Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.1_ф....doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
5.05 Mб
Скачать

Глава 1

Отже доцільніше говорити про розділи цивільного права, в кожному з яких є загальна та спеціальна частини (наприклад, у зобов'язальному праві)1.

На наш погляд, структурна побудова норм нового ЦК України, книга перша якого має назву "Загальна частина", інших законодавчих актів цивілістичної належності дає підстави для позитивної відповіді на це питання. При цьому та­кий підхід не перешкоджає виділяти в окремих розділах цивільного права загаль­ні та спеціальні положення.

Як правило, в юридичній літературі до загальної частини включають норми про суб'єктів, об'єкти цивільного права, угоди, представництво і довіреність, по­зовну давність, а всі інші, починаючи з інституту права власності, — до спеці­альної частини. Власне такий підхід знайшов своє відображення і в новому ЦК України. Тому система цивільного права України може бути представлена у такому порядку.

Загальні/ частину цивільного права мають становити норми про: основні положення (цивільні відносини, підстави виникнення цивільних прав та обов'яз­ків, захист цивільних прав); суб'єктів і об'єкти цивільних прав; правочини (уго­ди); представництво і довіреність; позовну давність.

Особливу частину цивільного права утворюють норми про: особисті немай-нові права; речове право; інтелектуальну власність; зобов'язальне право (дого­вірні та позадоговірні зобов'язання); спадкове право.

Досить складним і неоднозначним є питання про структурну побудову особ­ливої частини. Висуваються пропозиції розглядати право власності та інші речові права, зобов'язальне право, спадкове право не як правові інститути, а як підга-лузі цивільного права, які у свою чергу складаються з правових інститутів та субінститутів. Відповідно зобов'язальне право є підгалуззю цивільного права, до якого входять, наприклад, інститути купівлі-продажу, міни, дарування, довіч­ного утримання, майнового найму, підряду. В свою чергу інститут купівлі-прода­жу складається з субінститутів купівлі-продажу, зовнішньоекономічної торгівлі тощо. Субінститутами майнового найму є, зокрема, договір найму жилих примі­щень, договір оренди земельних ділянок, договір лізингу. Така деталізація бага­торівневої структурної побудови цивільного права є прийнятною і може бути ко­рисною для кращого розуміння правової природи норм, що входять до тих чи інших підсистем цивільного права, та правильного їх застосування у судовій практиці. Так, якщо в нормах інституту підряду не розкривається зміст збитків, що підлягають відшкодуванню у разі порушення умов договору підряду, то слід керуватися відповідними правилами загальних положень зобов'язального права.

Див.: Харитонов Е. О., Саниахметова Н. А. Гражданское право. — К., 2001. — С. 23—24.

Глава 2 цивільне законодавство

§ 1. Поняття та структура цивільного законодавства

Цивільне законодавство — це система нормативних актів, які містять цивіль­но-правові норми.

Як співвідносяться між собою цивільне право і цивільне законодавство?

Цивільне право — це сукупність юридичних норм. Цивільне законодавство — система нормативних актів. Цивільне право — внутрішня форма права, зміст якого визначається соціально-економічними особливостями суспільних відносин, що ним регулюються; цивільне законодавство — зовнішня форма права, тісно пов'язана з його змістом. Отже, цивільне право становить зміст цивільного зако­нодавства, а останнє є формою вираження цивільного права.

Структура цивільного законодавства є будовою і внутрішньою формою орга­нізації системи цивільних нормативних актів. Цивільно-правові акти залежно від їх юридичної сили і престижу перебувають на різних структурних рівнях, а тому система цивільних правових актів у цілому є поліструктурною.

Найважливішими нормативними актами є закони. Вони поділяються на ос­новні (конституційні) і звичайні.

До основних законів належать Конституції. Прийнята 28 червня 1996 р. нова Конституція України як своєрідний суспільно-політичний договір принципово змінює політико-правову ситуацію в Україні на краще. Вона відкриває реальні можливості створення і розвитку справжнього громадянського суспільства в кра­їні1.

Конституція України 1996 р. має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативні акти приймаються на основі Конституції України і мають відповідати їй. Конституція України містить у собі норми різних галузей права, в тому числі норми цивільного права. Вона передбачає цивільно-правові засади регулювання відносин власності в статтях 13, 14, 41, 85, 92, 116, 142, 143. Статті 21, 23, 24, 27, 28, 29, 31 і 32 Конституції України заклали підвалини цивільно-правового ре­гулювання особистих немайнових відносин з приводу таких особистих благ, як життя, здоров'я, ім'я, честь, гідність, ділова репутація, особисті папери, таємни­ця кореспонденцій та ін.

Конституцію України можна розглядати як центр всієї структури українсько­го законодавства, в тому числі цивільного законодавства. Це пояснюється тим, що відповідно до Конституції України (ст. 8), як уже зазначалося, закони Украї-

Головатий С. Цивільний кодекс: від політичного до соціального договору в Україні / / Укра­їнське право. — 1996. — Число 2. — С. 4.

32