3.4 Облік резерву сумнівних боргів

Створювати резерв сумнівних боргів дозволено не лише для дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги), а й для будь-якої іншої поточної де­біторської заборгованості, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгова­ності та заборгованості, призначеної для продажу). Прикладом фінансового активу є вексельна заборгованість, а придбаної заборгованості — заборгованість, куплена за договором переведення боргу тощо.

Резерв сумнівних боргів є розрахунковою величиною, і метод розрахунку його сум базується на минулому досвіді. Величина резерву визначається, виходячи з:

1. платоспроможності окремих дебіторів;

1. питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції (то­варів, робіт, послуг) на умовах наступної оплати;

2. на підставі класифікації дебіторської заборгованості.

Чим нижчою є платоспроможність дебітора, тим більша його невпевненість у пога­шенні боргу. Виходячи з результатів вжитих заходів щодо погашення заборгованості

195

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

дебіторами, визначають ступінь надійності кожного з них і встановлюють коефіці­єнт сумнівності погашення. Помноживши ці коефіцієнти на суми заборгованості на кінець звітного періоду, отримують величину резерву сумнівних боргів. Це метод умовного визначення резерву сумнівних боргів, оскільки платоспроможність (фі­нансовий стан) будь-якого дебітора можна визначити лише наближено.

Наприклад, підприємство визначає величину сумнівних боргів на основі пла­тоспроможності окремих дебіторів. На 31.12.2003 р. у складі статті «Векселі одер­жані» відображено вексель, виданий векселедавцем 5.03.2003 p., на суму 10 000 грн. за реалізовані основні засоби. Підприємству стала відома інформація про порушен-, ня судом справи про банкрутство векселедавця. На підставі цієї інформації пога­шення векселя є сумнівним. Величина сумнівних боргів на 31.12.2003 р. за статтею] «Векселі одержані» має бути визнана в сумі 10 000 грн., на таку ж суму створюється резерв із включенням до витрат грудня 2003 р.

Суть другого методу полягає в тому, що за кілька років визначають загальну І суму чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і загальну суму дебіторської заборгованості, визнаної безнадійною. Коефіцієнт сумнівності розра-ховують діленням другої суми на першу.

Наприклад, підприємство визначає величину сумнівних боргів, виходячи з пи-томої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати. За 2003 р. чистий доход від реалізації про­дукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати становить 1 200 000 грн. Залишок резерву сумнівних боргів до складання балансу на 31.12.2003 р. становить 1000 грн.

Аби визначити коефіцієнт сумнівності, підприємство для спостереження об-рало період за попередні три роки (табл. 3.14).

Коефіцієнт сумнівності дебіторської заборгованості становить 0,0055 (18 000:1 : 3 300 000).

Відрахування на створення резерву сумнівних боргів за 2003 р. становить! 6600 грн. (1 200 000 х 0,0055).

ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Разом із залишком резерв сумнівних боргів на 31.12.2003 р. складає 7600 грн. (6600 + 1000).

Якщо величину резерву визначають за методом класифікації дебіторської за­боргованості за продукцію, товари, роботи, послуги, то суми заборгованості групу­ють за термінами непогашення і встановлюють коефіцієнт сумнівності для кожної групи. Можна запропонувати такі групи, в залежності від часу існування тієї чи іншої дебіторської заборгованості: до 3 місяців; від 3 до 6 місяців; від 6 до 12 міся­ців. Взагалі підприємство самостійно визначає групи за термінами непогашення поточної дебіторської заборгованості та періоди спостереження. Коефіцієнт сум­нівності, як правило, зростає зі збільшенням терміну непогашення заборгованості. Величину резерву сумнівних боргів по кожній групі дебіторів визначають як суму добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послу­ги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності цієї групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється самим підприємством, його величина залежить від фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди.

Віднявши отриману величину резерву від первинної суми заборгованості, ви­значають чисту реалізаційну суму дебіторської заборгованості.

На умовному числовому прикладі розглянемо створення резерву сумнівних боргів за методом класифікації дебіторської заборгованості.

Приклад. На кінець звітного періоду у підприємстві значаться дебітори за продукцію, товари, роботи, послуги з різними термінами непогашення заборгова­ності (табл. 3.15).

Аналізуючи структуру поточної заборгованості станом на кінець звітного пе­ріоду і враховуючи фактичні суми безнадійної заборгованості за минулий звітний період, створимо групи дебіторів і визначимо коефіцієнти сумнівності.

Таблиця 3.15

Наявність дебіторської заборгованості

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Відомо, що в попередньому податковому періоді фактична безнадійна дебітор-ська заборгованість склала:

— від 47 000 грн. (суми заборгованості з терміном непогашення до від 3000 грн. (суми заборгованості з терміном непогашення більше:

• 500 грн. — від 35 000 грн. (суми заборгованості з терміном непогашення до І ЗО днів);

• 1500 грн. 60 днів);

• 600 грн. -60 днів).

Виходячи з наведених даних, створимо три групи дебіторів і розрахуємо за ними коефіцієнти сумнівності:

I група - 0,014 (500 :35 000);

II група - 0,032 (1500: 47 000);

III група - 0,2 (600 : 3000).

У поточному звітному періоді згрупуємо дебіторську заборгованість за термі нами непогашення (до ЗО днів, до 60 днів і понад 60 днів) і визначимо суму резерв сумнівних боргів. Для цього складемо суми заборгованості підприємств по кожні групі (табл. 3.16).

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості дорівнює:

45 000-3114 = 41 886 грн.

Згідно з П(С)БО 10 поточна дебіторська заборгованість визнається саме в cj 41 886 грн., яка й підлягає відображенню в рядку 160 Балансу.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів відображається у Звіті про нансові результати у складі інших операційних витрат.

Сума визнаної безнадійної дебіторської заборгованості з продукції, товарів, робіт, послуг списується з балансу підприємства. Одночасно зі списанням і безнадійної дебіторської заборгованості відбувається зменшення величини резерву сумнівних боргів.

Таблиця 3.16

Розрахунок резерву сумнівних боргів

ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Безнадійна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, списується з відображенням втрат у складі інших операцій­них витрат.

Для розкриття інформації про дебіторську заборгованість у примітках до фі­нансової звітності необхідно навести: перелік дебіторів зі вказівкою сум довгостро­кової дебіторської заборгованості; перелік дебіторів зі вказівкою сум дебіторської заборгованості пов'язаних сторін і виділенням внутрішньогрупового сальдо; пере­лік дебіторів зі вказівкою сум дебіторської заборгованості статті Балансу «Інша дебіторська заборгованість».

Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, по­слуги розкривається в розрізі її класифікації за термінами непогашення.

Крім того, у примітках вказується, який метод застосовувався для визначення резерву сумнівних боргів. Також наводиться залишок резерву сумнівних боргів за кожною статтею поточної дебіторської заборгованості, його утворення й викорис­тання у звітному році.

Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення, ведеться на пасивному, регулюючому, контрарному (контрактивно­му) рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів». За кредитом рахунку відображається створення резерву сумнівних боргів, за дебетом — списання сумнівної заборгова­ності або зменшення нарахованих резервів.

При розрахунку суми резерву за методом питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації, яку необхідно нарахувати за звітний період, початкове

Таблиця 3.17

Облік резерву сумнівних боргів

Зміст господарської операції	Кореспондуючий рахунок
За дебетом рахунка 38
1 Списано з балансу дебіторську заборгованість покупців та замовників, визнану безнадійною, за рахунок раніше нарахованого резерву сумнівних боргів	36, 34, 37
Віднесено до складу іншого операційного доходу підприємства суму невикористаного резерву сумнівних боргів	716
За кредитом рахунка 38
Нараховано резерв сумнівних боргів підприємствами, що застосовують рахунки класу 8	84
Віднесено до витрат на збут створений резерв сумнівних боргів по дебіторській заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги	93
Створено резерв сумнівних боргів по поточній дебіторській заборгованості за товари, роботи, послуги	944

199

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

сальдо на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» не впливає на розмір нарахувань. При визначенні ж резерву, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, резерв на кі­нець звітного періоду донараховується з урахуванням вхідного сальдо рахунка 38.

Аналітичний облік на рахунку 38 ведеться в розрізі боржників або за терміна­ми непогашення дебіторської заборгованості.

Основні бухгалтерські проведення з обліку резерву сумнівних боргів подано в табл. 3.17.