Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
бух обл_к в агро.Маренич.doc
Скачиваний:
63
Добавлен:
13.08.2019
Размер:
15.62 Mб
Скачать

12.3 Загальні питання обліку витрат основної діяльності

Основна діяльність — це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства, і забезпечують основну частку його доходу.

Сільськогосподарські підприємства займаються виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції. Розрізняють головні, допоміжні та підсобні галузі.

Головними є такі галузі, які мають найбільшу частку товарної продукції у загальному її обсязі в господарстві. До головних галузей належать рослинництво і тваринництво.

Допоміжні галузі мають менший обсяг виробництва порівняно з обсягом виробництва головних галузей. Як правило, продукцію (послуги) цих галузей по­вністю споживає підприємство. Лише незначна кількість продукції (послуг) має

666

ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА

товарний характер. До таких виробництв належать ремонтно-механічні майстерні, вантажний автотранспорт, жива тяглова сила, машинно-тракторний парк, електро-тепло-, водопостачання тощо.

Підсобні галузі включають промислові й обслуговуючі виробництва. Промислові призначені для переробки продукції основного виробництва. До них належать млини, сепараторні пункти, пилорами, виноробні, консервні, цегельні за­води тощо.

Обслуговуючі виробництва забезпечують побутові потреби працівників сіль­ськогосподарських підприємств. До них належать їдальні, пекарні, лазні, пральні, житлово-комунальне господарство тощо.

Для обліку виробничої діяльності призначено активний рахунок 23 «Виробництво», на якому узагальнюється інформація про витрати на вироб­ництво продукції (робіт, послуг). Облік виробничих витрат ведеться на окремих субрахунках, які підприємство самостійно відкриває до рахунка 23 за видами ви­робництв. Наприклад, сільськогосподарські підприємства можуть відкрити до ра­хунка 23 «Виробництво» такі субрахунки:

  • 231 «Рослинництво»;

  • 232 «Тваринництво»;

  • 233 «Промислові виробництва»;

  • 234 «Допоміжні виробництва»;

  • 235 «Заклади громадського харчування»;

  • 236 «Інші види виробництв».

Протягом звітного періоду у дебет рахунка 23 відносять лише прямі матеріаль­ні, прямі трудові, інші прямі витрати, а також втрати від браку. Виробничі накладні (загальновиробничі) витрати включаються у собівартість продукції шляхом розпо­ділу. За кредитом рахунка 23 відображаються суми фактичної виробничої собівар­тості завершеної виробництвом продукції, виконаних робіт та послуг.

Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами ви­робництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Перелік і склад статей виробничих витрат встановлюється підприємством самостійно. Склад статей повинен бути затверджений наказом про облікову по­літику підприємства. Примірний перелік статей витрат наведено в Методичних ре­комендаціях з планування, обліку й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 р. № 132 (табл. 12.1).

Залежно від технології, організації, характеру й обсягу конкретного вироб­ництва можуть застосовуватися простий (прямий), попередільний, позамовний та нормативний методи обліку витрат.

667

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Таблиця 12.1

Приблизний перелік статей витрат

Статті витрат

У рослин­ництві

У тварин­ництві

,.,.„.,

У допоміж­них вироб­ництвах

У підсобних виробниц­твах

Витрати на оплату праці

+

+

+

+

Насіння та посадковий матеріал

+

Паливо та мастильні матеріали

+

+

+

+

Добрива

+

Засоби захисту рослин та тварин

+

+

Корми

+

+

Сировина та матеріали (без зворотних відходів)

+

+

Роботи та послуги

+

+

+

+

Витрати на ремонт необоротних активів

+

+

+

+

Інші витрати на утримання основних засобів

+

+

+

+

Інші витрати

+

+

+

+

Непродуктивні витрати (в обліку)

+

+

+

+

Загальновиробничі витрати

+

+

+

+

При простому (прямому) методі обліку усі витрати на виробництво прямо відносять на окремі об'єкти обліку витрат. Для цього відкривають аналітичні ра­хунки за видами виробництв, на яких відображають усі витрати і весь вихід про­дукції (робіт, послуг). Такий метод практикують на виробництвах, що випускають один вид продукції (робіт, послуг). Його застосовують у рослинництві, тваринни­цтві, у деяких промислових і допоміжних виробництвах.

Попередільний метод використовують на виробництвах, де готову продук­цію одержують внаслідок послідовної обробки вихідного матеріалу (сировини) на окремих стадіях, фазах або переділах виробничого процесу. При цьому методі аналітичні рахунки відкривають для роздільного обліку витрат з кожного переділу (стадії виробництва). У сільському господарстві цей метод обліку витрат застосо­вують у цегельному, консервному, виноробному виробництві, при добуванні торфу, переробці льону тощо. Наприклад, у цегельному виробництві облік витрат про­водять за трьома переділами: видобуток глини і піску; виготовлення цегли-сирцю;

668

ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА

випалювання цегли; у консервному виробництві — обробка сировини; закладання в банки і пастеризація; пакування.

При позамовному методі обліку витрат, який застосовують в індивідуальних виробництвах, відкривають окремий аналітичний рахунок на кожне замовлення або для кожної партії сировини, що підлягає переробці. При цьому давальницьку сировину не включають у витрати виробництва, а її вартість обліковують на поза­балансовому рахунку. Такий метод практикують в обліку роботи ремонтних май­стерень, пилорам, млинів та ін.

Найбільш передовим методом обліку витрат на виробництво є нормативний, який базується на реальному врахуванні витрат за нормами та відхилень від них. Відхилення фактичних витрат від норм бувають позитивними, що свідчать про еко­номію витрат, і від'ємними, які їх збільшують. Порівняння в процесі виробництва фактичних витрат з нормативами дає змогу на підставі аналізу господарської діяль­ності запобігати втратам і нераціональним витратам. Облік відхилень допомагає виявити місця виникнення, причини та винних осіб, вплив цих змін на собівартість продукції. Нормативний метод обліку витрат застосовують на птахофабриках, у свинокомплексах тощо.

Для розрахунку нормативних витрат на виробництво конкретних видів продукції з метою співставлення їх з ринковими цінами, своєчасного виявлення й усунення причин відхилення фактичних виробничих витрат від нормативних застосовується Положення про визначення нормативних витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, затверджене наказом Міністерства аграрної по­літики України від 20.05.2002 р. № 135.

Нормативні витрати на рівні сільськогосподарських підприємств — це витрати за конкретних природно-кліматичних і організаційно-технологічних умов вироб­ництва та нормативної продуктивності землі і тварин, діючих норм виробітку і ви­трат праці, матеріально-технічних та інших ресурсів.

Основою для їх визначення є технологічні карти, на підставі яких за статтями витрат обраховується загальна сума витрат виробництва у натуральному та грошо­вому виразі на гектар площі посіву культур, голову тварин та одиницю відповідної продукції.

За журнально-ордерною формою обліку для відображення кредитових оборо­тів за рахунками 23, 24, 39, 91, 92, 93 призначено Журнал-ордер № 10.3 с.-г.

Аналітичний облік витрат ведеться у виробничих звітах. Для обліку основних виробництв (рахунок 23 «Виробництво») передбачено ведення виробничого звіту ф. № 10.3а с.-г.; допоміжних виробництв, витрат на утримання та експлуатацію ма­шин та обладнання (рахунки 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати»), витрат на збут (рахунок 93 «Витрати на збут») та інших виробництв — виробничий звіт ф. № 10.36. с.-г.; загальновиробничих витрат — виробничий звіт ф. № Ю.Зв с.-г.; адміністративних витрат — виробничий звіт ф. № 10.3г с.-г.

669

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Виробничі звіти складають за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об'єктів аналітичного обліку за відповідними статтями витрат.

Дані виробничих звітів за кредитом аналітичних рахунків виробництв у межах структурних підрозділів та галузей виробництв переносять до Зведеної відомості № 1О.Зд с.-г. до Журнал-ордера № 10.3 с.-г. Підсумки Зведеної відомості з деталіза­цією сум за синтетичними рахунками (субрахунками) записують до Журнал-орде­ра № 10.3 с.-г., а обіги з кредиту із Журнал-ордера — до Головної книги.

На підставі даних виробничих звітів складають також оборотну відомість ф. № 10.3ес.-г. Ця оборотна відомість передбачає відображення початкового за­лишку, обороту за дебетом і кредитом, залишок на кінець (початок) звітного періо­ду для кожного об'єкта аналітичного обліку.

Схему запису операцій з обліку витрат операційної діяльності представлено нарис. 12.1.

ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА