4.4 Облік малоцінних

та швидкозношуваних предметів

4.4.1 Визначення малоцінних та швидкозношуваних предметів

У господарській діяльності кожного підприємства використовується значна група засобів праці порівняно невеликої вартості з коротким терміном служби. Такі засоби одержали назву малоцінних та швидкозношуваних предметів. У бухгалтер­ському обліку МШП облічуються у складі оборотних активів.

Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» МШП — це запаси, які використовують протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший за рік. На такі МШП не нараховується знос, а вартість переданих в екс­плуатацію МШП виключається зі складу активів (списується з балансу у витрати),

254

ОБЛІК ЗАПАСІВ

з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів у місцях експлуатації і матеріально відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання.

Найпоширеніші види МШП — господарський інвентар (відра, лопати тощо), канцелярське приладдя (кейси, папки), столярні, малярні, слюсарні інструменти, постільні речі, кухонний посуд, спортивний інвентар (тенісні м'ячі), аптечки з на­бором медикаментів та інші предмети, вартість яких незначна, а термін користу­вання відповідає вимозі П(С)БО 9. До МШП відносять лише ті інструменти, що служать не більше року або нормального операційного циклу, якщо він більший за рік. Інструменти, що не відповідають цій умові, обліковують на субрахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар» у складі основних засобів.

До МШП відносять також спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуаль­ного захисту з нормативним терміном використання менше ніж один рік від дати балансу (або менше за один операційний цикл). Якщо нормативний термін експлу­атації таких предметів перевищує 12 календарних місяців, вони обліковуються на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Кодексом законів про працю України, Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ передбачено безоплатну видачу спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту за встановленими нормами працівникам, задіяним на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на робо­тах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах. При цьому обов'язки щодо комплектування та утримання таких предметів покладено на власника підприємства (уповноважений ним орган).

Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 29.10.1996 р. № 170 розроблено Положення про порядок забезпечення працівни­ків спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуально­го захисту.

Видача засобів індивідуального захисту здійснюється в межах затверджених норм і термінів носіння працівникам тих професій і посад, що передбачені у відпо­відних виробництвах, цехах, дільницях та видах робіт. Так, типові норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту працівни­кам сільського та водного господарства затверджені наказом Держнаглядохорон-праці від 10.06.1998 р. № 117.

Видача грошових коштів на придбання спецодягу не дозволяється, але пе­редбачена компенсація витрат працівнику на придбання спецодягу, якщо вста­новлений нормами термін видачі його було порушено і працівник був змушений придбати спецодяг за власні кошти. З урахуванням специфіки виробництва, вимог технологічних процесів за рішенням трудового колективу або за узгодженням із профспілковим органом підприємство може здійснювати видачу таких предметів понад передбачені норми.

255

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Згідно з п-п. 4.3.14 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 p. № 889-IV, вартість робочого одягу, взуття, обмундирування, засобів індивідуального захисту, отриманих платником податків, який перебуває у трудо­вих відносинах з роботодавцем, що їх надає, у тимчасове користування за переліком і нормами, які щороку встановлюються КМУ, не включають до складу місячного або річного оподатковуваного доходу платника податків. Якщо фізична особа при­пиняє трудові відносини з роботодавцем і не повертає взятих раніше і ще придат­них спецодягу, спецвзуття та засобів індивідуального захисту, їх первинну вартість потрібно включити в доход такого працівника. При цьому об'єкт оподаткування необхідно розрахувати за звичайними цінами (з ПДВ) з урахуванням коефіцієнта 1,1494. Від такої суми внески до соціальних і Пенсійного фондів не нараховують і не утримують.

Засоби індивідуального захисту належать до категорії інвентаря, який за­лишається у власності підприємства і після видачі в експлуатацію та підлягає обов'язковому поверненню у випадках:

• закінчення термінів їхнього використання і видачі заміни;

• звільнення працівника;

переведення працівника на іншу роботу (посаду), не пов'язану з використан­ням таких предметів.