сплачено за піврічну страховку автомобіля	65	311	93
	2. Віднесено на витрати майбутніх періодів вартість страховки	39	65	93
	3. Щомісяця списано на витрати 1/6 суми страхових платежів	23,91, 92	39	15,50

Моторним (транспортним) страховим бюро України (МТСБУ) актуарним методом на основі статистичних даних та рівня збитковості даного виду страхування в цілому по галузі за останній розрахунковий період, який складає не менше одного року. Крім того, для заохочення безаварійної експлуатації транспортних засобів страховики зможуть використовувати бонус-малус - коефіцієнт страхових тарифів, який зале­жить від наявності чи відсутності страхових випадків з вини осіб, відповідальність яких застрахована.

Від обов'язкового страхування цивільної відповідальності на території України звільняються учасники бойових дій, інваліди І групи, які самостійно керують тран­спортними засобами. Відшкодування збитків за них проводитиме МТСБУ. Пільги за страховими платежами встановлені для водіїв-пенсіонерів та інвалідів II групи за умови страхування не більше одного транспортного засобу з робочим об'ємом двигуна до 1600 см³ (включно). Для даної категорії осіб розміри страхових платежів складають 50 % від базового платежу з урахуванням коригуючих коефіцієнтів.

Страхування відповідальності власників транспортних засобів відображаєть­ся в обліку такими бухгалтерськими проведеннями (табл. 9.23).

Одержання компенсації за заподіяну шкоду при дорожньо-транспортних при­годах залежить від правильного оформлення документів. Працівник міліції складає протокол про адміністративне правопорушення Правил дорожнього руху і вручає порушнику відривну пам'ятку. При пошкодженні транспортних засобів, вантажів, іншого майна до адміністративного протоколу додають:

1. протокол огляду місця ДТП;

2. схему пригоди;

3. пояснення учасників пригоди і свідків, інші матеріали, необхідні для правиль­ного вирішення справи.

На місці оформлення документів про правопорушення водіям видають до­відки про пошкодження транспортних засобів, а за необхідності за письмовими за­питами підприємств Державтоінспекція за місцем розгляду матеріалів надає відо­мості про винних водіїв.

561

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Водій зобов'язаний поінформувати іншого учасника аварії про своє місце про­живання, назву та місцезнаходження страхової компанії, з якою він уклав договір. Власник страхового полісу повинен повідомити про аварію страхову компанію не пізніше трьох робочих днів.

Якщо у винуватця ДТП є страховий поліс цивільної відповідальності, він зо­бов'язаний повідомити постраждалій стороні назву, адресу і телефон компанії, що його застрахувала, і звернутися туди із заявою, довідками органів внутрішніх справ про обставини вчинення ДТП, медичних закладів про термін тимчасової непраце­здатності тощо.

Страхове відшкодування постраждалій особі (організації) страховик зо­бов'язаний виплатити протягом 15 робочих днів від дня одержання цих документів, Якщо ж винуватець ДТП не був застрахований, він покриватиме шкоду в порядку, обумовленому з постраждалою особою, або за рішенням суду.

Відображення в бухгалтерському обліку подій, пов'язаних із ДТП, не залежить від того, хто покриває шкоду, — страхова компанія чи винна особа.

Відразу ж після аварії суму шкоди, заподіяної автомобілю підприємства, від-носять у дебет позабалансового рахунка 072. Коли ж винну особу встановлено І остаточно, роблять запис за кредитом рахунка 072, а на суму шкоди збільшується І доход: дебет 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків», кредит 751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій». Одержання відшкодування ві-дображають так: дебет 311 «Поточні рахунки у національній валюті», кредит 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».