15.2 Квартальна звітність

Квартальна фінансова звітність у складі Балансу (ф. № 1) і Звіту про фінансові результати (ф. № 2) складається наростаючим підсумком від початку звітного року. Вона подається підприємствами не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Конкретні терміни подання фінансової звітності підприємству встанов­лює власник або орган, до сфери управління якого належить підприємство.

Баланс. Зміст, форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей ви­значаються П(С)БО 2 «Баланс». Метою складання балансу є надання користува­чам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприєм­ства на звітну дату. На підставі даних Балансу визначають склад і структуру майна підприємства, ліквідність та оборотність активів, наявність власного та позикового капіталу, зміну дебіторської й кредиторської заборгованості та інші показники. Така інформація необхідна для прийняття управлінських рішень, а також для оцін­ки ефективності роботи підприємства.

У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підпри­ємства станом на кінець останнього дня кварталу (року). Згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними поло­женнями (стандартами). Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зо­бов'язань і власного капіталу. Баланс заповнюють на основі даних Головної книги, використовуючи сальдо рахунків класів 1-6 на певну дату.

857

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

При заповненні статей Балансу за звітний період необхідно забезпечити відпо­відність показників вступного сальдо (графа 3) трансформації, що мала місце. Тут слід враховувати, зокрема, організаційно-структурні зміни підприємства (вибуття, приєд­нання частин, структурних підрозділів, філій підприємства), що відбувалися станом на 1 січня звітного року, виправлення помилок за минулий рік, що виявлені у звітному році і впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Аби скласти квартальний баланс, необхідно закрити рахунки доходів та витрат і визначити фінансовий результат звітного періоду.

Сума нерозподіленого прибутку визначається як кредитове сальдо субрахунка 441 «Прибуток нерозподілений» за вирахуванням дебетового сальдо субрахунка 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді». Сума непокритих збитків скла­дається з сальдо субрахунка 442 «Непокриті збитки» та субрахунка 443. Якщо ра­хунок 79 «Фінансові результати», інші рахунки класу 7 «Доходи і результати діяль­ності» й рахунки класу 9 «Витрати діяльності» підприємство закриває не щомісяч­но, а в кінці року, то до згаданої різниці додається сума перевищення кредитового сальдо на рахунках класу 7 над сумою дебетового сальдо на рахунках класу 9 (або ж, навпаки, вираховуються показники збиткової діяльності). Якщо ж підприємство не застосовує рахунки класу 9, а рахунки класу 7 закриває один раз на рік, то для ви­значення показника нерозподіленого прибутку на кінець кварталу до його залишку на початок року додають сальдо на рахунках класу 7 та віднімають дебетове сальдо на рахунках класу 8 «Витрати за елементами» і дебетове сальдо на субрахунку 443.

Звіт про фінансові результати. Зміст, форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати». Метою складання такого звіту є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період. Він ілюструє активність і результативність діяльності підприємства і являє собою базу для прогнозування його майбутньої господарської діяльності.

Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів:

I — фінансові результати;

II — елементи операційних витрат;

III — розрахунок показників прибутковості акцій.

У квартальній фінансовій звітності підприємства для порівнянності слід обов'язково наводити показники про фінансові результати (графа 4 ф. № 2) за по­передній (минулий) рік.

Розділ І Звіту про фінансові результати призначений для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Розрахунок чистого прибутку (збитку) від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності можна представити в такій послідовності:

1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації (товарів, робіт, послуг).

2. Розрахунок валового прибутку (збитку).

858

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

3. Визначення фінансового результату (прибутку, збитку) від операційної ді­яльності.

4. Розрахунок фінансового результату (прибутку, збитку) від звичайної діяльності до оподаткування.

5. Визначення фінансового результату (прибутку, збитку) від звичайної діяль­ності.

6. Розрахунок чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ви­значається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (това­рів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.

Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та собівартістю реалізованої про­дукції (товарів, робіт, послуг).

Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування розраховуєть­ся як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткуван­ня та сумі податків на прибуток.

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності і надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

У квартальній фінансовій звітності відстрочені податкові активи та відстро­чені податкові зобов'язання можуть не наводитися і, відповідно, на цю дату не обчислюватися. У таких випадках у статті «Податок на прибуток від звичайної діяльності» квартального Звіту про фінансові результати наводиться лише сума поточного податку на прибуток (за даними податкового обліку), а на дату річного балансу в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності здійснюється відповідне коригування (збільшення, зменшення) суми витрат з податку на прибуток, виходя­чи з облікового прибутку (збитку) за звітний рік.

Для складання І розділу Звіту про фінансові результати використовуються дані рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 79, 90, 92, 93,94, 95, 96, 97, 98, 99.

У розділі II Звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні ви­трати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного

859

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

періоду. Показники цього розділу базуються на даних, відображених в обліку на рахунках 80,81,82,83,84. У разі застосування лише рахунків класу 9 для його запо­внення необхідно здійснити вибірку даних, списаних у дебет рахунків 23, 91-94.

Сума всіх витрат операційної діяльності у розділі І може не збігатися з су­мою за елементами операційних витрат (розділ II ф. № 2), зокрема, на суму зміни залишків напівфабрикатів власного виробництва, незавершеного виробництва, готової продукції, у зв'язку з різницею щодо включення вартості товарів та від­сотків за користування кредитом. Собівартість реалізованих товарів і відсотки за користування кредитами банків не включаються до елементів витрат розділу II. При цьому транспортно-заготівельні витрати, приєднані до первинної вартос­ті товарів, мають бути включені до відповідних елементів витрат (матеріальні, оплата праці, амортизація тощо).

Сума витрат за економічними елементами визначається за вирахуванням тих витрат, які є собівартістю продукції (робіт, послуг) допоміжних та обслуговуючих виробництв і господарств; спожита в основному або допоміжному та обслуговую­чому виробництвах (господарствах) підприємства. Тобто, наприклад, витрати з ви­користання праці, матеріалів, основних засобів на вирощування кормів мають бути одноразово включені до відповідних елементів витрат (матеріальні, оплата праці, амортизація), а собівартість одержаних кормів, яка буде відображена на рахунку 231 «Рослинництво», а потім і у витратах основного виробництва (тваринництва), ще раз, як внутрішній оборот, до жодного елементу витрат, не включається.

До розділу II не включаються собівартість (еквівалент за курсом НБУ) реалі­зованої іноземної валюти та собівартість (балансова вартість) реалізованих матері­альних цінностей (крім готової продукції).

Розділ III Звіту про фінансові результати заповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій. У ньому розкривається ефективність використання підприємством коштів, наданих власниками його звичайних акцій.

Розрахунок середньорічної кількості акцій, чистого прибутку, який нале­жить власникам простих акцій, та їх коригування здійснюється згідно з П(С)БО 24 «Прибуток на акцію».

Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію, розраховується шля­хом ділення суми чистого прибутку або збитку, який належить власникам простих акцій, на середньорічну кількість простих акцій, що знаходяться в обігу протягом звітного періоду. Чистий прибуток (збиток), який належить власникам простих акцій, визначається вирахуванням із суми прибутку звітного періоду (додаванням до збитку) (рядки 220, 225 розділу І Звіту про фінансові результати) дивідендів, нарахованих власникам привілейованих акцій.

860

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

Скоригований прибуток на акцію передбачає врахування при його обчисленні потенційних простих акцій. Потенційні прості акції — це фінансові інструменти або інший контракт, за яким у майбутньому його власнику надається право на прості акції. До них відносяться: облігації, які можна конвертувати у звичайні акції; приві­лейовані акції, які можуть бути конвертовані в прості акції; опціони на акції та ін.

Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію, розрахо­вується діленням скоригованої суми чистого прибутку, який належить власникам простих акцій, на скориговану середньорічну кількість простих акцій. Суму першо­го показника слід коригувати на суму: дивідендів, визнаних у звітному періоді, на розбавляючі потенційні прості акції; відсотків, визнаних у періоді, які пов'язані з розбавляючими потенційними простими акціями; будь-яких змін у доході або ви­тратах, які будуть наслідком конвертування розбавляючих потенційних простих акцій. Скоригованою середньорічною кількістю простих акцій є середньорічна кількість простих акцій в обігу, скоригована на кількість простих акцій, що можуть бути випущені в обіг згідно з укладеними угодами. При цьому розбавляючі потен­ційні прості акції слід вважати конвертованими на початок звітного періоду або, якщо це відбулося, на дату випуску потенційних простих акцій.

Більшість підприємств не матимуть потенційних простих акцій. Однак у Звіті про фінансові результати вони повинні вказати обидва показники прибутку на ак­цію. У цьому разі їх значення будуть однаковими.

Діленням суми оголошених дивідендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються ці дивіденди, визначається показник — дивіденди на одну просту акцію.

Показники Балансу і Звіту про фінансові результати, які при визначенні під­сумків приймаються зі знаком «мінус», у звітності наводяться у дужках. Дужки у затвердженому оригінал-макеті форм фінансової звітності виготовлені друком і в такому варіанті мають подаватися всім адресатам (користувачам).