3.3.2 Облік розрахунків з підзвітними особами

Для виконання різних господарських та інших доручень сільськогосподарські підприємства видають окремим особам гроші з каси під звіт. Працівники, які одер­жали такі кошти, вважаються підзвітними особами. Список осіб, яким видають гроші під звіт для придбання цінностей, затверджується наказом керівника підпри­ємства, і з ними укладають договори про матеріальну відповідальність. Крім того,

159

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

гроші у підзвіт видають на покриття поштово-телеграфних, канцелярських витрат та витрат на відрядження.

Аванс підзвітній особі видають на підставі видаткового касового ордера в сумі, необхідній для виконання доручення і лише на намічені заходи (для закупівлі запасних частин, господарського інвентаря тощо), за відсутності заборгованості по раніше виданих сумах.

Після того як доручення буде виконано, підзвітна особа повинна подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, який подається да закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податюр закінчує відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка надала кошти під звіт. Отже, для всіх видів операцій (длі сум на відрядження, закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її пере робки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, на всі інші вироби»-(господарські) потреби) встановлено термін звітування три дні. При цьому термі виконання доручення фактично не обмежений або ж обмежений волею керівниі тва. Форму звіту затверджено наказом ДПАУ від 19.09.2003 р. № 440.

Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, склад ється фізичними особами, які отримали такі кошти на підприємстві. Фізична осоЄ яка отримала такі кошти, заповнює всі графи звіту, крім:

• «Звіт перевірено», «Залишок внесений (перевитрата видана) у сумі за касов ордером», бухгалтерських проведень, розрахунку штрафу та суми утримане податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під з: які заповнюються особою, що надала такі кошти;

• щодо доцільності проведених витрат та «Звіт затверджено», які підписуют керівником.

Форма звіту містить відривну квитанцію щодо прийняття звіту на переві Дата звіту зазначається на зворотному боці квитанції.

Якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізь трьох банківських днів, але не пізніше звітного місяця, на який припадає оста: день такого граничного терміну, то такий платник податку сплачує штраф у рог 15 % від суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процеди-утримання податку. Крім того, якщо платник податку не повертає суму над витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий грани термін, то така сума підлягає оподаткуванню (13 %).

Якщо у майбутніх податкових періодах платник податку повертає суму не ру витрачених коштів або ж вона стягується з такого платника податку за рішє суду, перерахунок податкових зобов'язань такого платника податку не здійск ся, а сума штрафу не відшкодовується.

Штраф та оподаткована сума стягуються за рахунок будь-якого оподаткі ного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний v

160

ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

а за недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів на­ступних звітних місяців, до повної сплати нарахованих сум. Якщо платник податку припиняє трудові відносини з підприємством, що надало такі кошти, то нараховані суми утримуються за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а за недостатності суми такого доходу непо­гашена частина податку включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року.

Якщо повне утримання такої суми податку є неможливим внаслідок смерті платника податку або визнання його за рішенням суду безвісно відсутнім або по­мерлим, то така сума утримується при нарахуванні доходу за останній для такого платника податку податковий період, а в непогашеній частині визнається безнадій­ною до сплати.

До звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, до­даються рахунки, квитанції, товарні чеки, акти закупівлі та інші документи, які підтверджують витрати. Якщо сума сплати за придбані цінності у торговельних ор­ганізаціях перевищує 20 грн., необхідно мати податкову накладну (для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту). На документах про придбання матеріальних цінностей повинні бути підписи осіб, які їх прийняли на відповідальне зберігання.

Подані звіти перевіряють у бухгалтерії й визначають суму обґрунтованих ви­трат. Після затвердження звіту керівником підприємства бухгалтерія повністю роз­раховується з підзвітною особою.

За перевищення встановлених термінів використання виданої під звіт готівки розмір штрафу складає 25 % від виданих під звіт сум (Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу го­тівки» від 12.06.1995 р. № 436/95). Поки працівник повністю не звітував за раніше одержані кошти, йому не можна знову видавати гроші під звіт. У ішному разі слід готувати ще 25 % від виданих під звіт сум для сплати штрафу.

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний термін до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Нормативними докумен­тами, що регулюють направлення та відшкодування витрат на службові відрядження, є постанова КМУ «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах Украї­ни і за кордон» № 663 від 23.04.1999 p., зі змінами та доповненнями, та Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністер­ства фінансів України № 59 від 13.03.1998 p., зі змінами та доповненнями.

Витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з підпри­ємством (платником податку), включаються до валових витрат лише за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, зокрема: запрошення сторони, яка приймає і діяльність якої збігаєть­ся з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладеного договору

161

бухгалтерський облік в агроформуваннях

(контракту) та інших документів, які відрегульовують або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь від­рядженої особи в переговорах, конференціях, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства та ін.

Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керів­ником цього підприємства й оформляється наказом (розпорядженням), із зазна­ченням пункту призначення, назви підприємства, куди відряджається працівник, терміну і мети відрядження. Відрядженому виписують посвідчення про відря­дження, форма якого затверджується центральним податковим органом. Діюча форма посвідчення про відрядження затверджена наказом ДПАУ від 28.07.1997 р. ] № 260 і оформляється на бланку з гербом України. Підприємство, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі за такою формою (табл. 3.4).

Працівник, який направляється у відрядження, в обов'язковому порядку забезпечується авансом у повному обсязі відповідно до Постанови КМУ від , 23.04.1999 р. №663.

Термін відрядження визначає керівник, але він не може перевищувати в меж-1 ах України ЗО, за кордон — 60 календарних днів. Термін відрядження працівників, І яких направляють за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контракта- [ ми) для здійснення монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, про­ектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних] робіт, не повинен перевищувати одного року.

Фактичний час перебування у відрядженні відлічається у відряджувальномуі посвідченні, яке роблять за місцем відрядження, та датами на проїзних документах. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про ден прибуття та день вибуття проставляються в кожному пункті.

ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, ав­тобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого пра­цівника, днем прибуття — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого. При відправленні транспорту до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 00 години і пізніше — наступ­на. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений, у термін відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття від­рядженого до місця постійної роботи.

На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений.

Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чин­ного законодавства. Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження у встановленому порядку надається інший день відпочинку.

Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відря­дження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку, відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин.

За час перебування працівника у відрядженні зберігається середній заробіток на всі робочі дні тижня за графіком, встановленим за місцем постійної роботи.

За період тимчасової непрацездатності відрядженому працівникові на загаль­них підставах виплачується допомога з тимчасової непрацездатності. Дні тимчасо­вої непрацездатності не включаються до терміну відрядження.

За кожний день перебування працівника у відрядженні в межах України, вра­ховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі, йому випла­чуються добові в межах граничних норм.

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових провадиться з урахуванням дня вибуття у відрядження та дня прибуття до місця постійної робо­ти, що зараховуються як два дні. Якщо в посвідченні про відрядження відсутні такі відмітки, то добові не виплачуються.

За рішенням керівника добові можуть бути виплачені, але тоді вони не нале­жатимуть до складу валових витрат, а збільшуватимуть сукупний доход відрядже­ного і відповідно оподатковуватимуться всіма податками, зборами, внесками як додаткова зарплата.

Керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на наймання житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати. Розмір добових витрат, що виплачують працівникам, направленим у відрядження підпри­ємствами всіх форм власності, не може бути нижчим, ніж норми добових витрат,

163

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

встановлених працівникам, які направляються у відрядження підприємствами, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, залежно від країни відрядження. Згадані обмеження визначаються наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

Граничні норми добових для відряджень у межах України встановлені такі:

• у разі, коли до рахунків на оплату вартості проживання в готелях не включа­ються витрати на харчування — 18 грн.;

• у разі, коли до рахунків на оплату вартості проживання в готелях включаються витрати на харчування:

• одноразове — 14,40 грн.;

• дворазове — 10,80 грн.;

• триразове — 7,20 грн.

Постановою КМУ від 5.11.2003 р. № 1732 внесено зміни в розмір добових при відрядженнях. Якщо сторона, що запрошує, забезпечує харчування співробітнику який перебуває у відрядженні, то при одноразовому харчуванні розмір добових склі дає 80 % від встановленої норми, при дворазовому — 55, при триразовому — 35 %.

Підприємство за умови подання підтверджуючих документів відшкодову-відрядженим витрати на наймання житлового приміщення у розмірі фактичнії витрат з урахуванням додаткових послуг, що надаються в готелях (прання, чисті лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором.

Витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються відряджі ному у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільна транспортом загального користування (крім таксі), з урахуванням усіх витра пов'язаних з придбанням проїзних документів, користуванням постільними ре-чами в поїздах та страхових платежів на транспорті. Відрядженому працівнику відшкодовуються також витрати на проїзд міським транспортом загального кори тування (крім таксі) за місцем відрядження відповідно до маршруту, погоджена керівником підприємства.

Перед від'їздом у відрядження працівнику видається грошовий аванс у ме ах сум, необхідних на оплату проїзду, витрат на наймання житлового приміщеня та добових. Термін видачі готівки своїм працівникам на відрядження визначається самим суб'єктом господарювання з врахуванням дати оформлення наказу (роз: рядження) про відрядження, реального часу, необхідного для придбання квитків проїзд, по кожному конкретному відрядженню.

Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документі оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат (транспортні квитки, раху готелів, страхові поліси, квитанції за користування комплектом постільної біли (ф. ЛУ-99), квитанції за перевезення вантажів і ручної поклажі (ф. ГУ-57) та Витрати у зв'язку з відрядженням, не підтверджені відповідними документ (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.

164

ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Працівнику, який був у відрядженні, відшкодовуються суми ПДВ, сплачені за придбання проїзних документів, використання в потягах постільної білизни та наймання житлового приміщення, відповідно до підтверджуючих документів. Під­приємство суми ПДВ по звітах про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, відносить до податкового кредиту (за умови, що відрядження пов'язане з виробничою діяльністю) без підтвердження податковими накладними лише за транспортні квитки та рахунки готелів.

Якщо рахунок на проживання виписано не готелем, то для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту підприємству необхідно мати податкову накладну за умови, що сума сплати за проживання становить більше ніж 20 грн. Якщо в такому разі по­даткова накладна відсутня, то сплачений ПДВ не відносять до податкового кредиту. Разом з авансовим звітом працівник підприємства подає звіт про відрядження.

Підприємства, що направляють працівників у відрядження за кордон, забез­печують їх коштами у національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті у вигляді авансу на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами.

Фактичний час перебування за кордоном визначається при відрядженні до країн, з якими:

• встановлено повний прикордонний контроль — за позначками контрольно-пропускних пунктів у закордонному паспорті чи документі, що його заміняє;

• не встановлено спрощений прикордонний контроль — відповідно до позначок у посвідченні про відрядження.

Для розрахунку суми добових, яку необхідно видати як аванс на відрядження, застосовують офіційний курс НБУ, що діє на день видачі коштів із каси уповно­важеного банку. Готівка в іноземній валюті може видаватися на такі цілі, як від­рядження за кордон (оплата добових; витрат, пов'язаних із найманням житлового приміщення (оплатою готелю) та бронюванням у готелях, транспортних та інших витрат за кордоном), представницькі витрати (організацію прийомів та інших офі­ційних заходів за кордоном) та експлуатаційні витрати (оренда транспорту, якщо власний транспорт — оплата пального, митних та дорожніх зборів, стоянки тощо).

Розмір добових витрат, що виплачуються працівникам, яких направляють у відрядження підприємствами усіх форм власності (крім підприємств, що по­вністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів), не може бути нижчим від визначених норм добових витрат, встановлених державою. Вони дифе­ренційовані по країнах і встановлені в доларах США (крім відряджень по Україні). При цьому розмір добових не може бути вищим від норм добових працівникам, які працюють у бюджетних установах. Вони становлять: якщо в готельному рахунку не зазначено вартість харчування — 280 грн.; якщо зазначено вартість одноразового харчування — 224 грн.; при дворазовому харчуванні — 154; триразовому — 98 грн. Виплата добових за відрядженнями працівників, які здійснюють монтажні,

165

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

налагоджувальні, ремонтні, проектні, проектно-пошукові, будівельні, будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи за кордоном, починаючи з 61-го дня відрядження, становить 80 % від встановленої норми.

Тобто керівник підприємства може накласти обмеження на витрати на відря­дження, їх обов'язково оформляють наказом (розпорядженням) по підприємству. При цьому сума добових, яку потрібно компенсувати відрядженому працівникові, знаходиться між сумою, гарантованою державою (наприклад, до Німеччини — $50) (Постанова КМУ від 11.07.2002р. № 997 «Про внесення змін до Постанови Кабіне­ту Міністрів України від 23.04.1999 р. № 663), та граничною нормою. Але керівники підприємств мають можливість обмежувати добові для відряджень за кордон лише в тому разі, коли це дає змогу робити курс НБУ, встановлений для долара США.

Якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до країни, з якою не встановлено чи спрощено прикордонний контроль, або повертаючись із такої країни, має пересадку-на інший транспортний засіб або зупинку в готелі на території України, то відшко­дування витрат на відрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України.

При цьому добові витрати від дня останньої пересадки на інший транспорт­ний засіб на території України під час прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб на території України під час повернення в Україну відшкодовуються за нормами, встановленими для відря­джень за кордон.

У разі вибуття у відрядження до України з країни, з якою встановлено повний прикордонний митний контроль, за час проїзду по території іноземних країн ви трати на витрати відшкодовуються у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень за кордон, а за дні перетину кордону України та дні пере бування в Україні — у порядку та за нормами, встановленими для службових вії ряджень у межах України.

При вибутті у відрядження до України з країни, з якою не встановлено спрощено прикордонний контроль, якщо працівник у дорозі має пересадку та інші транспортний засіб або зупинку в готелі на території іноземної країни, під час проїзду територією іноземних країн витрати на відрядження відшкодовуються порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень за кордон. цьому день останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю) території іноземної країни при прямування у відрядження до України і день перед пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі) на території іноземні країни при поверненні з України та дні перебування в Україні — відшкодовують у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень у межах Укра-їни. У разі відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовую за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, за норм; встановленими для службових відряджень у межах України.

166

ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Вибуття у відрядження із зарубіжної країни до України і повернення того са­мого дня до цієї країни вважається одним днем відрядження.

Підприємство може направити працівників за кордон з корпоративною пла­тіжною карткою. Але частіше аванс видають готівкою. Для одержання її з каси бан­ку оформляють заявку. Заявка на одержання готівкової інвалюти для відрядження має містити: номер і дату наказу (розпорядження); прізвище, ім'я, по батькові осіб, які виїжджають за кордон; термін перебування за кордоном; розрахунок витрат.

Розраховуючи витрати на відрядження, слід враховувати, що з каси банку на одного працівника можна одержати:

• не більше $300 на добу (для оплати добових і витрат з наймання житлового приміщення за кордоном);

• до $1000 (для забезпечення транспортних витрат).

Крім заявки, до банку необхідно подати доручення на одержання коштів на відрядження у касі цього банку. Уповноважений банк також видає довідку за ф. 01с на кожного відрядженого працівника, яка потрібна для вивезення за кордон до $10 000 готівкою (із зазначенням суми в митній декларації). Якщо ж відряджений працівник вивозить не більше $3000, то довідка йому не потрібна, і на митниці до­статньо усно задекларувати цю суму.

Загальна сума іноземної валюти, яка може бути видана одному працівникові на відрядження за кордон, не може перевищувати суму:

• $3000 для фізичних осіб-резидентів, а також $1000 для фізичних осіб-нерези- дентів, або еквівалент цих сум в іншій іноземній валюті за офіційним обмін­ ним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на день перетину митного кордону, за умови усного декларування митному органу;

$10 000 або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним обмін­ним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на день оформлен­ня митної декларації.

Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний протягом трьох ро­бочих днів подати авансовий звіт про кошти, витрачені у відрядженні (з усіма під­тверджуючими документами). Доцільно додати також копії сторінок закордонного паспорта з печатками пропускних пунктів.

Розглянемо випадок, коли аванс видавався не у валюті країни відрядження, а, наприклад, при відрядженні до Росії, у доларах США. Добові в авансовому звіті в такому разі необхідно зазначити у доларах. Усі інші витрати, понесені в країні відрядження, вказуються в авансовому звіті у валюті первинних документів. По­ряд повинна бути колонка перерахунку кожної суми витрати у долари. Далі по­трібно визначити суму доларів США, яку необхідно списати з підзвіту. Розраху­нок залежить від того, чи є у працівника документи про обмін доларів на валюту країни відрядження. Якщо документа про обмін валюти немає, то перерахунок ви­трат здійснюється, виходячи з крос-курсу, розрахованого за офіційним обмінним

167

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження авансового звіту. Тобто необхідно курс НБУ гривні до долара на дату затвердженого авансового звіту поділити на курс НБУ гривні до валюти країни відрядження на ту саму дату і отриманий результат помножити на суму понесених витрат у валюті країни від­рядження. Якщо ж документ про обмін валюти є, то слід керуватися курсом об­міну. Аби визначити суму в доларах, необхідно суму витрат помножити на курс, зазначений у документі про обмін валюти.

Залишок невитраченого авансу повертають до каси підприємства у тих гро­шових одиницях, у яких він був виданий, причому не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження (якщо застосовували корпоративні пластикові картки міжнародних платіжних систем — не пізніше 10, а з дозволу керівника-20 робочих днів).

Заборгованість працівників у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі валюти, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день погашення заборгованості.

Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на активно-пасивном; субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». За дебетом субрахунка відображається видача коштів під звіт, на відшкодування перевитрати, а за креді-том — внесення в касу невикористаного залишку підзвітних грошей та списання використаних сум. Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитови Такі показники відображаються в балансі розгорнуто: дебіторську заборгованість у складі оборотних активів, кредиторську — у складі зобов'язань підприємства.

Виданий на відрядження аванс в іноземній валюті відносять на розрахуй з підзвітними особами (субрахунок 372), і оскільки він є немонетарною статті згідно з положеннями П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», його суму перераховують при зміні курсу НБУ. Якщо ж працівник повертає підприємс невитрачену частину одержаного авансу, то на неї курсову різницю нараховують (оскільки ця частина авансу стала монетарною).

У табл. 3.5 наведено кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з підз-ними особами.

Розглянемо на прикладі порядок нарахування штрафу й податку з доход несвоєчасне повернення одержаних грошей під звіт. Наприклад, працівник 26.01 у касі підприємства 200 грн. на господарські потреби й відзвітував за 02.02, надавши чек та податкову накладну про купівлю бланків на суму 180 гг. т. ч. ПДВ — ЗО грн.), датований 27.01.20 грн. він здав 02.02 до каси підприємі

На підставі Положення про касові операції звіт слід було здати 27.01. С підприємство порушило касову дисципліну, за що сплатить штраф у розмірі від підзвітної суми — 50 грн. (200 грн. х 25 %).

168

ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Таблиця 3.5

Облік розрахунків з підзвітними особами

	№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
			дебет	кредит
	1	Видано підзвітні суми готівкою: • в національній валюті • в іноземній валюті	372 372	301 302
	2	Видано з каси працівнику на відшкодування понесених витрат	372	301
	3	Відображено перекази гарантованими платіжними дорученнями сум на витрати з відрядження підзвітним особам, що перебувають за межами підприємства	372	311
	4	Видано грошові документи з каси підприємства підзвітним особам: • у національній валюті • в іноземній валюті	372 372	331 332
	5	Видано під звіт розрахункові чекові книжки	372	377
	6	Нараховано доход від реалізації продукції на ринку	372	701
	7	Нараховано курсову різницю на заборгованість в іноземній валюті	372	714
	8	Придбано нематеріальні активи через підзвітних осіб без ПДВ • пдв	12 641	372 372
	9	Придбано підзвітними особами основні засоби: • які не потребують монтажу без ПДВ • які потребують монтажу без ПДВ • пдв	10 15 641	372 372 372
	10	Придбано виробничі запаси, молодняк тварин і тварини на відгодівлі, М1І1П через підзвітних осіб без ПДВ • пдв	20,21, 22 641	372 372
	11	Повернено невикористані підзвітні суми: • в касу у національній валюті • в касу в іноземній валюті • на поточний рахунок у національній валюті	301 302 311	372 372 372
	12	Надходження до каси придбаних або невикористаних грошових документів від підзвітних осіб: • у національній валюті • в іноземній валюті	331 332	372 372
	13	Надходження до каси виручки за реалізовану продукцію на ринку, виручки їдалень та буфетів	301	372
	14	На підставі наданого авансового звіту відображено заборгованість підприємства перед працівником	371	372

169

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Закінчення таблиці 3.5

з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		дебет	кредит
15	Списано використані чеки розрахункової чекової книжки	377	372
16	Здійснено підзвітною особою передплату на періодичні видання	39	372
17	Списано витрати на відрядження, безпосередньо пов'язане з: • виробництвом • організацією виробництва й управління фермами, бригадами, відділеннями • управлінням і обслуговуванням підприємства в цілому • транспортуванням продукції, що реалізується • збутом продукції • пдв	23 91 92 93 641	372 372 372 372 372
18	Утримано із заробітної плати підзвітної особи суми невикористаного та неповерненого до каси грошового авансу	661	372 І
19	Списано безнадійну заборгованість підзвітних осіб	944	372
20	Нараховано курсову різницю на заборгованість в іноземній валюті	945	372
21	Віднесено суму ПДВ, що вказана у рахунках на проживання, виписаних не готелем, якщо податкова накладна відсутня	949	372

Працівник також не вклався в термін, зазначений у Законі України «Про пода-ток з доходів фізичних осіб» — не подав звіту до 30.01. Тому його оштрафують на 15" від підзвітної суми. Більше того, йому доведеться заплатити податок з доходів — адже звіт не наданий у місяці, на який припадає останній день граничного терміну (30.0! відведеного для здавання звіту фізичними особами Законом України «Про податої доходів фізичних осіб». Штраф з працівника становить ЗО грн. (200 грн. х 15 %).

Аби визначити податок з доходів, необхідно до доходу працівника включи неповернену підзвітну суму, збільшивши її на коефіцієнт 1,1494. Доход праців--ника становить 229,88 грн. (200 грн. х 1,1494), а податок з доходів буде 29,88 г (229,88 грн. х 13 %).

Отже, якщо працівник не повернув вчасно гроші до каси підприємства абс подав до бухгалтерії звіту, з нього треба утримати 59,88 грн. (ЗО грн. + 29,88 грн.

Бухгалтерський облік згаданих операцій відображено в табл. З.6.

Облік розрахунків з підзвітними особами ведуть у Журнал-ордері № 7 с-якому поєднується синтетичний і аналітичний облік по субрахунку 372 «Розраху-

170

з підзвітними особами». На початку місяця переносять залишки за дебетом та кре­диту з Журнал-ордера № 7 с.-г. за минулий місяць, вказуючи суми заборгованості кожної особи і зазначаючи дату виникнення боргу.

На кожну підзвітну особу використовують окремий рядок, у якому зазнача­ють вступний залишок (якщо він був), видачу авансу, використання підзвітних сум відповідно до затвердженого авансового звіту, повернення невикористаного авансу або відшкодування сум перевитрати. Тобто всі операції по підзвітній особі відобра­жають в одному рядку (лінійно-позиційним методом).

Після закінчення записів всіх операцій за розрахунками з підзвітними особами за звітний місяць у Журнал-ордері № 7 с.-г. підраховують підсумки за всіма графа­ми і кредитові обороти переносять у Головну книгу.

Схему запису операцій з підзвітними особами наведено на рис. 3.2.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ