12.1 Зміст та завдання обліну витрат на виробництво

Виробництво є одним із основних процесів господарської діяльності підпри­ємства. У процесі виробництва використовують природні ресурси, сировину, мате­ріали, паливо, енергію, трудові ресурси, основні засоби і одержують готову продук­цію, яку потім реалізують. Характерною особливістю цього процесу є формування витрат на виробництво продукції, що становлять її виробничу собівартість. До ви­трат виробництва відносять витрати, обумовлені технологією виробництва, пере­бувають у залежності від обсягу випущеної продукції і складають її речову основу.

На рахунках управлінського обліку повинна своєчасно, повно і правдиво відо­бражатися інформація про фактичні витрати на виробництво продукції, яка вико­ристовується для обчислення фактичної собівартості окремих її видів, а також для контролю за раціональним використанням трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Скорочення витрат і зниження собівартості продукції позитивно впливає на кінцеві результати діяльності підприємства. Досягнення запланованої ефектив­ності виробництва вимагає постійного зіставлення витрат і одержаних результатів.

Головне призначення обліку витрат на виробництво полягає у контролі за ви­робничою діяльністю та управління витратами на її здійснення. Основними завдан­нями обліку витрат на виробництво є:

• інформаційне забезпечення адміністрації підприємства для прийняття управ­лінських рішень;

• спостереження і контроль за фактичним рівнем витрат порівняно з їх норма­тивами і плановими розмірами з метою виявлення відхилень та формування економічної стратегії на майбутнє;

• достовірний облік виходу продукції за її видами з урахуванням якості;

664

ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА

• обчислення собівартості виготовленої продукції для оцінки готової продукції і розрахунку фінансових результатів;

• виявлення й оцінка економічних результатів виробничої діяльності структур­них підрозділів;

• систематизація інформації управлінського обліку виробничої діяльності для прийняття рішень, які мають довгостроковий характер (окупність виробничих програм, рентабельність продукції, ефективність капітальних вкладень тощо).

12.2 Склад витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)

У плануванні й бухгалтерському обліку визначають собівартість реалізованої продукції та виробничу собівартість.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного пе­ріоду, нерозподілених постійних загальновиробничих та наднормативних виробни­чих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці й інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість су­путньої продукції, яка реалізується, і вартість супутньої продукції, яка використо­вується на самому підприємстві, в оцінці можливого її використання.

Прямими вважаються витрати, які можна віднести безпосередньо на відпо­відний об'єкт витрат або які розподіляються між об'єктами витрат пропорційно до бази, з якою ці витрати перебувають у близькій залежності. Зокрема, витрати мастильних матеріалів розподіляються пропорційно вартості основного пального; амортизація й витрати на поточний ремонт приміщення — пропорційно площі, що використовується при виробництві окремих видів продукції тощо.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Це витрати цінностей, що пов'язані з:

• підготовкою та освоєнням випуску продукції (суми цих витрат відносять на собівартість продукції від початку її виробництва);

• виконанням технологічного процесу з виробництва продукції, виконанням робіт і наданням послуг (сировина, насіння, паливо, добрива, засоби захисту рослин, ліки, корми, інструмент та ін.);

665

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

• проведенням поточного ремонту, технічного огляду й технічного обслуговуван­ня основних виробничих засобів, за винятком їх реконструкції та модернізації;

• забезпеченням працівників спеціальним одягом і взуттям, захисними пристро­ями та спеціальним харчуванням у випадках, передбачених законодавством, коли ці суми можна віднести на відповідний об'єкт витрат.

Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість поворотних відходів, одержаних у процесі виробництва, які оцінюються за справедливою вартістю чи цінами можливого їх використання.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються основна й додаткова заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконання робіт або надання послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих витрат належать усі інші виробничі витрати, які мо­жуть бути прямо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи; плата за оренду земельних і майнових паїв; амортизація необорот­них активів; втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Загальновиробничі — це витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням окремих галузей і виробництв. До складу загальновиробничих витрат включаються: оплата праці апарату управління цехами, дільницями, відділеннями, фермами тощо з відрахуваннями на соціальні заходи; амортизація необоротних активів загальновироб-ничого призначення; витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколиш­нього природного середовища; інші витрати.