- •Т. Г. Маренич
- •7.3 Синтетичний та аналітичний облік
- •1.1 Роль обліку в системі управління та користувачі облікової інформації
- •1.2 Законодавча база ведення бухгалтерського обліку
- •1.3 Види обліку, їх відмінність та взаємозв'язок
- •1.4 Основні принципи бухгалтерського обліку
- •1.5 Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності
- •1.6 Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві
- •1.7 Складові організації бухгалтерського обліку на підприємстві
- •1.7.1 Облікова політика підприємства
- •1.7.2 Організаційні форми ведення бухгалтерського обліну
- •1.7.3 Документація та документооборот
- •1.7.4 Зберігання документів
- •1.7.5 Інвентаризація в системі бухгалтерського обліку
- •1.7.6 План рахунків бухгалтерського обліку
- •Синтетичні рахунки (рахунки першого порядку)
- •1.7.7 Облікові регістри і форми бухгалтерського облік]
- •1.7.8 Облікові оцінки та їх використання
- •1.7.9 Комерційна таємниця та порядок її захисту на підприємстві
- •2.1 Економічний зміст і завдання обліку грошових коштів
- •2.2 Облік касових операцій
- •2.2.1 Основні правила ведення касових операцій
- •2.2.2 Первинний облік касових операцій
- •2.2.3 Синтетичний і аналітичний облік касових операцій
- •2.2.4 Облік касових операцій за журнально-ордерною формою
- •2.3 Облік коштів на рахунках у банках
- •2.3.1 Види рахунків, порядок їх відкриття та закриття
- •2.3.2 Документальне оформлення банківських операцій
- •2.3.3 Синтетичний та аналітичний облік коштів на рахунках в банках
- •2.3.4 Облік операцій на поточних рахунках в іноземній валюті
- •2.3.5 Облік банківських операцій за журнально-ордерною формою
- •2.4 Облік інших коштів
- •3.1 Визначення, оцінка і класифікація дебіторської заборгованості
- •3.2 Облік розрахунків з покупцями і замовниками
- •3.3 Облік розрахунків з різними дебіторами
- •3.3.1 Облік розрахунків за виданими авансами
- •3.3.2 Облік розрахунків з підзвітними особами
- •3.3.3 Облік розрахунків за нарахованими доходами
- •3.3.4 Облік розрахунків за претензіями
- •3.3.5 Облік розрахунків відшкодування завданих збитків
- •3.3.6 Облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок
- •3.3.7 Облік розрахунків з іншими дебіторами
- •3.4 Облік резерву сумнівних боргів
- •3.5 Облік довгострокової дебіторської заборгованості
- •3.6 Облік розрахунків з різними дебіторами за журнально-ордерною формою
- •4.2 Оцінка надходження та вибуття запасів
- •4.3 Облік виробничих запасів
- •4.3.1 Первинний облік виробничих запасів
- •4.3.2 Первинний облік продукції сільськогосподарського виробництва
- •4.3.3 Організація складського господарства та складського обліку
- •4.3.4 Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів
- •4.3.5 Синтетичний та аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва
- •4.3.6 Зберігання та передача зерна в заставу
- •4.4 Облік малоцінних
- •4.4.1 Визначення малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •4.4.2 Первинний облін малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •4.4.3 Синтетичний та аналітичний облік мшп
- •4.5 Облік напівфабрикатів
- •4.6 Облік готової продукції
- •4.7 Облік товарів
- •4.8 Облік запасів
- •5.1 Економічний зміст і завдання обліку твари: на вирощуванні та відгодівлі
- •5.2 Первинний облік тварин на вирощуванні і відгодівлі
- •5.3 Облік тварин на фермах, у бригадах та цехах
- •5.4 Порядок оцінки тварин на вирощуванні та відгодівлі
- •5.5 Синтетичний і аналітичний облік тварин
- •5.6 Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі
- •6.1 Облік основних засобів 6.1.1 Визначення та визнання основних засобів
- •6.1.2 Класифікація основних засобів
- •6.1.3 Оцінка основних засобів
- •6.1.4 Облік надходження та вибуття основних засобів
- •6.1.5 Синтетичний та аналітичний облік
- •6.1.6 Земля як об'єкт обліку
- •6.2 Облік інших необоротних матеріальних активів
- •6.3 Облік нематеріальних активів
- •6.3.1 Визначення та визнання нематеріальних активів
- •6.3.2 Оцінка нематеріальних активів
- •6.3.3 Первинний облік нематеріальних активів
- •6.3.4 Синтетичний та аналітичний облік
- •6.4 Облік капітальних інвестицій
- •6.5 Облік зносу (амортизації) необоротних активів
- •6.5.1 Сутність та об'єкти амортизації
- •6.5.2 Методи амортизації основних засобів
- •6.5.3 Методи амортизації
- •6.5.4 Методи амортизації нематеріальних активів
- •6.5.5 Амортизація основних фондів у податковому обліку
- •6.5.6 Синтетичний та аналітичний облік зносу (амортизації) необоротних активів
- •6.6 Облік ремонту основних засобів
- •6.7 Облік оренди необоротних активів
- •6.7.1 Визначення та класифікація оренди
- •6.7.2 Облік оренди в орендаря
- •6.7.3 Облік оренди в орендодавця
- •6.8 Облік інших необоротних активів
- •6.9 Облік гудвілу при придбанні
- •6.9.1 Сутність та шляхи об'єднання підприємств
- •6.9.2 Облік придбання підприємства
- •6.9.3 Облік злиття підприємств
- •6.10 Облік необоротних активів за журнально-ордерною формою
- •7.2 Синтетичний та аналітичний облік поточних фінансових інвестицій
- •7.3 Синтетичний та аналітичний облік довгострокових фінансових інвестицій
- •7.4 Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу
- •7.5 Облік фінансових інвестицій за журнально-ордерною формою
- •8.1 Визначення, визнання і функції власного капіталу
- •8.2 Порядок формування статутного фонду підприємств різних організаційно-правових форм
- •8.3 Облік статутного капіталу
- •8.4 Облік пайового капіталу
- •8.5 Облік додаткового капіталу
- •8.6 Облік резервного капіталу
- •8.7 Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків)
- •8.8 Облік неоплвченого капіталу
- •8.9 Облік вилученого капіталу
- •8.10 Облік цільового фінансування і цільових надходжень
- •8.11 Облік власного капіталу за журнально-ордерною формою
- •9.1 Визначення, оцінка і класифікація зобов'язань
- •9.2 Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками
- •9.3 Облік кредитів
- •9.3.1 Види кредитів
- •9.3.2 Документальне оформлення отримання кредитів
- •9.3.3 Облік короткострокових позик
- •9.3.4 Кредит за овердрафтом
- •9.3.5 Облік довгострокових позик
- •9.3.6 Облік кредитів банків за журнально-ордерною формою
- •9.4 Облік розрахунків за податками й платежами
- •9.4.1 Види податків та їх характеристика
- •9.4.2 Синтетичний і аналітичний облік розрахунків за податками й платежами
- •9.4.3 Облік розрахунків за податками й платежами
- •9.5 Облік розрахунків за страхуванням
- •9.5.1 Економічний зміст розрахунків за страхуванням
- •9.5.2 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків за страхуванням
- •9.5.3 Облік розрахунків за страхуванням за журнально-ордерною формою
- •9.6 Облік розрахунків з оплати праці
- •9.6.1 Економічний зміст і завдання обліку оплати праці
- •9.6.2 Класифікація працівників сільськогосподарських підприємств
- •9.6.3 Облін особового складу працівників
- •9.6.4 Склад фонду оплати праці
- •9.6.5 Первинний облік праці та її оплати
- •9.6.6 Зведений облік праці та її оплати
- •9.6.7 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці
- •9.6.8 Порядок оплати праці працівників. Види утримань із заробітної плати
- •9.6.9 Облік розрахунків з оплати праці за журнально-ордерною формою
- •9.7 Облік розрахунків з учасниками
- •9.8 Облік розрахунків за іншими операціями
- •9.9 Облік доходів майбутніх періодів
- •9.10 Облік інших зобов'язань
- •9.10.1 Облік поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями
- •9.10.2 Облік короткострокових векселів виданих
- •9.10.3 Облік довгострокових векселів виданих
- •9.10.4 Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями
- •9.10.5 Облік інших довгострокових зобов'язань
- •9.10.6 Облік забезпечень майбутніх витрат і платежів
- •9.10.7 Облін інших зобов'язань за журнально-ордерною формою
- •10.1 Види векселів та первинна документація при вексельному обігу
- •10.2 Бухгалтерський облік вексельних операцій
- •10.3 Облік податкових векселів
- •11.1 Витрати та їх визнання
- •11.2 Класифікація витрат підприємства
- •11.3 Місця виникнення та носії витрат
- •11.4 Загальна схема обліку витрат
- •11.5 Облік витрат операційної діяльності
- •11.5.1 Елементи витрат операційної діяльності
- •11.5.2 Облік матеріальних витрат
- •11.5.3 Облік витрат на оплату праці
- •11.5.4 Облік відрахувань на соціальні заходи
- •11.5.5 Облік витрат на амортизацію
- •11.5.6 Облік інших операційних витрат
- •12.1 Зміст та завдання обліну витрат на виробництво
- •12.2 Склад витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)
- •12.3 Загальні питання обліку витрат основної діяльності
- •12.4 Системи обліку витрат стандарт-кост
- •12.5 Сутність, значення і види калькуляції
- •12.6 Облік витрат допоміжних виробництв
- •12.6.1 Загальні положення обліку витрат допоміжних виробництв
- •12.6.2 Облік витрат ремонтно-механічних майстерень
- •12.6.3 Облік витрат і робіт вантажного автотранспорту
- •12.6.4 Облік витрат
- •12.6.5 Облік витрат і послуг живої тяглової сили
- •12.6.6 Облік витрат на водопостачання
- •12.6.7 Облік витрат інших допоміжних виробництв
- •12.7 Облік витрат на утримання сільськогосподарської техніки
- •12.8 Облік загальновиробничих витрат
- •12.8.1 Економічний зміст витрат
- •12.8.2 Синтетичний та аналітичний облік загальновиробничих витрат
- •12.8.3 Розподіл загальновиробничих витрат
- •12.9 Облік витрат і виходу продукції
- •12.9.1 Особливості технологічного процесу в рослинництві та його вплив на організацію обліку
- •12.9.2 Галузі рослинництва та об'єкти обліку витрат виробництва
- •12.9.3 Первинний облік витрат та виходу
- •12.9.4 Синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва
- •12.9.5 Облік витрат, які підлягають розподілу
- •12.9.6 Облік витрат на кормовиробництво
- •12.9.7 Облік витрат на незавершене виробництво у рослинництві
- •12.9.8 Обчислення собівартості продукції рослинництва
- •12.10 Облік витрат і виходу продукції
- •12.10.1 Об'єкти обліку виробничих витрат у тваринництві
- •12.10.2 Первинний облік витрат та виходу продукції тваринництва
- •12.10.3 Синтетичний та аналітичний облік витрат у тваринництві
- •12.10.4 Обчислення собівартості продукції тваринництва
- •12.11 Облік витрат і виходу продукції промислових виробництв
- •12.11.1 Первинний, синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції промислових виробництв
- •12.11.2 Обчислення собівартості продукції
- •12.12 Облік витрат і наданих послуг закладів громадського харчування
- •12.13 Облік втрат від браку у виробництві
- •12.14 Облік витрат майбутніх періодів
- •13.1 Облік собівартості реалізації
- •13.2 Облік адміністративних витрат
- •13.3 Облік витрат на збут
- •13.4 Облік інших витрат операційної діяльності
- •13.5 Облік фінансових витрат
- •13.6 Облік втрат від участі в капіталі
- •13.7 Облік інших витрат
- •13.8 Облік податку на прибуток
- •13.9 Облік надзвичайних витрат
- •13.10 Облік витрат діяльності за журнально-ордерною формою
- •14.1 Визначення та визнання доходу
- •14.2 Класифікація та оцінка доходів
- •14.3 Облік доходів від реалізації
- •14.4 Облік іншого операційного доходу
- •14.5 Облік доходу від участі в капіталі
- •14.6 Облік інших фінансових доходів
- •14.7 Облік інших доходів
- •14.8 Облік надзвичайних доходів
- •14.9 Облік фінансових результатів
- •14.10 Облік доходів і результатів діяльності за журнально-ордерною формою
- •15.1 Мета, склад та порядок подання
- •15.2 Квартальна звітність
- •15.3 Етапи підготовки річної фінансової звітності
- •15.4 Річна фінансова звітність
- •15.5 Коригування фінансової звітності
- •15.6 Консолідована фінансова звітність
- •16.1 Загальні положення
- •16.2 Облік у фермера за простою формою
- •16.3 Облік у фермера за спрощеною формою
- •17.2 Позабалансовий облік активів
- •17.3 Облік зобов'язань, гарантій і забезпечень
- •17.4 Облік списаних активів
4.3 Облік виробничих запасів
та продукції сільськогосподарського виробництва
4.3.1 Первинний облік виробничих запасів
Усі операції, пов'язані з надходженням, переміщенням та вибуттям матеріальних цінностей, сільськогосподарські підприємства оформляють відповідними первинними документами з обліку сировини й матеріалів — як типової форми, так і спеціалізованими.
Виробничі запаси (сировина, паливо, мінеральні добрива, запасні частини, будівельні матеріали та ін.) надходять на сільськогосподарські підприємства в основному від постачальників, взаємовідносини з якими регулюються на підставі договорів постачання. На матеріали, придбані у постачальників, одержують розрахункові документи (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, залізничні накладні, вантажні митні декларації, податкові накладні тощо) та інші документи (специфікації, сертифікати, паспорти, посвідчення на якість і т. ін.). Ці документи обов'язково реєструються в Журналі обліку вантажів, що надійшли (ф. М-1).
Для одержання виробничих запасів зі складу постачальника уповноваженій особі (експедитору) в бухгалтерії виписується довіреність (ф. М-2), що підписується керівником, головним бухгалтером підприємства і засвідчується печаткою господарства. Порядок видачі та повернення довіреностей встановлено Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на
214
облік запасів
одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.15.1996 р. № 99. При видачі довіреності реєструють у «Журналі реєстрації довіреностей» (ф. М-3) і видають під розписку в ньому. Журнал має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника та головного бухгалтера підприємства. Довіреність на одержання цінностей видають лише тим особам, які працюють на даному підприємстві. Термін дії довіреності встановлено в межах 10 днів. Бухгалтерія слідкує за використанням довіреностей: робить відмітки у спеціальній графі про надходження матеріалів на склад або про анулювання довіреності, якщо її повернено без виконання. Особа, якій видано довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержано цінності за довіреністю повністю чи частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад або матеріально відповідальній особі. Використана довіреність залишається у постачальника при першому відпуску товарів. Невикористані довіреності слід повернути працівнику бухгалтерії не пізніше наступного дня після закінчення терміну дії довіреності.
Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернені невикористані довіреності гасяться написом «Невикористана» і зберігаються протягом терміну, встановленого для зберігання первинних документів.
Особам, які не відзвітували про використання довіреності або не повернули невикористану довіреність, термін дії якої закінчився, нова довіреність не видається.
Бланки довіреностей є документами суворої звітності й облічуються на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку». Списують використані бланки довіреностей по актах типової форми М-2а, затверджених керівником підприємства. Акт складають не рідше одного разу на квартал.
Одержані зі сторони виробничі запаси повинні бути своєчасно оприбутковані складом. Запаси, що надходять, перевіряють за асортиментом, кількістю (рахунком, вагою, обсягом) відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6. Одержані запаси приймають і за якістю, зазначеною у супровідних документах, відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, що затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7. Матеріально відповідальна особа (завскладом, комірник) приймає матеріали після зважування, підрахунку, замірювання тощо й порівняння фактично прийнятої кількості з даними, зазначеними в супровідних та платіжних
215
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ
документах. Прийняту кількість матеріалів завідуючий складом оформляє «Накладною» (внутрішньогосподарського призначення) (ф. № 87) або «Прибутковим ордером» (ф. М-4). Складати накладну можна у двох примірниках, перший з яких залишається на складі й використовується для ведення складського обліку, а другий з підписом завідуючого складом, що підтверджує одержання цінностей, разом із документами постачальника експедитор здає у бухгалтерію, звітуючи тим самим про використання виданої довіреності. За невідповідності матеріалів, що надійшли, їх асортименту, якості або кількості, зазначеним у документах постачаль- . ника, складають «Акт про приймання матеріалів» (ф. М-7) або комерційний акт.
Сільськогосподарські підприємства купують також медикаменти й біопрепа- рати для лікування тварин, дезинфікуючі засоби для проведення профілактичних заходів. Відпуск згаданих матеріалів здійснюється через ветеринарні аптеки та інші І організації системи «Зооветпостач» на підставі замовлень сільськогосподарських1 підприємств і рецептів ветеринарних лікарів.
Виробничі запаси можуть надходити в господарство через підзвітних осіб у порядку їх придбання за готівку в магазинах, на ринку, ярмарках, у населення. До звіту про витрачені суми на придбання матеріалів додаються первинні документи, що підтверджують факт купівлі (рахунки, чеки магазинів, податкові накладні та ін.).
Факт купівлі (продажу) товару у фізособи — суб'єкта підприємницької діяльності підтверджується чеком реєстратора розрахункових операцій. Проте багато приватних підприємців можуть не використовувати РРО й не видавати касового чека. Тоді виправдним документом на оприбуткування матеріалів є розрахункова, квитанція або товарний чек. Якщо підприємець є платником ПДВ, у разі купівлі на суму, що перевищує 20 грн., він зобов'язаний надати і податкову накладну.
Придбання матеріалів на ринку у звичайного громадянина (непідприємця) оформляють «Актом закупівлі» (відомістю закупівлі). Він повинен містити такі реквізити: найменування документа, дату і місце складання акта, прізвище, ім'я по батькові продавця та прізвище, ім'я, по батькові і посаду покупця — підзвітної особи підприємства, найменування підприємства, ідентифікаційний код продавці або відомості з паспорта продавця, найменування товару, ціну одиниці товару, обсяг проданого товару, суму виплачених продавцю коштів, суму утриманого податку доходів фізичних осіб, підпис продавця про одержані кошти і покупця — про ви-плачені. Один примірник акта залишається у покупця і слугує підставою для опри буткування товару, а другий — у продавця.
При придбанні ТМЦ на ринку у фізичної особи — суб'єкта підприємницькі діяльності складається також акт закупівлі. Як правило, документи, що підтверджу ють їхній статус підприємців, покупцям вони не пред'являють. Якщо такі докумен-ти представляються, тоді покупцю достатньо зафіксувати їхні дані в акті закупівлі Податок з доходів фізичних осіб у такому разі до бюджету не перераховується.
216
ОБЛІК ЗАПАСІВ
Податок з доходів фізичних осіб не утримується при виплаті доходів підприємцям — платникам єдиного податку, фіксованого податку або авансового внеску податку та за наявності у них відповідного свідоцтва, патента, податкового повідомлення.
Якщо у покупця — юридичної особи інформація про придбання ТМЦ у підприємця відсутня, податок з доходів, що виплачені продавцю ТМЦ, повинен бути сплачений до бюджету. При цьому слід враховувати, що продавцю виплачено доход за вирахуванням податку. Тому, незважаючи на те, що доход виплачено у грошовій формі, податок має бути нарахований, виходячи з суми доходу, з урахуванням коефіцієнта 1,1494. Сума доходу, одержана шляхом множення виплаченої продавцю ТМЦ суми грошових коштів на коефіцієнт 1,1494, є сумою доходу, нарахованого такому продавцю, і має бути відображена в закупівельному акті.
Суб'єкти підприємницької діяльності, які виплачують громадянам кошти, утримують з їх доходу і перераховують до бюджету податок за ставкою 13 % і подають до податкових органів за місцем державної реєстрації відомості за ф. № і дф. Переміщення з одного складу (чи комори) до іншого та відпуск виробничих запасів оформляють накладною або лімітно-забірною картою. Разова видача ТМЦ зі складу проводиться на підставі «Накладної» (внутрішньогосподарського призначення) (ф. № 87 або ф. М-11). Накладну, як правило, виписують у двох примірниках, один із яких передають на склад, а другий залишають в одержувача цінностей. При систематичному відпуску виробничих запасів на виробничі потреби застосовують «Лімітно-забірні карти на одержання матеріальних цінностей» (ф. №117) та •« Лімітно-забірні карти спеціалізованої форми» (для запасних частин) (ф. № 117а). У цих документах здійснюється поточний контроль за дотриманням лімітів відпуску матеріалів на виробництво. Лімітно-забірні карти виписує бухгалтерія на один чи кілька номенклатурних номерів матеріалів і, як правило, на один шифр витрат у двох примірниках терміном на один місяць. Один примірник лімітно-забірної карти до початку місяця передають одержувачу, а другий — складу. Завскладом при відпуску виробничих запасів фіксує в обох примірниках карти дату та кількість виданих матеріалів.
Можна використовувати типові форми лімітно-забірних карт. Форму М-8 використовують для здійснення багаторазового відпуску одного номенклатурного номера матеріалів протягом місяця. За ф. М-9 відпускають лімітовані матеріали чотири рази на відповідний об'єкт обліку, вказуючи дати відпуску і залишок ліміту після кожної видачі.
Лімітно-забірну карту за ф. М-28 використовують для відпуску матеріалів на конкретний будівельний об'єкт і ведуть протягом усього періоду його будівництва. Вона знаходиться у виконавця робіт. Одночасно ведуть щомісячну ф. М-28а, що знаходиться на складі. При видачі матеріалів комірник підписується у ф. М-28, а одержувач — у ф. М-28а. У кінці місяця виконавець робіт заповнює графу 14
217
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ
ф. М-28 про залишок матеріалів на об'єкті на кінець місяця. Розраховується фактична витрата матеріалів на об'єкт. Після перевірки записів у ф. М-28 бухгалтерія, якщо об'єкт будівництва не завершено, повертає її виконавцю робіт для продовження використання.
При витрачанні виробничих запасів на потреби виробництва їх списують у витрати на підставі актів: «На списання насіння і садивного матеріалу» (ф. № 119), «Про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів» (ф. № 118), на списання МШП. До них додають документи, на підставі яких одержували ці цінності зі складу (лімітно-забірні карти, накладні). Акти затверджує керівник підприємства чи уповноважена ним особа.
Фактичні витрати нафтопродуктів визначають на основі «Подорожніх листів вантажного автомобіля» (ф. № 2), «Облікових листів тракториста-машиніста» (ф. № 67), «Подорожніх листів легкового автомобіля» (ф. № 3) та ін., дані з яких заносять у накопичувальні відомості обліку використання машинно-тракторного парку або накопичувальні відомості обліку роботи вантажного автотранспорту.
Покупні корми відпускають із місць зберігання згідно з «Відомостями витрати кормів» (ф. № 94), які складають у двох примірниках: перший передають особі, яка відпускає корми, а другий зберігається в одержувача (завфермою чи бригадира тваринництва). Після підпису одержувача кормів цей документ є підставою для списання їх із підзвіту комірника чи завскладом. Дані відомості витрат кормів відображаються в бухгалтерії в «Журналі обліку витрат кормів» (ф. № 35). Відомість виписує зоотехнік на основі раціону для певного виду і групи худоби та птиці.
Медикаменти, перев'язні матеріали, біологічні препарати, дезинфікуючі засоби списують за актами, затвердженими керівником підприємства. Проведення профілактичних щеплень реєструють у журналі (ф. № 2-вет.). Акти складають на підставі записів у амбулаторному журналі. Дефіцитні лікарські засоби, а також ліки, які містять отруйні і сильнодіючі засоби, повинні списуватися індивідуально за рецептом.
Для оформлення відпуску виробничих запасів у порядку продажу застосовують «Товарно-транспортні накладні» (ф. № 1-ТН). При доставці власним автотранспортом їх виписують у трьох примірниках: один, із підписом водія, залишають у пункті відправлення, а решту, завірені підписами та печатками (штампами) вантажовідправника та з підписом водія, вручають водієві; з них один передають товароодержувачу, відповідальному за приймання вантажу, а інший, з відміткою про приймання вантажу, повертають сільськогосподарському підприємству (залишається у водія для підтвердження обсягу перевезення вантажів й нарахування заробітної плати). При перевезенні вантажів залученим транспортом товари транспортні накладні виписують у чотирьох примірниках, два з них залишаються у водія автотранспортної організації.
Для обліку запасів сільськогосподарські підприємства можуть використо-вувати інші типові форми первинного обліку, затверджені наказом Міністерства
218
ОБЛІК ЗАПАСІВ
статистики України від 21.06.1996 р. № 193: акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (ф. М-10), накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. М-11), відомість обліку залишків матеріалів на складі (ф. М-14), акт приймання-передачі обладнання у монтаж (ф. № 15а), акт про приймання обладнання (ф. М-15), сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу (ф. М-18) та ін.