4.3 Облік виробничих запасів

та продукції сільськогосподарського виробництва

4.3.1 Первинний облік виробничих запасів

Усі операції, пов'язані з надходженням, переміщенням та вибуттям матері­альних цінностей, сільськогосподарські підприємства оформляють відповідними первинними документами з обліку сировини й матеріалів — як типової форми, так і спеціалізованими.

Виробничі запаси (сировина, паливо, мінеральні добрива, запасні частини, будівельні матеріали та ін.) надходять на сільськогосподарські підприємства в основному від постачальників, взаємовідносини з якими регулюються на підставі договорів постачання. На матеріали, придбані у постачальників, одержують роз­рахункові документи (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, залізничні накладні, вантажні митні декларації, податкові накладні тощо) та інші документи (специфікації, сертифікати, паспорти, посвідчення на якість і т. ін.). Ці документи обов'язково реєструються в Журналі обліку вантажів, що надійшли (ф. М-1).

Для одержання виробничих запасів зі складу постачальника уповноваженій особі (експедитору) в бухгалтерії виписується довіреність (ф. М-2), що підпису­ється керівником, головним бухгалтером підприємства і засвідчується печаткою господарства. Порядок видачі та повернення довіреностей встановлено Інструк­цією про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на

214

облік запасів

одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.15.1996 р. № 99. При видачі довіреності реєструють у «Журналі реєстрації дові­реностей» (ф. М-3) і видають під розписку в ньому. Журнал має бути пронумеро­ваний, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника та головного бухгалтера підприємства. Довіреність на одержання цінностей видають лише тим особам, які працюють на даному підприємстві. Термін дії довіреності встановлено в межах 10 днів. Бухгалтерія слідкує за використанням довіреностей: робить відміт­ки у спеціальній графі про надходження матеріалів на склад або про анулювання довіреності, якщо її повернено без виконання. Особа, якій видано довіреність, зо­бов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприєм­ство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержано цінності за довіреністю повністю чи частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад або матеріально відповідальній особі. Використана довіреність залишається у постачальника при першому відпуску товарів. Невикористані до­віреності слід повернути працівнику бухгалтерії не пізніше наступного дня після закінчення терміну дії довіреності.

Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернені невикористані довіреності гасяться написом «Невикористана» і зберігаються протягом терміну, встановленого для зберігання первинних документів.

Особам, які не відзвітували про використання довіреності або не повернули не­використану довіреність, термін дії якої закінчився, нова довіреність не видається.

Бланки довіреностей є документами суворої звітності й облічуються на поза­балансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку». Списують використані бланки довіреностей по актах типової форми М-2а, затверджених керівником підприєм­ства. Акт складають не рідше одного разу на квартал.

Одержані зі сторони виробничі запаси повинні бути своєчасно оприбут­ковані складом. Запаси, що надходять, перевіряють за асортиментом, кількістю (рахунком, вагою, обсягом) відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6. Одержані запаси приймають і за якістю, зазначеною у супровідних документах, відповідно до Інструкції про порядок приймання про­дукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, що затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7. Матеріально відповідальна особа (завскладом, комірник) приймає матеріали після зважування, підрахунку, замірювання тощо й порівняння фактично прийнятої кількості з даними, зазначеними в супровідних та платіжних

215

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

документах. Прийняту кількість матеріалів завідуючий складом оформляє «На­кладною» (внутрішньогосподарського призначення) (ф. № 87) або «Прибутко­вим ордером» (ф. М-4). Складати накладну можна у двох примірниках, перший з яких залишається на складі й використовується для ведення складського обліку, а другий з підписом завідуючого складом, що підтверджує одержання цінностей, разом із документами постачальника експедитор здає у бухгалтерію, звітуючи тим самим про використання виданої довіреності. За невідповідності матеріалів, що на­дійшли, їх асортименту, якості або кількості, зазначеним у документах постачаль- . ника, складають «Акт про приймання матеріалів» (ф. М-7) або комерційний акт.

Сільськогосподарські підприємства купують також медикаменти й біопрепа- рати для лікування тварин, дезинфікуючі засоби для проведення профілактичних заходів. Відпуск згаданих матеріалів здійснюється через ветеринарні аптеки та інші І організації системи «Зооветпостач» на підставі замовлень сільськогосподарських¹ підприємств і рецептів ветеринарних лікарів.

Виробничі запаси можуть надходити в господарство через підзвітних осіб у по­рядку їх придбання за готівку в магазинах, на ринку, ярмарках, у населення. До зві­ту про витрачені суми на придбання матеріалів додаються первинні документи, що підтверджують факт купівлі (рахунки, чеки магазинів, податкові накладні та ін.).

Факт купівлі (продажу) товару у фізособи — суб'єкта підприємницької діяль­ності підтверджується чеком реєстратора розрахункових операцій. Проте багато приватних підприємців можуть не використовувати РРО й не видавати касового чека. Тоді виправдним документом на оприбуткування матеріалів є розрахункова, квитанція або товарний чек. Якщо підприємець є платником ПДВ, у разі купівлі на суму, що перевищує 20 грн., він зобов'язаний надати і податкову накладну.

Придбання матеріалів на ринку у звичайного громадянина (непідприємця) оформляють «Актом закупівлі» (відомістю закупівлі). Він повинен містити такі реквізити: найменування документа, дату і місце складання акта, прізвище, ім'я по батькові продавця та прізвище, ім'я, по батькові і посаду покупця — підзвітної особи підприємства, найменування підприємства, ідентифікаційний код продавці або відомості з паспорта продавця, найменування товару, ціну одиниці товару, обсяг проданого товару, суму виплачених продавцю коштів, суму утриманого податку доходів фізичних осіб, підпис продавця про одержані кошти і покупця — про ви-плачені. Один примірник акта залишається у покупця і слугує підставою для опри буткування товару, а другий — у продавця.

При придбанні ТМЦ на ринку у фізичної особи — суб'єкта підприємницькі діяльності складається також акт закупівлі. Як правило, документи, що підтверджу ють їхній статус підприємців, покупцям вони не пред'являють. Якщо такі докумен-ти представляються, тоді покупцю достатньо зафіксувати їхні дані в акті закупівлі Податок з доходів фізичних осіб у такому разі до бюджету не перераховується.

216

ОБЛІК ЗАПАСІВ

Податок з доходів фізичних осіб не утримується при виплаті доходів під­приємцям — платникам єдиного податку, фіксованого податку або авансового внеску податку та за наявності у них відповідного свідоцтва, патента, податкового повідомлення.

Якщо у покупця — юридичної особи інформація про придбання ТМЦ у під­приємця відсутня, податок з доходів, що виплачені продавцю ТМЦ, повинен бути сплачений до бюджету. При цьому слід враховувати, що продавцю виплачено доход за вирахуванням податку. Тому, незважаючи на те, що доход виплачено у грошовій формі, податок має бути нарахований, виходячи з суми доходу, з урахуванням ко­ефіцієнта 1,1494. Сума доходу, одержана шляхом множення виплаченої продавцю ТМЦ суми грошових коштів на коефіцієнт 1,1494, є сумою доходу, нарахованого такому продавцю, і має бути відображена в закупівельному акті.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які виплачують громадянам кошти, утримують з їх доходу і перераховують до бюджету податок за ставкою 13 % і пода­ють до податкових органів за місцем державної реєстрації відомості за ф. № і дф. Переміщення з одного складу (чи комори) до іншого та відпуск виробничих за­пасів оформляють накладною або лімітно-забірною картою. Разова видача ТМЦ зі складу проводиться на підставі «Накладної» (внутрішньогосподарського призна­чення) (ф. № 87 або ф. М-11). Накладну, як правило, виписують у двох примірни­ках, один із яких передають на склад, а другий залишають в одержувача цінностей. При систематичному відпуску виробничих запасів на виробничі потреби застосовують «Лімітно-забірні карти на одержання матеріальних цінностей» (ф. №117) та •« Лімітно-забірні карти спеціалізованої форми» (для запасних частин) (ф. № 117а). У цих документах здійснюється поточний контроль за дотри­манням лімітів відпуску матеріалів на виробництво. Лімітно-забірні карти виписує бухгалтерія на один чи кілька номенклатурних номерів матеріалів і, як правило, на один шифр витрат у двох примірниках терміном на один місяць. Один примірник лімітно-забірної карти до початку місяця передають одержувачу, а другий — скла­ду. Завскладом при відпуску виробничих запасів фіксує в обох примірниках карти дату та кількість виданих матеріалів.

Можна використовувати типові форми лімітно-забірних карт. Форму М-8 використовують для здійснення багаторазового відпуску одного номенклатурного номера матеріалів протягом місяця. За ф. М-9 відпускають лімітовані матеріали чотири рази на відповідний об'єкт обліку, вказуючи дати відпуску і залишок ліміту після кожної видачі.

Лімітно-забірну карту за ф. М-28 використовують для відпуску матеріалів на конкретний будівельний об'єкт і ведуть протягом усього періоду його будівництва. Вона знаходиться у виконавця робіт. Одночасно ведуть щомісячну ф. М-28а, що знаходиться на складі. При видачі матеріалів комірник підписується у ф. М-28, а одержувач — у ф. М-28а. У кінці місяця виконавець робіт заповнює графу 14

217

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

ф. М-28 про залишок матеріалів на об'єкті на кінець місяця. Розраховується фак­тична витрата матеріалів на об'єкт. Після перевірки записів у ф. М-28 бухгалтерія, якщо об'єкт будівництва не завершено, повертає її виконавцю робіт для продо­вження використання.

При витрачанні виробничих запасів на потреби виробництва їх списують у ви­трати на підставі актів: «На списання насіння і садивного матеріалу» (ф. № 119), «Про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімі­катів і гербіцидів» (ф. № 118), на списання МШП. До них додають документи, на підставі яких одержували ці цінності зі складу (лімітно-забірні карти, накладні). Акти затверджує керівник підприємства чи уповноважена ним особа.

Фактичні витрати нафтопродуктів визначають на основі «Подорожніх листів вантажного автомобіля» (ф. № 2), «Облікових листів тракториста-машиніста» (ф. № 67), «Подорожніх листів легкового автомобіля» (ф. № 3) та ін., дані з яких заносять у накопичувальні відомості обліку використання машинно-тракторного парку або накопичувальні відомості обліку роботи вантажного автотранспорту.

Покупні корми відпускають із місць зберігання згідно з «Відомостями витра­ти кормів» (ф. № 94), які складають у двох примірниках: перший передають особі, яка відпускає корми, а другий зберігається в одержувача (завфермою чи бригадира тваринництва). Після підпису одержувача кормів цей документ є підставою для списання їх із підзвіту комірника чи завскладом. Дані відомості витрат кормів відо­бражаються в бухгалтерії в «Журналі обліку витрат кормів» (ф. № 35). Відомість виписує зоотехнік на основі раціону для певного виду і групи худоби та птиці.

Медикаменти, перев'язні матеріали, біологічні препарати, дезинфікуючі засоби списують за актами, затвердженими керівником підприємства. Проведення профі­лактичних щеплень реєструють у журналі (ф. № 2-вет.). Акти складають на підставі записів у амбулаторному журналі. Дефіцитні лікарські засоби, а також ліки, які міс­тять отруйні і сильнодіючі засоби, повинні списуватися індивідуально за рецептом.

Для оформлення відпуску виробничих запасів у порядку продажу застосову­ють «Товарно-транспортні накладні» (ф. № 1-ТН). При доставці власним авто­транспортом їх виписують у трьох примірниках: один, із підписом водія, залиша­ють у пункті відправлення, а решту, завірені підписами та печатками (штампами) вантажовідправника та з підписом водія, вручають водієві; з них один передають товароодержувачу, відповідальному за приймання вантажу, а інший, з відміткою про приймання вантажу, повертають сільськогосподарському підприємству (за­лишається у водія для підтвердження обсягу перевезення вантажів й нарахування заробітної плати). При перевезенні вантажів залученим транспортом товари транспортні накладні виписують у чотирьох примірниках, два з них залишаються у водія автотранспортної організації.

Для обліку запасів сільськогосподарські підприємства можуть використо-вувати інші типові форми первинного обліку, затверджені наказом Міністерства

218

ОБЛІК ЗАПАСІВ

статистики України від 21.06.1996 р. № 193: акт-вимога на заміну (додатковий від­пуск) матеріалів (ф. М-10), накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. М-11), відомість обліку залишків матеріалів на складі (ф. М-14), акт приймання-передачі обладнання у монтаж (ф. № 15а), акт про приймання облад­нання (ф. М-15), сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріа­лів від встановлених норм запасу (ф. М-18) та ін.