6.3 Облік нематеріальних активів

6.3.1 Визначення та визнання нематеріальних активів

Останнім часом все більших обсягів набирають операції з нематеріальними активами. До нематеріальних активів відносять об'єкти інтелектуальної, в т. ч. про­мислової, власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановлено­му відповідним законодавством, об'єктом права власності підприємств.

Згідно зі ст. 418 ЦКУ, правом інтелектуальної власності називають право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності. До переліку таких об'єктів входять: літературні та ху­дожні твори; комп'ютерні програми; бази даних; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціона­лізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найме­нування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні позначення; комерційні таємниці.

Суб'єктами права інтелектуальної власності ЦКУ вважає творця та інших осіб, яким належать особисті немайнові або майнові права на підставі закону, догово­ру. Перші закріплюються за творцем, мають безтерміновий характер, не залежать від майнових прав і не відчужуються. Це, наприклад, право на визнання людини творцем об'єкта інтелектуальної власності (право авторства). До майнових прав ін­телектуальної власності відносять: права на використання об'єкта інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта інтелектуальної влас­ності; право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта інтелектуальної власності. Майнові права на створений об'єкт інтелектуальної власності, якщо інше не передбачено договором, належать спільно роботодавцю і працівнику (творцю).

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 «Не­матеріальні активи».

Нематеріальний актив — це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утриму­ється підприємством з метою використання протягом періоду більше 1 року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує 1 рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

До немонетарних активів відносять усі активи, крім грошових коштів, їх екві­валентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей. До них належать запаси, устаткування, будівлі тощо, але вони не є нематеріальни­ми активами, оскільки мають певну фізичну субстанцію.

330

ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Особливістю нематеріальних активів є відсутність фізичної субстанції. Однак вони можуть мати певний матеріальний носій (папір, дискета тощо). Типовими прикладами таких активів є ліцензії, товарні знаки, патенти, комп'ютерне програм­не забезпечення та ін.

Усі нематеріальні активи в бухгалтерському обліку поділяють на групи. Група нематеріальних активів — сукупність однотипних за призначенням та умовами ви­користання нематеріальних активів. Розрізняють такі групи нематеріальних акти­вів в бухгалтерському обліку:

1. права користування природними ресурсами (право користування надрами, ін­шими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

2. права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

3. право на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові на­зви тощо);

4. права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау (комерційний або на­уковий досвід), захист від недобросовісної конкуренції тощо);

5. авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, про­грами для ЕОМ, бази даних тощо);

1. незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

6. інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи — капітальні інвес­тиції у придбання, створення й модернізацію нематеріальних активів, використан­ня яких за призначенням на дату балансу не відбулося.

Нематеріальний актив визнається активом, тобто відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:

• намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

' можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або вико­ристання нематеріального активу;

• інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою не­ матеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає зазначеним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

331

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звіт­ного періоду, в якому вони були здійснені:

• витрати на дослідження;

• витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;

• витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

• витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

• витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань і ви­трати на створення торгових марок (торгових знаків).