Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.1_ф....doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
5.05 Mб
Скачать

Глава 16

засобів захисту та інші специфічні ознаки галузі цивільного права в сукупності дають змогу досить чітко відокремлювати ті особисті немайнові відносини, які можуть і повинні регулюватися цивільним правом, від тих, які підлягають право­вому впливу з боку інших галузей.

Специфіка методу цивільно-правового регулювання полягає в тому, що суб'­єкти цивільного права наділяються як диспозитивністю, так і ініціативою. Вони вирішують питання про засоби та шляхи реалізації своїх прав самостійно.

Таким чином, реалізація охоронної функції цивільного права стає можливою тільки у поєднанні з регулятивною, яка виявляється у впливі права на суспільні відносини як шляхом їх закріплення у тих чи інших правових інститутах, так і шляхом оформлення їхнього руху. При цьому окремо взяті регулятивні і охорон­ні приписи тісно переплетені між собою, виступають у нерозривній єдності, ос­кільки і регулятивна, і охоронна функції є формами вияву впливу права на сус­пільні відносини.

У теорії права до шляхів впливу права у процесі правового регулювання від­носять: надання особам суб'єктивних прав; покладення на них юридичних обов'язків; загрозу застосування заходів державного примусу; забезпечення дер­жавного примусу.

Між тим Л. О. Красавчикова звертає увагу на те, що жодна галузь права не може наділити громадянина (фізичну особу) честю і гідністю, ім'ям, життям і здоров'ям, особистою свободою і недоторканністю. Ці нематеріальні блага з'яв­ляються у людини в момент народження і нерозривно пов'язані з нею протягом всього життя. На думку вченого, цивільне право у цій сфері констатує наявність названих благ і визнає свободу індивіда визначати свою поведінку в індивідуаль­ній життєдіяльності на свій розсуд. Таким чином, регулятивна функція цивільно­го права у сфері особистих немайнових відносин виявляється, в першу чергу, у формі юридичного визнання належності кожній фізичній особі невідчужуваних нематеріальних благ і свободи визначати свою поведінку в індивідуальній життє­діяльності на свій розсуд, а основу цивільно-правового регулювання (яке вклю­чає охорону) особистих немайнових відносин становить система встановлених державою юридичних заходів і способів забезпечення юридичне визнаної свобо­ди громадянина визначати свою поведінку в індивідуальній життєдіяльності на свій розсуд, яка виключає втручання з боку інших осіб, крім випадків, прямо пе­редбачених законом1.

Аналіз особистих немайнових відносин дає можливість виділити найважливі­ші їх ознаки:

по-перше, вони не мають економічного або майнового змісту, тобто мають єдину неекономічну природу і утворюються у духовній сфері життя суспільства. Вони виникають у людини з народження, одні — внаслідок самого факту фізич­ної появи на світ, інші — внаслідок того, що людина, яка народилася, існує в певному соціумі;

по-друге, мають абсолютний характер. Змістом особистих абсолютних право­відносин є суб'єктивні особисті права та відповідні обов'язки. Цим правам (на

Красавчикова Л О Понятие й система личньїх, не связанньїх с имущественньїми, прав граж-дан (физических лиц) в гражданском праве Российской Федерации: Автореф. дис. ... докт. юрид наук —Екатеринбург, 1994 —С. 12—16.

Поняття особистих немайнових відносин та ... прав фізичної особи

231

ім'я, честь, гідність) відповідають обов'язки інших осіб не порушувати, поважати ці права;

по-третє, вони складаються з приводу особливої категорії об'єктів — немай­нових благ, які неможливо відокремити від конкретної особи, тому мають осо­бистий характер, що визначає їх єдину функціональну властивість — нетовар-ність.

Переважна більшість дослідників цивільного права визначає особисті немай-нові відносини як такі, що не пов'язані безпосередньо з майновими відносинами і які виникають з приводу немайнових благ, невіддільних від конкретної особи і в яких здійснюється індивідуалізація особистості.

Л. О. Красавчикова підкреслює, що особисті немайнові відносини, не пов'я­зані з майновими, — це суспільні відносини, які складаються з приводу немате­ріальних благ, що мають єдину позаекономічну природу, є самостійною цінністю для їх носія, мають функціональну властивість нетоварності, належать особис­тості як такій та невіддільні від неї1.

Життя, здоров'я, ім'я, гідність не стають товаром ні за яких умов нормально­го існування і розвитку людського суспільства.

Нематеріальні блага розглядаються в Цивільному кодексі як різновид об'єк­тів, з приводу яких можуть виникати цивільні правовідносини.

ЦК України поділяє нематеріальні блага на результати інтелектуальної, твор­чої діяльності; інформацію та особисті немайнові блага фізичної особи.

Правовідносини, елементом яких є суб'єктивне право особи на нематеріаль­не благо, є абсолютними, враховуючи те, що управомоченому суб'єктові протис­тоять абсолютно усі, хто зобов'язаний утримуватися від порушення цього права. Однак у разі його порушення воно набуває характеру відносного правопору­шення.

Нематеріальні блага характеризуються принаймні двома нерозривно пов'яза­ними з ними ознаками. Це, по-перше, відсутність матеріального (майнового) змісту і, по-друге, нерозривний зв'язок з особистістю носія, що породжує невід­чужуваність цього блага.

Вважається, що невідчужуваність нематеріальних благ не виключає того, що їх здійснення і захист можуть доручатися третім особам, зокрема, позови про за­хист честі і гідності неповнолітніх можуть пред'являти їх законні представники. Нетоварність, відсутність економічного змісту нематеріального блага, його не­розривний зв'язок з особою носія є необхідними, але не виключними ознаками. Невіддільність від особи носія даного нематеріального блага, наявність цього блага індивідуалізує і робить неповторною саму особистість її носія. Нематері­альні блага характеризують суспільний стан їх володільця і становлять його не­від'ємну, хоч і таку, що може змінюватися, якість на весь період його існування. Підкреслюється, що нематеріальні блага існують без обмеження строку2.

Красавчикова Л. О. Понятие й система личньїх, не связанньїх с имущественньїми, прав граж-дан (физических лиц) в гражданском праве Российской Федерации: Автореф. дис. ... докт. юрид. наук. — Екатеринбург, 1994. — С. 12 —13.

2 Гражданское право: Учебник. — 3-є изд., перераб. й доп. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. — М.: Проспект, 1998. — Ч. 2. — С. 314 — 315.

232