3.3.4 Облік розрахунків за претензіями

Сільськогосподарські підприємства упродовж виробничої діяльності уклада ють різні договори, у т. ч. купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, з купцями, а також із постачальниками на поставку товарно-матеріальних цінносте При цьому виникають ситуації, коли сторони змушені вдаватися до примусового виконання умов договорів стороною, яка не виконала їх або виконала частково Це може бути пов'язано із завищенням постачальниками цін проти встановлени договорами, з наднормативною нестачею відвантаженої продукції або матеріалів невідповідністю якості ТМЦ, арифметичними помилками в розрахунках, помилко-вим списанням банками сум з клієнтів та ін. Необхідність у пред'явленні претензії може також виникнути у підприємств, організацій за неналежного виконання ] них договірних зобов'язань, при відновленні прав і законних інтересів, при стягне ні пені, неустойки, псуванні, пошкодженні ТМЦ, втраті вантажів при перевезен за брак і простій з вини постачальників тощо.

Для врегулювання спору між постачальником і одержувачем, якщо порушеної їхні права й інтереси, позивач звертається до відповідача (постачальника або одер-жувача) з письмовою претензією.

Претензія — це вимога кредитора до боржника про сплату боргу, відшкодування збитків, сплату штрафу, усунення нестачі при поставках продукції або товарів, ви-конання робіт і послуг. У претензії обов'язково зазначаються: повне найменування ти поштові реквізити заявника претензії і відповідача, до якого вона пред'являється; дата складання претензії та її номер; обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;

174

ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

посилання на відповідні нормативні акти; вимоги заявника; сума і розрахунок пре­тензії; платіжні реквізити заявника претензії; перелік документів, які додаються до претензії, а також інші докази. Документи, які підтверджують вимоги заявника, до­даються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях.

Претензія підписується керівником або заступником керівника сільськогос­подарського підприємства і пересилається адресату (відповідачеві) рекомендова­ним або цінним листом, якщо відповідач іногородній, або вручається під розписку, якщо відповідач знаходиться в одному місті із заявником.

Передбачено два терміни розгляду претензії:

• загальний термін — один місяць від дня отримання претензії;

• спеціальний термін — два місяці.

При надходженні претензії на підприємство з'ясовують: наявність усіх доку­ментів, які підтверджують обгрунтованість претензії, правильність їх складання, дотримання термінів приймання ТМЦ та складання актів приймання; правиль­ність складання розрахунків і визначення суми, зазначеної у претензії; наявність правових підстав для визнання або відхилення претензії.

Про результати розгляду претензії заявника повідомляють у письмовій формі у відповіді на претензію. Якщо претензію прийнято повністю або частково і здій­снене повернення претензійної суми, то зазначається номер платіжного доручення, дата перерахування, а також оплачено суму. Якщо претензію відхилено повністю або частково, то вказується причина відмови з посиланням на відповідні норматив­ні акти і документи, що обґрунтовують відхилення претензії.

У відповіді на претензію вказують: найменування та поштові реквізити від­повідача, дата і номер відповіді; найменування позивача, якому дається відповідь, його поштові реквізити і номер пред'явленої претензії; мотиви відмови з посилан­ням на відповідні нормативні акти і документи; перелік документів, доданих до відповіді на претензію.

У разі визнання претензії відповідач визначає термін і спосіб її задоволення (перерахування суми заборгованості або заміна товарів та ін.).

Відповідь на претензію підписується керівником або його заступником і ви­шиється цінним або рекомендованим листом, а також може бути вручена під роз­писку, якщо відповідач знаходиться в одному місті із заявником.

Якщо претензію відхилено повністю або частково чи залишено без відповіді після закінчення місячного терміну від дня отримання претензії, позивачем скла­дається позовна заява, яка може бути подана до господарського суду протягом тер­міну позовної давності. Перебіг позовної давності починається від дня виникнення права на позов. У свою чергу право на позов виникає від дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

За зобов'язаннями, термін виконання яких не визначено або визначено момен­том вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли кредитор отримує

175

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання, а не від дня виникнення права на позов. А при наданні боржникові пільгового терміну для виконання такої вимоги перебіг позовної давності починається по його закінченні.

Позовна давність — це термін, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Пред'явлення позову до суду перериває перебіг позовної давності. Після перериву він починається знову. Але якщо суд уже виніс рішення, позовна давність втрачає сенс, оскільки права на позов у особи вже не буде. Після вирішення спору судом починають діяти інші тер­міни: терміни на оскарження рішення суду в апеляційному та касаційному порядку, термін пред'явлення виконавчого документу. Тривалість останнього збігається із загальним терміном позовної давності.

Загальний термін позовної давності встановлено тривалістю в три роки. Існує й скорочений термін позовної давності в один рік. Діюче законодавство передбачає також подовжений термін позовної давності в п'ять і десять років, договірний тер­мін позовної давності (сторони договору можуть встановлювати більш тривалий термін позовної давності порівняно з термінами, які передбачені законодавством), а також випадки, коли термін позовної давності не використовується. Згідно з Конвенцією про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14.06.1974 p., термін позовної давності у разі, коли дебітором підприємства за від­вантажені товари виступає іноземний партнер, встановлений у чотири роки.

Позовна заява, підписана повноважною посадовою особою позивача або його представником, має містити:

• найменування господарського суду, до якого вона подається;

• найменування сторін, їхні поштові адреси; найменування і номери рахунків сторін у банківських установах;

• зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;

• зміст позовних вимог;

• викладення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; докази, що під-тверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, які стягуються чи оспорю­ються; законодавство, на підставі якого подається позов;

• перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. До заяви обов'язково потрібно додати платіжні доручення (або інші документи) з від­міткою банку про сплату державного мита, сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (як правило, це поштові кви­танції). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвід­ченій копії (ксерокопія, засвідчена підписом повноважної особи та печаткою) До позовної заяви, крім інших документів, додають платіжні доручення, що

підтверджують сплату державного мита та оплату послуг з інформаційно-технічне го забезпечення судового процесу.

176

ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Підприємство-відповідач не пізніше трьох днів після отримання визначення про порушення справи висилає господарському суду документи, які підтверджу­ють заперечення проти позову, а позивачеві — копію відгуку.

Рішення місцевих господарських судів можна оскаржувати. При цьому позива­чем подається апеляційна скарга до відповідного апеляційного господарського суду. Якщо покупець затримує оплату відвантажених товарів, то продавець може звернутися із заявою до господарського суду про стягнення заборгованості з покуп­ця або про визнання його банкрутом. У разі, коли суд приймає рішення на користь продавця і протягом ЗО календарних днів після прийняття зазначеного рішення покупець не повертає суми заборгованості, визнаної судом, продавець звертаєть­ся протягом наступних ЗО календарних днів до господарського суду із заявою про визнання такого покупця банкрутом. Подача заяви до суду про визнання покупця банкрутом є підставою для порушення справи про банкрутство такого покупця, але сама справа про банкрутство покупця буде порушена не раніше трьох місяців після встановленого для погашення боргу терміну.

Претензії реєструються у Журналі обліку претензій, пред'явлених підпри­ємством. У разі пред'явлення претензії підприємству її реєструють у Журналі обліку претензій, пред'явлених підприємству і в подальшому стежать за термі­ном її розгляду.

Аби зібрати необхідні докази для пред'явлення претензії, необхідно правильно організувати приймання продукції. Продукція, що надходить від постачальника або від транспортної організації, приймається одержувачем за кількістю і якістю. Якщо при прийманні продукції за кількістю виявлено пошкодження або псування вантажу, невідповідність найменування та ваги вантажу і кількості місць даним, зазначеним у транспортному документі, одержувач повинен оформити результати приймання продукції за кількістю комерційним актом. Акт має бути складений у день виявлення нестачі.

Якщо при прийманні продукції виявлено, що вона не відповідає вимогам стан­дартів за якістю або тара, в якій знаходиться продукція, має пошкодження, слід скласти акт про фактичну якість продукції за участю представника постачальника або експерта бюро товарних експертиз.

Облік розрахунків за претензіями, пред'явленими постачальникам, підряд­никам, транспортним та іншим організаціям, ведеться на субрахунку 374 «Роз­рахунки за претензіями». За дебетом цього субрахунка відображаються суми пре­тензійного характеру до постачальників, підрядників і транспортних організацій по виявлених невідповідностях цін, тарифів, помилках у рахунках на ТМЦ, що на­дійшли з кредиту рахунків по:

• поставлених матеріальних цінностях, що оприбутковані (рахунки 20, 21, 22);

• поставлених матеріальних цінностях, що не оприбутковані (рахунок 63);

• поставленому обладнанню, яке потребує монтажу (субрахунок 205);

177

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

• виконаних роботах з капітального будівництва (рахунок 15);

• втратах від простоїв (рахунок 92);

• втратах від браку (рахунок 24);

• поставлених товарах (рахунок 28);

• помилково списаних (перерахованих) сумах установами банків (рахунок 31);

• сумах виданих (перерахованих) авансів при порушенні умов договорів підря­ду і поставок (субрахунок 371);

• штрафах, пенях, неустойках, поданих іншим підприємствам за недотримання договірних зобов'язань (субрахунок 715).

За кредитом субрахунка 374 відображається списання сум претензій:

• віднесених на собівартість продукції (робіт, послуг) (дебет рахунка 23);

• віднесених на загальновиробничі й адміністративні витрати (дебет рахунків 91,92);

• віднесених на собівартість продукції власного виробництва (дебет рахунка 27);

• віднесених на витрати, пов'язані з реалізацією продукції (дебет рахунка 93);

• зарахованих на рахунки в банках і внесених у касу підприємства (дебет рахун­ків ЗО, 31);

• на вартість отриманих векселів (дебет рахунків 352,14);

• на суму штрафів, пені, неустойки, не визнаних господарським судом (дебеті субрахунка 948);

• на суму нестач, за якими не задоволені позови господарським судом (дебеті субрахунка 947);

• віднесених на витрати, коли минув термін позовної давності (дебет рахунка 944); І

• внаслідок товарної компенсації недостачі матеріальних цінностей (дебет ра­хунків 20, 21, 22, 28).

Підставою для відображення записів по субрахунку 374 є: письмова згода по-стачальників, підрядчиків із задоволення пред'явлених претензій; рішення господар-ського суду за позовом; виписка банку по сумах, що надійшли в оплату претензій. І